Постанова № 30612600, 02.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 876/159/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів з участю секретаря судового засідання Коваля Р.Й., Довгополова О.М., Святецького В.В., Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2012 року в адміністративній справі № 1915/12750/2012 за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об'єднання «Текстерно»», про визнання дій неправомірними, зобов'язання зарахувати стаж роботи та призначити пенсію на пільгових умовах,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду із вказаним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (далі - УПФУ в м.Тернополі) щодо відмови в зарахуванні до її трудового стажу часу перебування у декретній відпустці по догляду за дитиною, з 10.05.2001 року по 30.03.2004 року, а саме - два роки, дев'ять місяців та двадцять чотири дні, що дає їй право на пенсію на пільгових умовах; зобов'язати УПФУ в м.Тернополі зарахувати вказаний час до стажу роботи, що дає право на пільгових умовах та призначити їй пенсію на пільгових умовах з часу звернення з заявою про призначення пенсії, а саме - з 19.06.2012 року.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вона, як особа, котра досягла 50-річного віку, при стажі роботи 20 років на посаді прядильниці, у відповідності до п.«є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має право на призначення пенсії на пільгових умовах. Однак УПФУ в м.Тернополі відмовило їй у призначенні пенсії і не врахувало часу перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку в період з 10.05.2001р. по 03.03.2004 р., мотивуючи тим, що за професією прядильниці вона фактично відпрацювала 19 років 6 місяців 2 дні.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою, її оскаржила позивач ОСОБА_5, яка вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи й судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тими ж аргументами, що й вимоги позовної заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга належить до часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_5 з 01.08.1977 року по 01.06.2005 року працювала на ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» на посаді прядильниці, яка дає право на отримання пенсії на пільгових умовах; в період з 10 травня 2001 року по 03 березня 2004 року позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

По досягненні 50-річного віку позивач подала заяву за місцем роботи про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з огляду на наявність 20-річного стажу роботи на посаді прядильниці.

ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» подало до пенсійного органу уточнюючу довідку за № 7 від 17 травня 2010 року, відповідно до якої, в період з 01.01.1992 року по 01.06.2005 року, за професією прядильниці позивач фактично відпрацювала 1295 днів, що становить 5 років, один місяць та два дні, не включивши до цього стажу час її перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, в період з 10.05.2001 р. по 03.03.2004 р.

УПФУ в м.Тернополі своїм листом від 11.01.2011 року за № 757/С-1-1 повідомило позивачу, що згідно із поданими документами, зокрема, з урахуванням вищезазначеної уточнюючої довідки, її пільговий стаж становить 19 років 6 місяців 1 день.

19.06.2012 року ОСОБА_5 звернулася до УПФУ в м.Тернополі з письмовою заявою про розгляд документів для призначення пільгової пенсії.

02.07.2012 року на вищезазначену заяву УПФУ в м.Тернополі надіслало позивачу листа за № 207/С-1-1, в якому вказало, що відповідно до довідки ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно» її пільговий стаж становить 19 років 6 місяців 2 дні.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку ОСОБА_5 не була звільнена з роботи, тому термін перебування її у декретній відпустці по догляду за дитиною слід зараховувати до спеціального трудового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, тому позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Дані вимоги повинні були заявлятися позивачем до ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно», а не до УПФ України в м.Тернополі, оскільки органи Пенсійного фонду України не здійснюють діяльність і на них не покладено функцій щодо зараховування стажу роботи, необхідного для призначення пільгової пенсії, як це вимагає здійснити позивач, а лише проводять перевірку наданої особою інформації, відомостей про стаж роботи, в тому числі стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з підтверджуючими документами, та приймають відповідне рішення про призначення пенсії на пільгових умовах чи відмову у такому призначенні.

Крім того, позивач із заявою встановленої форми (додаток № 4 до Порядку № 22-1) щодо призначення пенсії на пільгових умовах не зверталася, будь-якої відмови пенсійним органом з цього приводу не надавалося і протилежне не доведено матеріалами справи, а відповідачем надана лише інформація за зверненням ОСОБА_5 стосовно трудового стажу.

За таких обставин суд вважав, що позивач при встановлених обставинах не позбавлена права звернутися до пенсійного органу із заявою встановленої форми про призначення їй пенсії на пільгових умовах і при отриманні можливої відмови звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Проте колегія суддів частково погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Законом України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи.

А статтею 56 цього ж Закону передбачено, що до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Згідно із ч.2 ст.181 КЗпП України, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.

Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Згідно зі статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду України або уповноваженого ним органу, чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням фонду.

Такий Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було затверджено постановою правління ПФУ від 25.11.2005 р. за № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Цим Порядком передбачено, що заява про призначення пенсії працюючим громадянам подається працівником до управління Пенсійного фонду України в районах, містах через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації.

Якщо до заяви про призначення пенсії додано не всі потрібні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи потрібно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Крім цього, п.34 цього Порядку передбачено, що уповноважена посадова особа зобов'язана не пізніше ніж за місяць до дня досягнення працівником пенсійного віку повідомити йому про виникнення права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах.

Працівник подає уповноваженій особі заяву про призначення пенсії за встановленою формою. До заяви обов'язково додається паспорт або інший документ, що засвідчує особу, місце її постійного проживання. Зразки заяви та інших документів, необхідних для призначення різних видів пенсій, наведено у зазначеному Порядку.

Подана заява про призначення пенсії реєструється уповноваженою особою в журналі, який вона повинна вести. У десятиденний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії уповноважена особа оформляє всі необхідні документи і подає їх до районного управління ПФУ.

Не пізніше 10 днів після надходження для призначення пенсії документів орган Пенсійного фонду повинен розглянути подані документи та прийняти рішення. При цьому органи ПФУ мають право вимагати додаткового оформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти, якщо необхідно, обґрунтованість їх видачі. У разі відмови в призначенні пенсії заявникові направляється (видається) відповідне повідомлення із зазначенням причини відмови та порядку оскарження рішення.

Згідно із пунктом 36 названого Порядку орган, що призначає пенсію, надає, зокрема, роз'яснення та особам з питань призначення та виплати пенсій; за потреби видає бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

З урахуванням вищенаведених обставин справи та аналізу норм законодавства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в тому, що під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку позивач не була звільнена з роботи, тому цей час підлягає зарахуванню відповідачем до спеціального трудового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Однак, з огляду на те, що позивач із заявою встановленої форми відповідно до Порядку № 22-1 щодо призначення пенсії на пільгових умовах не зверталася, будь-якої відмови органом Пенсійного фонду з цього приводу не надавалося і протилежне не доведено матеріалами справи, а відповідачем надана лише інформація по зверненню ОСОБА_5 стосовно трудового стажу, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 і того, що позивач не позбавлена права звернутися до пенсійного органу із заявою встановленої форми про призначення їй пенсії на пільгових умовах.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із мотивами суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що дані вимоги повинні бути заявлятися позивачем до ВАТ «Тернопільське об'єднання «Текстерно». Вказані висновки суду першої інстанції суперечать положенням статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статтей 81, 82, 101, 104 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому в частині цих мотивів рішення необхідно змінити.

З огляду на те, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, однак із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, зазначене відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України є підставою для зміни постанови суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.2 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.201, ч.2 ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 листопада 2012 року в адміністративній справі № 1915/12750/2012 змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови повному обсязі.

Головуючий Р.Й.Коваль

Судді О.М.Довгополов

В.В.Святецький

Постанова складена у повному обсязі 05 квітня 2013 року.