Постанова № 30605987, 11.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2013 р. справа №5006/20/148/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. Представники сторін: від позивача:Горелік Р.І., за довіреністю;від відповідача:Сліпенко Т.М., за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Волноваське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Волноваська" с. Ближнє Волноваського району Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від05.02.2013р. (підписано 11.02.2013р.)у справі№ 5006/20/148/2012 (суддя Огороднік Д.М.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-А", м. Київ до Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Волноваське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Волноваська" с. Ближнє Волноваського району Донецької області простягнення заборгованості у розмірі 1 311 227,70 грн.

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2012 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІК-А", м. Київ (позивач) із позовом до Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Волноваське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Волноваська" с. Ближнє Волноваського району Донецької області (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 311 227,70 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 1 284 887,51 грн., 3% річних у розмірі 26 340,19 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.02.2013 р. позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача суму основного боргу в розмірі 1 284 887, 51 грн., 3% річних в розмірі 26 340,19 грн.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на порушення з боку позивача умов об'єднання позовних вимог про стягнення суми боргу за поставлений товар протягом 2010-2011р., не зв'язаних між собою підставою виникнення в одній позовній заяві, що суперечить нормам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт також посилається на неналежність оформлення накладних, відсутність доказів виставлення йому рахунків-фактур позивачем, що не було досліджено господарським судом при вирішенні спору.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.2013р. змінено склад судової колегії, суддю Бойченка К.І. замінено суддею Діброву Г.І. у зв'язку з виходом з відпустки члена постійно діючої колегії суддів.

В судовому засіданні 01.04.2013р. було оголошено перерву до 08.04.2013р.

Позивачем надано відзив № 216 від 20.03.2013р., в якому останній вважав рішення суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надавши пояснення аналогійні викладеним.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами досягнуто усну домовленість з приводу поставки вакцин для птахівництва (далі - товар), на виконання умов якої позивачем поставлено відповідачу товару на суму 1 335 699,60 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-0004739 від 23.12.2010 на суму 65464,00грн., №РН-0004754 від 24.12.2010 на суму 34000,00грн., №РН-0004791 від 30.12.2010 на суму 12750,00грн., №РН-0000146 від 20.01.2011 на суму 59500,00грн., №РН-0000157 від 21.01.2011 на суму 50000,00грн., №РН-0000187 від 25.01.2011 на суму 119000,00грн., №РН-0000191 від 25.01.2011 на суму 58652,00грн., №РН-0000229 від 28.01.2011 на суму 216750,00грн., №РН-0000298 від 03.02.2011 на суму 22276,80грн., №РН-0000509 від 17.02.2011 на суму 223386,80грн., №РН-0000588 від 23.02.2011 на суму 257100,00грн., №РН-0000864 від 15.03.2011 на суму 186820,00грн., №РН-0001413 від 20.04.2011 на суму 30000,00грн., копії яких надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, факт прийняття товару відповідачем підтверджується підписом його представника на вищезазначених видаткових накладних без зазначення посади, ім'я, по-батькові, прізвища втім підпис особи скріплено печаткою відповідача.

Одночасно позивачем відповідачу для оплати було виставлено рахунки-фактури на суму 1 335 699,60 грн.: №СФ- 0004484 від 23.12.2010 на суму 65464,00грн., №СФ- 0004495 від 24.12.2010 на суму 34000,00грн., №СФ- 0004537 від 30.12.2010 на суму 12750,00грн., №СФ- 0000167 від 20.01.2011 на суму 59500,00грн., №СФ- 0000187 від 21.01.2011 на суму 50000,00грн., №СФ- 0000216 від 25.01.2011 на суму 119000,00грн., №СФ- 0000220 від 25.01.2011 на суму 58652,00грн., №СФ-0000260 від 28.01.2011 на суму 216750,00грн., №СФ-0000336 від 03.02.2011 на суму 22276,80грн., №СФ-0000547 від 17.02.2011 на суму 223386,80грн., №СФ- 0000630 від 23.02.2011 на суму 257100,00грн., №СФ-0000882 від 15.03.2011 на суму 186820,00грн., №СФ-0001425 від 20.04.2011 на суму 30000,00грн., копії яких надані позивачем та містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були видані відповідачу відповідні податкові накладні: №4676 від 23.12.2010 на суму 65464,00грн., №4692 від 24.12.2010 на суму 34000,00грн., №4730 від 30.12.2010 на суму 12750,00грн., №139 від 20.01.2011 на суму 59500,00грн., №148 від 21.01.2011 на суму 50000,00грн., №171 від 25.01.2011 на суму 119000,00грн., №175 від 25.01.2011 на суму 58652,00грн., №207 від 28.01.2011 на суму 216750,00грн., №271 від 03.02.2011 на суму 22276,80грн., №476 від 17.02.2011 на суму 223386,80грн., №550 від 23.02.2011 на суму 257100,00грн., №807 від 15.03.2011 на суму 186820,00грн., №1343 від 20.04.2011 на суму 30000,00грн., на загальну суму 1335699,60грн.

В матеріалах справи наявні докази, що підтверджують відображення операцій поставки товару відповідачу в податковому обліку за період з грудня 2010 по квітень 2011.

Відповідач вартість отриманого товару оплатив частково в сумі 50 812,09грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист-вимога №114 від 29.02.2012р. про проведення розрахунку за поставлені товари, в якому позивач просив у семиденний строк здійснити оплату за поставлений товар у сумі 1 284 887,51 грн., що підтверджується описом вкладення у лист від 29.02.2012р. та фіскальним чеком поштової установи №2434 від 29.02.2012р.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач 15.03.2012р. отримав вищезазначений лист-вимогу №114 від 29.02.2012р., але суму заборгованості за отриманий товар не погасив.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач у суді апеляційної інстанції, заперечуючи проти факту отримання товару за спірними накладними, посилався на відсутність у накладних прізвища, посади особи, яка отримала товар по накладним.

Відповідачем у спростування факту отримання спірного товару не надано доказів відсутності у бухгалтерському обліку підприємства господарських операцій на вказану суму. Доказів втрати печатки підприємством відповідача, якою було скріплені підписи на вищевказаних накладних або порушення кримінальної справи за заявою відповідача з цього приводу або наявності вироку суду з цього питання судовій колегії не надано, про наявність таких обставин не заявлено.

Посилання скаржника про відсутність доказів виставлення йому рахунків-фактур позивачем, судовою колегією також до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем вимоги на оплату спірної суми боргу.

Отже доводи апеляційної скарги суперечать зазначеним вимогам закону та розцінюються судовою колегією, як спроба відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті товару.

Висновок суду першої інстанції про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 284 887,51 грн. є вірним.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 23.03.2012р. по 27.11.2012р. у розмірі 26 340,19 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Задовольняючи позов в частині стягнення 3% річних, суд першої інстанції не навів жодних доводів щодо обґрунтованості наданого позивачем розрахунку, посилаючись лише на його відповідність перерахунку за допомогою програми "Ліга "Калькулятори".

Посилання суду при вирішенні позову в відповідній частині на вказану програму є безпідставним та протирічить вимогам ст.4 ГПК України, оскільки програма "Ліга "Калькулятори" не є офіційною та не може бути підставою до визначення обґрунтованості розміру позовних вимог.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 23.03.2012р. по 27.11.2012р., судова колегія дійшла висновку, що позивачем помилково зазначено кількість днів прострочення платежу як 250 днів з у рахуванням цього періоду, оскільки означений період складається з 249 днів, отже розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача складає 26 224,34 грн. (1 284 887,51 грн. х 3 / 365 х 249 / 100).

З урахуванням вищевикладеного, сума стягнутих за рішенням суду 3% річних витрат підлягає зміні з « 26 340,19 грн.» на « 26 224,34 грн.» на підставі п. 4 ч. 1 ст.104 ГПК України у зв'язку з порушенням вимог ст. 4 ГПК України, що призвело до прийняття неправильного рішення суду у зазначеній частині, в задоволенні вимог про стягнення решти суми 3% річних слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2013 року у справі №5006/20/148/2012 підлягає зміні в частині розміру стягнених з відповідача 3% річних з суми 26 340,19 грн. на суму 26 224,34 грн., а також в частині розподілу судових витрат.

В іншій частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 26 222,24 грн.

Судові витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача, стягнувши з останнього на користь відповідача 1,16 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Волноваське" Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика "Волноваська" с. Ближнє Волноваського району Донецької області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2013 року у справі №5006/20/148/2012 змінити в частині розміру стягнення 3% річних з Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Волноваське" Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ "Волноваська" (с. Ближнє, Волноваський район, Донецька область, 85736, ЄДРПОУ 34974917 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-А" (вул. Кутузова, буд. 18/7, кім. 621, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 31305135) з суми 26 340,19 грн. на суму 26 224,34 грн.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-А", м. Київ до Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Волноваське" Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ "Волноваська", с. Ближнє, Волноваський район, Донецька область про стягнення 3% річних в сумі 115,85 грн. слід відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 05.02.2013 року у справі №5006/20/148/2012 - залишити без змін.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Волноваське" Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ "Волноваська" (с. Ближнє, Волноваський район, Донецька область, 85736, ЄДРПОУ 34974917 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-А" (вул. Кутузова, буд. 18/7, кім. 621, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 31305135) основний борг у розмірі 1 284 887,51 грн., 3% річних в розмірі

суму 26 224,34 грн., витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 26 222,24 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-А" (вул. Кутузова, буд. 18/7, кім. 621, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 31305135) на користь Дочірнього підприємства "Птахогосподарство "Волноваське" Товариства з обмеженою відповідальністю ПФ "Волноваська" (с. Ближнє, Волноваський район, Донецька область, 85736, ЄДРПОУ 34974917 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1,16 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуюча Стойка О.В.

Судді Діброва Г.І.

Чернота Л.Ф.

Надр. 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3. до справи

4. ДАГС

5. ГС