Постанова № 30613921, 28.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 р. Справа № 2а-12966/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

представників позивача Мотузенко С.П., Кожем'яко М.Д.

представника відповідача Ємельяненко Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012р. по справі № 2а-12966/12/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів"

про накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів", в якому просив суд застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків: ПАТ "ВТБ Банк" (МФО 321767) номера рахунків 26004010062336, 26048010062336, АТ "ІмексБанк" (МФО 328384) номер рахунку 26008110449001.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що підставою для звернення до суду із вищезазначеним позовом слугувала надана відповідачем письмова відмова у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки підприємства у зв'язку з передачею усіх первинних документів фінансово-господарської діяльності та бухгалтерського і податкового обліку на проведення експертизи, згідно із ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.10.2012 року по справі №5023/4402/12 за позовом ТОВ "Інформ-Прогрес Сервіс" до ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" про стягнення коштів у сумі 31350 грн. В свою чергу, оскільки вищезазначеною ухвалою суду було призначено експертизу виключно з питань встановлення відповідності правилам ведення бухгалтерського обліку та оформлення бухгалтерської звітності, зважаючи на відображення підприємствами фінансово-господарських операцій за договором від 12.07.2010 року про надання інформаційних (консультативних) послуг, то надання відповідачем до експертної установи оригіналів усіх первинних документів є неправомірним та фактично перешкоджають податковому органу реалізувати надані законом владні управлінські функції, а саме провести документальну позапланову виїзну перевірки, в зв'язку з чим, на підставі п.п.94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України (далі -ПК України), кошти на рахунку платника податків підлягають адміністративному арешту.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.12 року у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів" про накладення арешту на кошти відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" зареєстроване у встановленому законом порядку та перебуває на податкову обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

У зв'язку із отриманням відомостей від державного реєстратора про судове рішення щодо порушення провадження у справі про банкротство платника податків ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", 14.11.2012 року Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято наказ № 1421 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів", який отримано платником податків 15.11.2012 року.

Листом № 289 від 15.11.2012 року ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" повідомив податковий орган про те, що проведення документальної позапланової перевірки платника податків згідно наказу № 1421 не є можливим, у зв'язку з тим, що усі первинні документи фінансово - господарської діяльності, документи бухгалтерського та податкового обліку надані відповідачем до експертної установи для проведення експертизи згідно ухвали Господарського суду Харківської області від 08.10.2102 року по справі № 5023/4402/12. В якості додатку до вказаного листа позивачем надано відповідну копію ухвали суду першої інстанції та опис документів, наданих до ТОВ "ЕКСПЕРТ - БУХГАЛТЕР".

20.11.2012 року на підставі акту про відмову платника податків ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" від проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 15.11.2012 № 1319/221/35698428 Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування реальних обставин, на які податковий орган посилається в обґрунтування своїх позовних вимог та з якими законодавець пов'язує можливість застосування адміністративного арешту коштів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним.

Дослідивши лист № 289 від 15.11.2012 року, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що ним відповідач лише доводить позивача до відома про обставини неможливості надання ним первинної документації, з відсутністю якої позивач пов'язує неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Вказаний акт було складено позивачем 15.11.2012 р. за № 1319/221/35698428.

Колегія суддів зазначає, що норми Податкового кодексу України не містять такої обставини, як передача оригіналів первинних бухгалтерських документів до експертних установ, як підставу неможливості надання первинних документів для проведення перевірки. Призначення будь-якого експертного дослідження, проведення якого передбачає вивчення даних первинних бухгалтерських документів, не звільняє платника податків від обов'язку забезпечувати зберігання таких документів, і не передбачає права платника податків обмежувати владні функції податкового органу в частині проведення перевірки на законних підставах.

Колегія суддів вважає, що такі дії платника податку є ухиленням від обов'язків платника податку не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи та забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених Податковим кодексом України, що передбачені підпунктами 16.1.9, 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, і фактично ТОВ "Комітет об'єднаних аудиторів" відмовляється від проведення перевірки при наявності законних підстав для її проведення.

Застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України).

Загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків визначено Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року № 1398, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 року за № 9/20322 (далі - Порядок № 1398).

Відповідно до пункту 7.1 Порядку № 1398, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Згідно з пунктом 7.3 Порядку № 1398, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Враховуючи наведені положення, колегія суддів зазначає, що реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення про накладення арешту на майно платника податку.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу). Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволи (ліцензії) на її здійснення, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

За таких обставин колегія судів дійшла висновку, що позивач, відповідно до пп. 94.2.3. п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, прийняв правомірне рішення про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів".

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що у позивача не було підстав для винесення рішення про застосування адміністративного арешту.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що позивач при прийнятті рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з врахуванням всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення подання через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 17.12.2012 року не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п.1, п.2, п.3, ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2012р. по справі № 2а-12966/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комітет об'єднаних аудиторів" про накладення арешту на кошти задовольнити.

Застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках платника податків: ПАТ "ВТБ Банк"(МФО 321767) номера рахунків 26004010062336, 26048010062336, АТ "ІмексБанк"(МФО 328384) номер рахунку 26008110449001.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.

Повний текст постанови виготовлений 05.03.2013 р.