Ухвала суду № 30603313, 02.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р.Справа № 2а-14325/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою Основянської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лідерком» до Основянської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Лідерком» (далі - ТОВ «Лідерком») звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішення відповідача Основянської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Основянська МДПІ) від 10.12.2012 року № 0001820221, яким на підставі акту перевірки № 4043/7/22-407/37457877 від 20.11.2012 року збільшено суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 275.892,46 грн., з яких з ПДВ - 183.928,31 грн., штрафні санкції 91.964,15 грн., та №0001830221 від 10.12.2012 р., яким на підставі зазначеного акту, збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за заниження податкового зобов'язання 11021000, - 264.396,95 грн., з яких 211.517,56 грн. за основним платежем, 52.879,39 грн. - штрафних санкцій, посилаючись на хибність висновків перевірки, проведеної відповідачем, щодо наявності фактів порушень підприємством положень податкового законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року позовні вимоги підприємства задоволені в повному обсязі.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит сформований позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, отримані послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства. Документи підприємства з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, тощо оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Лідерком» відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірки ТОВ «Лідерком» з питань підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ІСТ Сейл Маркет» за період листопад 2011 року, перевірки повноти і своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по взаєморозрахунках з ТОВ «ІСТ Сейл Маркет».

За даними перевірки встановлено, що відповідно до договору про надання послуг №01/09 від 01.09.2011 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідеркорм» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст Сейл Маркет» (виконавець) останній виконує завантажувально - розвантажувальні роботи (послуги) замовнику в складах, приміщеннях які розташовані за адресою: 62495 Харківська область, Харківській район, п. Васіщево, вул. Промислова 21.

В акті перевірки вказано, що ТОВ «Лідерком» включило до складу валових витрат витрати пов'язані з виконанням вантажно-розвантажувальних робіт у ТОВ «ІСТ Сейл Маркет» у 4 кварталі 2011 року у сумі 919641,60 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт на загальну суму 1103569,91 грн., в т.ч. ПДВ 183928,31 грн. Згідно отриманого від ДПІ у Печерському районі м.Києва акта від 25.04.2012 року №1006/22-8/37813842 встановлено, що згідно аналізу наданих до перевірки документів: договору від 01.09.2011 за №01/09, де ТОВ «ІСТ Сейл Маркет» зобов'язується за завданням ТОВ «Лідерком» надавати послуги навантаження - розвантаження в складських приміщеннях по вул.Промисловій, 2, в с.Васищево Харківського району Харківської області. Зазначений вид послуг не значиться в реєстраційній справі суб'єкта господарювання ТОВ «ІСТ Сейл Маркет» як обраний вид діяльності. На підставі цього, в акті перевірки визначено що ТОВ «ІСТ Сейл Маркет» вказані роботи не виконувало.

В акті перевірки визначено, що ТОВ «Лідерком» завищило витрати на придбання вантажно-розвантажувальних послуг у ТОВ «ІСТ Сейл Маркет» на загальну суму 919641,60, в т.ч. за 4 квартал 2011 року у сумі 919641,60, безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання вантажно-розвантажувальних послуг у ТОВ «ІСТ Сейл-Маркет» за листопад 2011 року у сумі 183928, 31 грн.

На підставі висновків акту перевірки підприємства позивача Основянською МДПІ прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що відповідно з п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що підприємство ТОВ «Лідерком» має документи, які повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій. Крім того, ДПІ не встановила порушень позивача щодо відображення в податкових деклараціях сум податкових зобов'язань, а недотримання контрагентами позивача своїх зобов'язань по сплаті податку не тягне відповідальності та негативних наслідків щодо останнього.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Лідерком» належним чином оформлено всі первинні фінансово - господарські відносини з ТОВ «ІСТ Сейл Маркет», позивачем надано первинні документи, які повністю підтверджують виконання зобов'язань між сторонами за укладеними між ними правочинами, надані документи не мають дефектів форми, змісту або походження.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Що стосується висновків акту Основянської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС від 20.11.2012 року №4043/7/22-407/37457877 про результати проведення документальної виїзної перевірки ТОВ «Лідерком», вимог, зокрема, ст. 203, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «ІСТ Сейл Маркет», то такий висновок ґрунтується на припущеннях, оскільки податковим органом під час проведення перевірки не досліджувалась первинна документація підприємства, яка стосується його господарських взаємовідносин з позивачем. Акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували факт нікчемності правочину.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги Основянської МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 108, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основянської міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08 квітня 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова