Ухвала суду № 30609448, 04.04.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 р.Справа № 2а-3907/11/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Кравця О.О. судді - Запорожана Д.В.при секретаріПилипчук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, третя особа Державна податкова інспекція у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2011 р. №0000133900, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (далі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві ДПС), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2011 р. №0000133900, мотивуючи його тим, що дане рішення прийняте з порушенням закону оскільки позивач правомірно, у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість №168/97-ВР від 3.04.97р. (далі Закон №168) відніс до податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірно заявив до бюджетного відшкодування суми з ПДВ.

В судовому засіданні першої інстанції представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Представник третьої особи у судовому засідання підтримала заперечення відповідача.

Суд першої інстанції своєю постановою від 12 грудня 2011 року позов задовольнив в повному обсязі.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві ДПС №0000133900 від 27.04.11р.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві ДПС не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві ДПС посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

04.04.11р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008 року, лютий, березень та жовтень 2009 року

04.04.11р. за результатами перевірки було складено акт №376/39/34539925, в якому крім іншого зазначено, що перевіркою не підтверджено право позивача на відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в грудні 2008 року в сумі 46 690грн. в лютому 2009 року в сумі 27192грн., в березні 2009 року в сумі 73118грн. За результатами перевірки не встановлено заниження бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на суму 510 486,47грн.

27.04.11р. на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000133900 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 657 486,47грн.

Основною підставою, зазначеною в акті перевірки, для зменшення позивачу сум бюджетного відшкодування, був той факт, що позивач сформував податковий кредит від операцій з контрагентами, які не включили до податкових зобов'язань, та не сплатили до бюджету, суми ПДВ від операцій з позивачем.

Позивач подав до ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області уточнюючий розрахунок до декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, у квітні 2009 року сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку, складала 46 690 гривень.

Відповідно до декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року поданою позивачем, сума що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку, складала 130 729грн. ДПІ було здійснено позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, за результатами якої було складено акт №529/23-34539925 від 22.05.09р., згідно з яким перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 27 192грн. Відшкодування у сумі 103 357грн. ДПІ під час здійснення перевірки не підтвердило у зв'язку з "неотриманням відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок".

Згідно з декларацією з податку на додану вартість за березень 2009 року поданою позивачем до ДПІ, сума що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку, складала 254 409грн. ДПІ було здійснено позапланову виїзну перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, за наслідками якої було складено акт № 595/23-34539925 від 15.06.09р., Згідно з яким перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування у сумі 73 499грн. Відшкодування у сумі 180 910грн. ДПІ під час здійснення перевірки не підтвердило у зв'язку з "неотриманням відповідей на запити щодо проведення зустрічних перевірок".

Бюджетне відшкодування за грудень 2008 року, лютий та березень 2009 року Товариство у встановлений законодавством термін не отримало навіть в розмірах, підтверджених ДПІ, у зв'язку з чим звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними заявами до ДПІ та Головного управління Державного казначейства у Миколаївської області про стягнення (відшкодування) із бюджету заборгованості з податку на додану вартість.

Згідно з декларацією з ПДВ за жовтень 2009 року, поданою позивачем до ДПІ, сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складала 4 644 036грн. Згідно з висновками Акта позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року № 56/23-34539925 від 08.02.10р. позивач занизив суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на 510 486,47грн. На підставі Акта від 08.02.10р. ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092301/2 від 16.07.10р. року про збільшення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на 510 486,47грн. Позивачем зазначене повідомлення-рішення не було оскаржене. Сума, на яку ДПІ було збільшено бюджетне відшкодування, відображена позивачем у деклараціях з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №168, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг.

Для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має усі документи, що підтверджують здійснення ним господарських операцій у перевіреному періоді. Зазначені документи у повному обсязі надавалися перевіряючим під час проведення перевірки, та були досліджені в ході розгляду справи.

У відповідності до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, позивач має податкові накладні, отримані від контрагентів, на підтвердження права на отримання податкового кредиту. Актом перевірки підтверджується наявність податкових накладних, що повністю підтверджують суми ПДВ, задекларовані позивачем.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, податковий кредит сформовано позивачем у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності (виробництво кліматичного обладнання).

У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, уся сума ПДВ підтверджена наявними податковими накладними. Будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних, або невідповідності накладним пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 акт перевірки не містить.

У відповідності до пп.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168, позивачем від'ємне значення (різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту) було зараховано до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, належну підприємству суму бюджетного відшкодування зараховано у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Наведені відповідачем норми Закону №168 не порушувалися позивачем у перевіреному періоді, акт перевірки не містить доказів вчинення позивачем таких порушень.

Таким чином колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тобто, позивач не може нести відповідальність за правопорушення, які припускалися іншими підприємствами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ШУГАР КОМПАНІ" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби, третя особа Державна податкова інспекція у Жовтневому районі Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2011 р. №0000133900, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя О.О. Кравець суддя Д.В. Запорожан