Постанова № 30605986, 11.04.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.04.2013 р. справа №5009/4726/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін від позивача від відповідача Мічкур І.В., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької областівід04.03.2013 р. (підписано 06.03.2013 р.) у справі№ 5009/4726/12 (суддя Алейникова Т.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр - 3000", м. Лубни, Полтавська областьдо Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжяпростягнення заборгованості в сумі 118 332,00 грн.,- В С Т А Н О В И В:

У грудні 2012 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр - 3000", м. Лубни, Полтавська область (Позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки товару №20/2012/720 від 09.04.2012р. в сумі 118 332,00 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.03.2013р. позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача суму основного боргу в розмірі 114 000,00 грн., пені в сумі 4 332 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що оплата за отриманий товар не перерахована через недодержання позивачем вимог п. 4.3. Договору та ненадання відповідачу повного пакету документів, передбаченого умовами Договору, а саме - податкових накладних, що робить неможливим початок перебігу 35-денного терміну для оплати поставленої продукції (п. 5.1. Договору).

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, що не скористався своїм правом участі у судовому засіданні без поважних причин, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки.

№ 20/2012/720 від 09.04.2012 р. (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується виготовити та поставити, а відповідач - на умовах даного договору, прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Пунктом 4.3. Договору передбачений перелік товаросупровідних документів накладна, рахунок, податкова накладна.

На виконання умов договору, позивач згідно з видатковою накладною № 1375/3 від 19.07.2012 року поставив відповідачу продукцію (запчастини) на загальну суму 114 000,00 грн. Продукція по цій видатковій накладній отримана, представником відповідача на підставі довіреності серія ЯВЮ № 095162/3123 від 18.07.2012 року.

В матеріалах справи також наявна видаткова накладна, згідно до якої відповідач отримав продукцію, податкова накладна № 105/3 від 19.07.2012р. та рахунок - фактура № 1708/3 від 19.07.2012р.

Як передбачено пунктом 5.1. Договору, розрахунок проводиться за фактично поставлену продукцію протягом 35 (тридцяти п'яти) банківських днів з моменту поставки і приймання продукції у відповідності з р. 6 на підставі наданих документів, вказаних в п. 4.3. цього договору.

В порушення умов п. 5.1. Договору і положень ст. 530 ЦК України відповідач не виконав умови договору, кошти за продукцію не перерахував, сума основної заборгованості ВАТ Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" перед ТОВ "Автотехцентр-3000" на момент пред'явлення позову склала 114 000,00 грн.

На адресу відповідача 02.10.2012р. була направлена претензія № 236 з вимогою сплатити суму боргу та штрафні санкції.

Листом вих. № 17/2083725 від 25.10.2012 року відповідач визнав суму заборгованості та погодився її сплатити до 30.12. 2012 року у випадку, якщо позивач відкликає претензію.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки позивач довів факт порушення відповідачем свого права на отримання грошових коштів за Договором, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних в межах даної справи є законним та обґрунтованим.

Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги щодо не отримання від позивача повного пакету документів, оскільки вищезазначені накладні про приймання товару підписані відповідачем без зауважень щодо ненадання будь-яких товаросупроводжувальних документів.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 666 ЦК України якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Оскільки будь-які претензії щодо не передання супроводжуючих документів на отриманий товар покупець позивачу не заявляв, строку для їх передання відповідно до вимог ст. 666 ЦК України не встановлював, спірний товар не повернув - отже судова колегія розцінює доводи апеляційної скарги у якості спроби відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті товару.

До того ж, відповідач не довів, що він отримав супроводжуючі документи на товар в будь-який інший день, а не в день отримання товару.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення пені за прострочення оплати в сумі 4 332,00 грн., то вимогами п. 8.4. Договору, за прострочення оплати передбачена відповідальність відповідача у вигляді пені в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені.

Судова колегія, перевіривши розрахунок позивача по нарахуванню пені, вважає вірним висновок господарського суду про задоволення зазначених вимог.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2013 року у справі №5009/4726/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2013 року у справі №5009/4726/12 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС