Ухвала суду № 30603214, 02.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р.Справа № 2а-12072/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова до товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс», третя особа - управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Харкова про стягнення суми, -

В с т а н о в и л а:

У жовтні 2012 року позивач, управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (далі по тексту УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Антекс» (далі - ТОВ «Антекс», відповідач), за участі третьої особи - Управління Державної казначейської служби в Жовтневому районі міста Харкова (надалі за текстом - УДКС в Жовтневому районі м. Харкова, третя особа), в якому просить суд: стягнути з відповідача збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2.462,03 грн., (одержувач ГУДКСУ в Жовтневому районі, код ЄДРПОУ 37999612, р/р 31219224700008 в ГУДКСУ в Харківської області, МФО 851011).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 28.03.2012 року по 30.03.2012 року пенсійним фондом проведено планову перевірку правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на ПФУ, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, про що складено відповідний акт № 49 від 30.03.2012 року, відповідно до висновків якого відповідачем перераховано єдиний внесок в розмірі 4.737,97 грн. - 3 % від експертної оцінки вартості придбаного автомобіля, а не 7.200,00 грн., у зв'язку з чим відповідачеві донараховано збір в розмірі 3% від вартості автомобіля за 2011 рік на суму 2.462,03 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга у Дзержинському районі м. Харкова задоволенню не підлягає, а судове рішення слід залишити без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20.04.2011 року між ТОВ «Антекс» та ТФ «Автолюбитель» укладено договір комісії № 3/469637, відповідно до якого ТОВ «Антекс» придбало легковий автомобіль марки Ауді А6, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 240.000,00 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини у переглядає мій справі регулюються положеннями Закону України від 26.06.1997 року №400/97 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97), у п.7 ст. 1 якого (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Згідно п. 6 ст. 2 Закону № 400/97 об'єктом оподаткування для платників збору, визначенні пунктом 7 статті 1 цього Закону, є вартість легкового автомобіля.

Відповідно до ст. 4 Закону № 400/97 для платників збору, визначених пунктом 7 статті цього Закону, на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставка збору розмірі 3 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 6 статті 2 цього Закону.

Статтею 3 Закону № 400/97 встановлено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

На виконання вимог Закону Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, затверджено «Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» пунктом 1 якого визначено, що цей порядок регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п.12 Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.

Відповідно до п.п. 13-15 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.

Органи Державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору.

Слід зазначити, що в силу ст. 346 Цивільного кодексу України, підставами припинення права власності, зокрема є: відчуження власником свого майна; відмова власника від права власності.

Наведені норми Закону передбачають обов'язок сплачувати збір при відчуженні автомобіля, а не при його придбанні. При цьому вимоги Порядку встановлюють обов'язок щодо сплати збору покупцем автомобіля.

Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та враховуючи частину 4 статті 9 КАС України відповідно до якої, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, законам України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому при вирішенні даного питання пріоритетним є Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, з аналізу вищевикладених обставин справи вбачається, що обов'язок сплати збору не може бути покладений на особу, яка набуває право власності у відповідності до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998, оскільки це суперечить акту вищої юридичної сили.

Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, з урахуванням положень ч. 2 ст. 71 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 108, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2013 року по справі № 2а-12072/12/2070 - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 08 квітня 2013 року

Згідно з оригіналом: Л.В. Мельнікова