Ухвала суду № 30604519, 19.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8971/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

19 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Оіл» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Оіл» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач - Бориспільська об'єднана державна податкова інспекція Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Оіл», в якому просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 179 564,45 грн., згідно рішень Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0030132340/0 від 12.05.2010 року та № 0038202340/0 від 08.07.2010 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року даний позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Оптіма-Оіл» на користь Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції в сумі 176 744,45 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Сорони не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позивач просить задовольнити його позов в повному обсязі, а відповідач - повністю відмовити в задоволенні вимог даного позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Оіл» (далі по тексту - ТОВ «Оптіма-Оіл») зареєстроване виконавчим комітетом Бориспільської районної державної адміністрації Київської області 04 березня 2009 року. З 5 березня 2009 року відповідач перебуває на обліку в Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області як платник податків.

На підставі п. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні", працівниками відділу оперативного контролю Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва 25 травня 2010 року було проведено перевірку ТОВ «Оптіма-Оіл» з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0211/1004/23/36230028 від 25.05.2010 року.

В ході перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог п. 6 ст. 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі Акту перевірки начальником Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області було винесено рішення від 25.06.2010 року № 0036822340/0 про застосування до ТОВ «Оптіма-Оіл» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 440,00 грн. (дана сума штрафних (фінансових) санкцій відповідачем була сплачена 06.07.2010 р.).

Крім цього, службовими особами Державної податкової інспекції в Святошинському районі м. Києва 02 лютого 2010 року було проведено перевірку ТОВ «Оптіма-Оіл» з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт № 0070/1004/23/36230028 від 02.02.2010 року.

В ході перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог п. п. 2.6 п. 2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. № 637, статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячною і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. п. 2.1 п. 2 Порядку ведення єдиного державного реєстру місць зберігання» затвердженого наказом ДПА України від 28.05.2002 року № 25.

На підставі Акту перевірки № 0070/1004/23/36230028 від 02.02.2010 року начальником Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області було винесено рішення від 12.05.2010р. №0030132340/0, яким до ТОВ «Оптіма-Оіл» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 176 744, 45 грн.

Позивач не погоджується з даним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 176 744, 45 грн., оскільки вважає його незаконними та таким, що суперечить нормам діючого законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Згідно п. 4.1 Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою НБ України № 637 від 15 грудня 2004 року (далі-Положення), для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (п. 4.2 Положення).

Тому, оприбуткуванням готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є безпосереднє здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Згідно абз. 1 п. 2.6 Положення, уся готівка, що надходить до кас має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Абзацом 3 п. 2.6 Положення передбачено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

При цьому, при реєстрації книги ОРО на РРО їй надається фіскальний номер, який складається з фіскального номера РРО та літери «р» (пункт 2.7 Порядку).

Відповідно до пункту 1.2 вказаного Положення, книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно пункту 2.11 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року № 614, книга ОРО вважається зареєстрованою після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.4 - 2.9, а при здійсненні підприємницької діяльності не за місцем реєстрації книги ОРО - після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.4 - 2.10.

Використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, згідно абз. 4 п. 4.7 вказаного Порядку, передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Підставою для обліку готівки в касі є саме фіскальних звітний чек, а оприбуткування готівки в порядку встановленому п. 2.6 Положення, можливе лише після роздрукування вказаного чеку.

Отже, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, випливає, що суб'єкти господарювання зобов'язані щодня здійснювати оприбуткування готівкових коштів у касі шляхом долучення у КОРО щоденних фіскальних звітних чеків та виконання записів про рух готівки.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 28.07.2009 р. по 02.02.2010 р. відповідач не оприбуткував готівку на загальну суму 35 348, 89 грн.. Дана обставина підтверджується даними книги обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків №1004002646/1 та № 1004002646/2. та висновками акту перевірки № 0070/1004/23/36230028 від 02.02.2010 року, зі змісту якого зокрема вбачається, що через реєстратор розрахункових операцій було проведено розрахункові операції на загальну суму 36 091 962,45 грн. в розділ № 2 КОРО згідно фіскальних звітних чеків № 1004002646/1 та № 1004002646/2, однак оприбутковано було лише 36 056 613, 56 грн.

У зв'язку з цим, на думку колегії суддів, позивачем правомірно було застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 176 744,45 грн. та винесено з цих підстав рішення від 12.05.2010р. №0030132340/0.

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем вимог п. 9 ст. 3 розділу II Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", колегія суддів зважає на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками оперативного контролю ДПА в Київській області 21 червня 2010 року було проведено перевірку ТОВ «Оптіма-Оіл» з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт № 0234/1004/23/36230028 від 21.06.2010 р.

В ході перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог п. 9 ст. 3 розділу II Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі акту перевірки першим заступником начальника Бориспільської ОДПІ Київської області було винесено рішення від 08.07.2010 р. № 0038202340/0, яким до ТОВ «Оптіма-Оіл» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 380,00 грн. Відповідач частково визнав вищевказані порушення та сплатив штрафні (фінансові) санкції в сумі 680 грн. 00 коп.

Так, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР).

Згідно ст. 1 вказаного Закону, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до абзацу 4 статті 2 зазначеного Закону, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.

Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону № 265/95-ВР визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ та ін.), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Відповідно до приписів ст. 2, п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, фіскальний звітний чек це документ встановленої форми що повинен відображати інформацію денних підсумків розрахункових операцій здійснених на протязі робочої зміни касира та підлягає щоденному друку.

У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за № 105/5296, зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Відповідно до п. 3.2 цього Положення обов'язковими реквізитами касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року № 107/5298, встановлено, що реєстрація продажу товару (оплати послуг) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обіг уведено в режимі реєстрації.

Згідно пунктів 1, 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 13 цього Закону встановлено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 11 п.2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Kабінету Міністрів України №199 від 18.02.2002 року (надалі - Вимоги), Z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора.

Відповідно до п.17 зазначених Вимог, всі підсумки та суми у Z-звіті обчислюються за зміну.

Під поняттям зміни, в розумінні ч.15 п.2 Вимог, мається на увазі період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z - звіту до виконання наступного Z - звіту. Максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. При цілодобовій роботі підприємства Z - звіт необхідно виконувати не пізніше 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z - звіту. При цьому, відлік тривалості зміни РРО починається з моменту реєстрації першої розрахункової операції після виконання попереднього Z - звіту, а не спочатку робочого дня, на чому зокрема наполягає відповідач.

Згідно висновків акту перевірки № 0234/1004/23/36230028 від 21.06.2010 р., відповідачем в книзі обліку розрахункових операцій № 1004002724р/1 від 07.09.2009 р. не було відображено роздрукування щоденних Z - звітів, а саме: № 0277 за 28.12.2009 p., № 0297 за 17.01.2010 p., № 0213 за 26.10.2009 p., № 0217 за 30.10.2009р., № 0209 за 23.10.2000 p., № 0255 за 07.12.2009 p., № 0348 за 08.03.2010 р.

Проте, як вбачається з листа-дозволу Подільської районної у м. Києві ради № 921 від 13.03.2010 року, АЗС № 6 працює у цілодобовому режимі роботи, а тому реєстрація відкриття наступної зміни відбувається з моменту заправки першого автомобіля в наступну за звітним періодом зміну.

Так, за даними Z-звітів № 0277 за 28.12.2009 р., № 0297 за 17.01.2010 р., № 0213 за 26.10.2009 р., № 0217 за 30.10.2009р., № 0209 за 23.10.2000 р., № 0255 за 07.12.2009 р., № 0348 за 08.03.2010 р., які були досліджені в судовому засіданні суду першої інстанції, не вбачається будь-яких порушень, допущених в господарською одиницею позивача - АЗС № 6, оскільки зазначені Z-звіти були роздруковані в межах зміни, що не перевищує 24 годин.

Отже, аналізуючи обставини даної справи та наявні в ній докази, колегія суддів приходить до висновку про незаконність рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 08.07.2010 р. № 0038202340/0 в частині нарахування ТОВ «Оптіма-Оіл» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 700 грн. 00 коп. за порушення підприємством вимог п. 9 ст. 3 розділу II Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить обгрунтованими та такими, що не спростовуються доводами апелянтів.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Апелянтами не було надано доказів на підтвердження заявлених ними вимог, а тому доводи апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційних скаргах не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Оіл» - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.