Ухвала суду № 30602302, 10.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мозгова Н.А.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року справа №2а/0570/12226/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

при секретарі судового засідання Романенко Т.О.

за участю представників від:

позивача Нікульникова Д.О.

відповідача Фінагіна Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Держаної податкової служби у Донецькій області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року по адміністративній справі №2а/0570/12226/2012 за позовом Адвокатського об'єднання «Головань і Партнери» до Державної податкової служби у Донецькій області про визнання недійсною податкової консультації за № 13798/10/15-113-3 від 04.09.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

18.09.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Донецькій області про визнання недійсною податкової консультації за № 13798/10/15-113-3 від 04.09.2012 року, мотивуючи свої вимоги безпідставністю посилання відповідача на наказ Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року №43, оскільки даний наказ не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Крім того вважає, що податкова консультація надана за відсутності повноважень на надання даної податкової консультація, так як відповідач надав консультацію не за зверненням платника податків, а за дорученням Державної податкової служби України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року позов Адвокатського об'єднання «Головань і Партнери» до Державної податкової служби у Донецькій області про визнання недійсною податкової консультації за № 13798/10/15-113-3 від 04.09.2012 року задоволений.

Визнано недійсною податкову консультацію Державної податкової служби у Донецькій області за № 13798/10/15-113-3 від 04.09.2012 року. Вирішене питання про судові витрати (а.с.64, 65-67).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с68-71).

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що надання відповіді на запит позивача саме відповідачем обумовлено необхідністю виконання вимог листа Державної податкової служби України від 28.08.2012 року № 947/0/61-12/15-1415. Крім того, відповідно до абз.12.ч 4 Положення №246 до функціональних обов'язків Державної податкової служби у Донецькій області віднесено надання податкових консультацій. Відповідач відповідно до ст.19 ПК України наділений компетенцією, в тому числі і податкових консультацій.

Щодо змісту наданої податкової консультації зазначив, що суд першої інстанції не розглянув зазначене питання та не надав правової оцінки викладеним у позовній заяві вимогам. Вказав, що первинним документом для списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів є подорожній лист, форма якого для легкових автомобілів визначена наказом Держкомстату України від 17.02.1998 року №74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автотранспорту та Інструкції про порядок її застосування». Списання пально-мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних про пробіг автомобіля, визначених на підставі подорожнього листа та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року № 43. Вважає, що надана податкова консультація є законною та обґрунтованою, підстав для визнання її недійсною немає.

Представник відповідача - апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні вимог позивача.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Надані письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Адвокатське об'єднання «Головань і Партнери», зареєстрований у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ якої 24639623, діє відповідно до статуту.

01.08.2012 року позивач спрямував до Державної податкової служби України запит про надання податкової консультації за вих. № 169/112, відповідно до якого просив надати податкову консультацію з питань правомірності рішення адвокатського об'єднання про те, що витрати на придбання пально-мастильних матеріалів визначаються на підставі фактичних витрат палива з урахуванням норм витрат палива, визначених заводом - виробником автомобіля (а.с.8-9).

Державна податкова служба України листом від 28.08.2012 року за вих. № 947/0/61-12/15-1415 направила копію зазначеного запиту позивача до Державної податкової служби в Донецькій області для розгляду та надання відповіді згідно чинного законодавства (а.с.10).

04.09.2012 року за вих. № 13798/10/15-113-3 відповідачем по справі, за підписом заступника голови ДПС у Донецькій області, на адресу Адвокатської фірми «Головань і партнери» надано податкову консультацію, відповідно до якої зазначено, що п. 138.2 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. Первинним документом для списання фактично витрачених пально-мастильних матеріалів є подорожній лист, форма якого для легкових автомобілів визначена наказом Держкомстата України від 17.02.1998 року №74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автотранспорту та Інструкції про порядок її застосування».

Податковий орган зазначає, що списання пально-мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних про пробіг автомобіля, визначених на підставі подорожнього листа та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року № 43 (а.с.11-12).

Колегія суддів зазначає, що з 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенції контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Порядок надання податкових консультацій та їх статус визначено главою 3 розділу II Податкового кодексу України.

Так, згідно зі статтею 52 Податкового кодексу України встановлено, що (п.52.1) за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.

52.4. Консультації надаються органом державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, або митним органом за місцем митного оформлення товарів, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи.

52.5. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Крім того, підпунктом 12 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 584/2011 передбачено, що Державна податкова служба України відповідно до покладених на неї завдань надає податкові консультації відповідно до Податкового кодексу України.

Доводи апелянта щодо необхідності виконання вимог листа Державної податкової служби України від 28.08.2012 року № 947/0/61-12/15-1415, та наявності відповідно до абз.12.ч 4 Положення №246 функціональних обов'язків Державної податкової служби у Донецькій області права надання податкових консультацій є безпідставним.

Колегія суддів зазначає, що, якщо положення п.52.4 ст.52 ПК України, з урахуванням Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 584/2011 визначають та встановлюють загальну компетенцію (повноваження) щодо можливості надання податкової консультації, то положення п.52.1 ПК України вказують саме на конкретного суб'єкта контролюючого органу зобов'язаного надати таку консультацію, тобто належним контролюючим органом, який має встановлені законом повноваження надання податкової консультації, є саме той орган, до якого направлений такий запит.

Виходячи із аналізу та правового змісту вищезазначених положень нормативно-правових актів, сукупність яких вказує на те, що діючим законодавством передбачено право платника податків самостійно, на свій розсуд обрати орган державної податкової служби до якого він може звернутись із запитом та отримати податкову консультацію. Колегія суддів погоджує правові висновки суду першої інстанції, що Податковим кодексом України не встановлена черговість такого звернення в порядку підпорядковуваності контролюючих органів.

В даному випадку, не є спірним питанням щодо правової можливості з боку відповідача надання податкової консультації в цілому. Така компетенція у нього існує, як і у податкового органу за місцем перебування на обліку позивача, так і центрального контролюючого органу (до якого був спрямований запит), але лише у тому випадку, коли платник податків звернувся до нього.

Колегія суддів зауважує, що в даному випадку не йде мова про наявність права контролюючого органу вищого рівня на скерування для виконання певного виду завдання на надання відповідної відповіді певному суб'єкту запитування, в даному випадку має місце саме визначений та встановлений податковим законодавством порядок надання податкової консультації, який підлягає виконанню саме тим суб'єктом контролюючого органу, до якого він спрямований.

В межах спірних правовідносин, що регулює питання надання податкової консультації, податковим законодавством, не передбачено та не встановлено право податкового органу вищого рівня на скерування такого запиту до нижчого за рівнем контролюючого органу, а у нижчого за рівнем контролюючого органу на надання такої консультації.

Наслідки застосування податкових консультацій визначені в статті 53 ПК України. Так п.53.3 цієї статті встановлено право платника податків оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що надання податкової консультації не тим органом до якого скерований такий запит, на якому полягає обов'язок такого надання, є порушенням п.52.1 ст.52 ПК України щодо правил компетенції, та як наслідок неправомірності такої консультації.

Враховуючи, що позивач звернувся з запитом № 169/112 для отримання податкової консультації до Державної податкової служби України, податкова консультація відповідачем по справі - Державною податковою службою у Донецької області надана з перевищенням повноважень, наданих Конституцією та законами України.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою суду від 23 жовтня 2012 року по справі № 2-а-12330/12/2670 позовні вимоги задоволено, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо ненадання податкової консультації на лист (запит про надання податкової консультації) Адвокатської фірми «Головань і партнери» від 01.08.2012 року № 169/112 та зобов'язано Державну податкову службу України надати Адвокатській фірмі «Головань і партнери» податкову консультацію на лист (запит про надання податкової консультації) від 01.08.2012 року № 169/112.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року по справі № 2-а-12330/12/2670 залишена без змін.

На підставі викладеного, відповідачем не доведено правомірності з точки зору компетенції надання позивачу податкової консультації стосовно поставленого питання, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Доводи апелянта щодо не розгляду судом першої інстанції питання про не надання правової оцінки викладеним у позовній заяві підставам змісту наданої податкової консультації не приймаються до уваги. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку надання правової оцінки змісту податкової консультації наданої не компетентним органом, є безпідставним. Надання такої оцінки є передчасною подією, внаслідок можливості вирішення та розгляду такого питання належним органом.

На підставі наведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про визнання податкової консультації не дійсною, що з урахуванням положень п.53.3 ст.53 ПК України, є підставою для надання нової податкової консультації належним суб'єктом надання такої консультації.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Держаної податкової служби у Донецькій області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року по адміністративній справі № 2а/0570/12226/2012 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 10 квітня 2013 року. Ухвала у повному обсязі виготовлена 11 квітня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар