Ухвала суду № 30602378, 28.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року м. Київ К-27984/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010

у справі № 2а-5535/09/5/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибальське село"

до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рибальське село" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про скасування рішення № 0003722330 від 02.10.2008.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.09.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.08 та складено акт № 1448/23-2/31781543 від 22.09.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення №0003722330 від 02.10.2008, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 151570 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", проведенні розрахункових операцій на загальну суму 30314 грн. без використання реєстратора розрахункових операцій.

При перевірці касових книг підприємств, а також прибуткових ордерів встановлено, що в касу підприємства надійшли готівкові кошти в сумі 30314 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій за надання майна в оренду.

Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Це Положення визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Розділом 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачений Порядок ведення касової книги та обов'язки касира, відповідно до п.п. 4.2, 4.3 якого, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі; записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що всі суми орендної плати оприбутковувались через касу підприємства згідно із зазначеним Положенням на підставі прибутковий касовий ордерів.

Також судами досліджено належним чином завірені копії прибуткових касових ордерів на загальну суму 30314 грн., де у графі "підстава" зазначено "оренда".

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що у відповідача відсутні були правові підстави для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 у справі № 2а-5535/09/5/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.10.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 у справі № 2а-5535/09/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко