Постанова № 30601672, 09.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р. Справа № 5023/7333/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

прокурора - не з'явився

стягувача - ОСОБА_1

третьої особи - не з'явилась

боржника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (вх. № 939 Х/1-12) на ухвалу господарського суду Харківської області від "11" березня 2013 року

по заяві боржника про відстрочку виконання та зміну порядку виконання рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року по справі №5023/7333/11

за позовом Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Пісочинської селищної ради, смт. Пісочин Харківського району Харківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Держкомзему у Харківській області, м.Харків

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с. Подвірки Дергачівського району Харківської області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року по справі № 5023/7333/11 позовні вимоги задоволено повністю та зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 звільнити та за власний рахунок привести земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у придатний для використання стан, повернути її за належністю Пісочинській селищній раді Харківського району. Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 грудня 2012 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18 лютого 2013 року касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 р. залишено без змін.

Боржник звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про відстрочку виконання рішення та зміну порядку виконання рішення суду в порядку ст.121 ГПК України, в якій, з урахуванням її уточнень, просив суд визначити інший порядок виконання рішення про звільнення земельної ділянки, ніж знесення нерухомої споруди, що належить йому на праві власності по АДРЕСА_1 та відстрочити виконання рішення на строк до набуття чинності рішення Харківським окружним адміністративним судом про визнання протиправних дій Пісочинської селищної ради щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 березня 2013 року по справі № 5023/7333/11 (суддя Доленчук Д.О.) відмовлено в задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення та зміну порядку виконання рішення суду в порядку ст. 121 ГПК України, посилаючись на її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення.

Боржник із ухвалою суду першої інстанції не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.2013 р. та задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення та зміну порядку виконання рішення суду.

В обґрунтування апеляційної скарги боржник посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи при її винесенні. Крім того, зазначає, що позовні вимоги не містили вимогу про знесення нерухомості, належної на праві власності відповідачу на підставі рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2009 р. по справі № 29/415-09, а тому порядок виконання рішення суду, визначений ДВС шляхом знесення магазину-кафе, є таким, що впливає на право власності відповідача. На думку боржника, нормами чинного законодавства не передбачено позбавлення особи права власності на нерухоме майно з підстав не оформлення права користування земельною ділянкою, на якій це майно знаходиться.

Прокурор, стягувач та третя особа письмових відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Прокурор та третя особа, будучи належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, не реалізували своє право на участь у судовому процесі та не забезпечили явку своїх представників в судове засідання.

Враховуючи те, що явка прокурора та третьої особи не була визнана обов'язковою, а також те, що їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначених представників за наявними матеріалами у справі.

В судовому засіданні представник боржника підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник стягувача, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи боржника в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до пункту 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (далі - Постанова) підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарсько-процесуальне законодавство не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами, встановленими статтею 43 Господарського процесуального Кодексу України.

В заяві про відстрочку виконання та зміну порядку виконання рішення суду заявник просить суд визначити інший порядок виконання рішення про звільнення земельної ділянки, ніж знесення нерухомої споруди, що належить боржнику на праві власності по АДРЕСА_1 Крім того, просить відстрочити виконання рішення суду на строк до набуття чинності рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 635/1511/13-а про визнання протиправних дій Пісочинської селищної ради щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

В обґрунтування зазначених вимог боржник посилається на те, що при виконанні рішення господарського суду по справі № 5023/7333/11 державним виконавцем відділу ДВС Харківського району управління юстиції ОСОБА_4 були висунуті вимоги про знесення нерухомої споруди, що належить боржнику на праві власності на підставі рішення господарського суду Харківської області по справі №29/415-09, а оскільки позовні вимоги у справі № 5023/7333/11 не містили вимогу про знесення нерухомості, тому заявник вважає порядок виконання рішення, визначеним ДВС шляхом знесення споруди магазину-кафе таким, що впливає на право власності, що належить йому на підставі рішення господарського суду Харківської області по справі № 29/415-09 та суперечить статті 41 Конституції України.

Надаючи правову оцінку вказаним заявником обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.1.1. вищезазначеної Постанови відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р. по справі № 5023/7333/11 не був визначений строк його виконання, зокрема, строк звільнення боржником земельної ділянки, тому в даному випадку строк виконання рішення визначається державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження".

В силу частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 5 зазначеного Закону передбачено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін та наявність обставин, які б свідчили про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання станом на момент розгляду заяви боржника.

Як вбачається із матеріалів справи, після набрання чинності рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р. по справі №5023/7333/11, боржником не було вжито ніяких заходів щодо його виконання.

При цьому, із матеріалів справи та наданих до суду боржником документів не вбачається про наявність об'єктивних обставин, які б перешкоджали виконанню рішення суду або свідчили про неможливість виконання рішення чи ускладнили його виконання станом на момент розгляду заяви боржника.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Посилання боржника в апеляційній скарзі на розгляд справ за його участю іншими судами, не є підставою для відстрочки виконання рішення суду по даній справі.

Твердження заявника про те, що приміщення по АДРЕСА_1 орендується іншими особами та у вказаних приміщеннях знаходиться майно третіх осіб, також не є підставою для відстрочки виконання вищевказаного рішення суду.

Положеннями ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Відмовляючи в задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, суд першої інстанції правильно встановив, що заявником належними та допустимими доказами не доведено наявності підстав, які свідчать про неможливість виконання рішення суду.

Щодо заяви боржника в частині зміни порядку виконання рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.1.3. вищезазначеної Постанови під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2011 р. по справі № 5023/7333/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2013 р., не був встановлений певний порядок та спосіб його виконання.

А статтею 121 ГПК України не передбачено подання і розгляд заяв про встановлення способу та/або порядку виконання рішення. Такий спосіб і порядок визначаються державним виконавцем на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та виходячи зі змісту резолютивної частини рішення господарського суду (п. 7.1.4. Постанови).

За таких обставин, заява боржника про відстрочку виконання рішення та зміну порядку виконання рішення суду в порядку ст. 121 ГПК України в частині визначення іншого порядку виконання рішення про звільнення земельної ділянки не підлягає задоволенню.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання та зміну порядку виконання рішення господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2011 року по справі № 5023/7333/11, чим не порушив вимог чинного господарського процесуального законодавства, в зв'язку з чим підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 11 березня 2013 року та задоволення апеляційної скарги боржника відсутні.

Керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.2013 р. залишити без змін.

Повний текст постанови складено 10 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.