Постанова № 30601677, 11.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р. Справа № 5023/5982/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ "Старовірівський птахокомплекс", с. Старовірівка, Шевченківський район, Харківська область (вх. № 944 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.13 р. у справі № 5023/5982/12

по заяві Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Старовірівський птахокомплекс” про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2013 р. у справі № 5023/5982/12

за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006", м. Запоріжжя

до Сільськогосподарського ТОВ "Старовірівський птахокомплекс", с. Старовірівка, Шевченківський район, Харківська область

про стягнення 232898,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2013 р. у справі № 5023/5982/12 (суддя Суярко Т.Д.) відмовлено в задоволенні заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Старовірівський птахокомплекс” про відстрочку виконання рішення суду.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.2013 р. скасувати. Відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.01.2013 р. у справі № 5023/5982/12 про стягнення з СТОВ “Старовірівський птахокомплекс” на користь ПП “Бізон-Тех 2006” 140300,00 грн. боргу, 42090,00 грн. штрафу, 50508,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 4657,96 грн. судового збору , а всього 237555,96 грн., на шість місяців – до 04 вересня 2013 року. В обґрунтування викладених вимог заявник посилається на тяжкий фінансовий стан та збитковість підприємства, масову загибель птиці. Відповідач вважає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення, не врахував вказані обставини, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права та дійшов до помилкового висновку щодо відсутності підстав для надання відстрочки, яка, за твердженнями відповідача, надасть можливість відносити прибутковість підприємства та оплатити існуючу заборгованість перед позивачем.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з наведеними відповідачем доводами не погоджується, вважає їх безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу – без змін. При цьому зазначає про відсутність підстав для відстрочки виконання рішення, посилаючись також на той факт, що умовами п. 8.7 договору сторони передбачили, що несприятливі погодні умови та інші обставини, що призвели до загибелі або втрати врожаю не є підставою для відстрочення або розстрочення цих платежів. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не надав доказів неможливості виконання рішення, тобто відсутності на його рахунках коштів, іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення, а також доказів настання форс-мажорних обставин та втрати не отриманого врожаю 2012 року соняшника та ячменю.

В призначене судове засідання 04.04.2013 року сторони своїх уповноважених представників не направили та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, а також беручи до уваги обмеженість строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Полтавської області має бути залишена без змін, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.01.2013 р. по справі № 5023/5982/12 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" на користь Приватного підприємства "Бізон - Тех 2006" 140300,00 грн. боргу, 42090,00 грн. штрафу, 50508,00 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 4657,96 грн. судового збору.

04.03.13р. боржник звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.01.13р. на шість місяців - до 04.09.13р., посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства, обумовлене масовою загибеллю птиці, розведення якої є видом діяльності боржника.

Боржник (заявник) в якості доказів наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим надав виписки по рахункам та баланси, звіти про фінансову діяльність за періоди січень-березень 2012 р., січень-червень 2012 р., січень-вересень 2012 р., січень-грудень 2012 р. (на підтвердження тяжкого фінансового стану на підприємстві); довідку про кількість загиблої птиці в 2011 - 2013 р.р. на підтвердження масової загибелі птиці.

Відмовляючи в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суд першої інстанції виходив з правового аналізу положень ст. 121 ГПК України, а також обставин справи, за якими встановив, що низькі економічні показники, які призвели до утруднення фінансового стану СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", є результатами самостійної та ініціативної господарської діяльності боржника, яка здійснювалась ним на власний ризик, а від так негативні наслідки такої діяльності виникли внаслідок дій (бездіяльності) самого боржника.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що боржник (заявник) не надав доказів, які б обґрунтували, що складний фінансовий стан та хвороби, в результаті яких вимерла птиця, зумовлені чинниками, які не залежали від його волі, дій (бездіяльності), а також не надав доказів, які б свідчили, що фінансовий стан СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" є саме тяжким, таким що не дозволяє частково або в повному обсязі виконати рішення суду, наприклад, з урахуванням інших видатків підприємства, які законодавством України визначені як першочергові.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність в даному випадку підстав для задоволення заяви СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 21.01.13р. по справі № 5023/5982/12, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Виходячи з аналізу даної норми права, можна зробити висновок, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення повинні бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим у визначений строк. До того ж законодавець вказує, що надання розстрочки та відстрочки виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, виходячи з особливого характеру обставин справи.

Також, слід зазначити, що відстрочка або розстрочка виконання рішення надається лише в тих випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом. При цьому, господарський суд вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Колегія суддів бере до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, у зв’язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, свою заяву про відстрочку виконання рішення суду відповідач обґрунтовує тяжким фінансовим станом підприємства та його збитковістю; масовою загибеллю птиці, розведення якої є видом діяльності боржника.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що видами господарської діяльності відповідача є не тільки розведення свійської птиці, але й вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; допоміжна діяльність у рослинництві; виробництво м'яса свійської птиці; виробництво м'ясних продуктів; виробництво готової їжі та страв; виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; неспеціалізована оптова торгівля; роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, що підтверджується роздруківкою з веб-сайту Державного підприємства „Інформаційно-ресурсний центр" з відомостями щодо відповідача: СТОВ «Старовірівський птахокомплекс» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Крім того, колегія суддів враховує і той факт, що за договором поставки № ХВ-Н-25 від 16.03.2012 року, що є предметом позовних вимог по даній справі, відповідач придбавав саме насіння для сівби (ячменю, соняшнику), отже для отримання технічного насіння, а не придбавав кормове насіння. Зазначені обставини підтверджують той факт, що відповідач фактично здійснює не тільки вирощування птиці, але й вирощування зернових культур, що також свідчить про наявність у відповідача інших доходів, окрім вирощування птиці, яка, за твердженнями відповідача загинула.

Колегія суддів вважає, що обставина, пов’язана з масовою загибеллю птиці, на яку посилається заявник в заяві про відстрочку виконання рішення суду, також є такою, що не має правового обґрунтування, оскільки обираючи вид господарської діяльності підприємець усвідомлює (має усвідомлювати) ризики такого виду діяльності, а від так боржник усвідомлював (мав усвідомлювати), що господарська діяльність, пов’язана з розведенням птиці може мати такий негативний наслідок як її хвороба та/або загибель.

Таким чином, заявником не надано до господарського суду доказів того, що у відповідача немає інших доходів, окрім як від вирощування птиці; доказів неможливості виконання відповідачем судового рішення, тобто відсутності на його рахунках коштів, вимог до третіх осіб, іншого майна, крім виробничих потужностей необхідних йому для здійснення основної діяльності, на яке може бути звернено стягнення; доказів настання форс-мажорних обставин та втрати або неотримання врожаю 2012 року соняшника та ячменю.

Більш того, сторони, визначаючи умови договору розумними та справедливими, встановили, що несприятливі погодні умови та інші обставини, що призвели до загибелі або втрати врожаю покупця не є підставою для звільнення покупця від обов'язку з оплати товару, сплати повністю сум штрафних санкцій та відстрочення або розстрочення цих платежів (згідно з п. 8.7 Договору).

До того ж, колегія суддів враховує і той факт, що наказ господарського суду від 05.02.2013 р. по справі № 5023/5982/12 про примусове виконання рішення невиконаний навіть частково, а відповідач звертаючись до суду з апеляційною скаргою, в якій зокрема просить відстрочити виконання рішення до 04.09.2013 р., не здійснив навіть жодного платежу на виконання рішення господарського суду.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що надані боржником аргументи не свідчать про неможливість виконання ним судового рішення, а вказані обставини не мають характер виняткових випадків, які можуть бути підставою для надання відстрочки виконання рішення суду, а є результатом неналежного ставлення до виконання своїх договірних обов’язків по поверненню коштів, а також недостатності заходів, що приймаються ним по погашенню дебіторської заборгованості та направленню одержаних коштів на оплату боргів.

При цьому слід зазначити, що як позивач так і відповідач є комерційними підприємствами, та несуть однакову економічну відповідальність за свої дії та однакові ризики. Отже, невиконання відповідачем зобов’язань з оплати отриманого товару негативно відображується на підприємстві позивача. А подальше ухилення відповідача від сплати заборгованості суттєво зачіпає інтереси позивача і завдає істотної, в тому числі й матеріальної шкоди.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування ухвали господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121 ГПК України Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського ТОВ "Старовірівський птахокомплекс", с. Старовірівка, Шевченківський район, Харківська область залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 12.03.13 у справі № 5023/5982/12 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 09 квітня 2013 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.