Постанова № 3059490, 24.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 Вн. № 6/653

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24.02.2009 р. № 6/653

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Київський міський центр зайнятості

до Державне підприємвство МВС України "Спецсервіс"

про стягнення 4125,49 грн.

Представники сторін:

позивача: Бурба І.Г. (довіреність від 22.05.2008 р. № 11-4296)

відповідача : не зявилися

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.02.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи:

Позивач Київський міський центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс»(надалі - відповідач) про повернення коштів на загальну суму 4125,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Позивачем в межах компетенції, встановленої Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, була призначена допомога по безробіттю гр.. ОСОБА_3 працівнику ДП МВС «Спецсервіс»на підставі п. 1 ст. 36 Кодексу Законів України про працю. При проведенні перевірки було встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_3 була її заява про звільнення на підставі ст.. 38 Кодексу законів про працю України. Згідно наказу відповідача підставою для звільнення є ст.. 36-1 КЗпП, про що був внесений запис до трудової книжки ОСОБА_3 Таким чином, відповідач надав недостовірні відомості, що призвело до незаконно виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_4 в сумі 4125,49 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився, заперечень на позов не надав, свого представника не направив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Київський районний центр зайнятості відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Положення про Київський міський центр зайнятості, є місцевим органом державної виконавчої влади і підпорядковується Державному центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України та виконує покладені державою функції по забезпеченню зайнятості населення. Центр створено з метою забезпечення реалізації питань, пов'язаних з регулюванням зайнятості населення, професійною орієнтацією, професійним навчанням та соціальною підтримкою тимчасово непрацюючих громадян.

Працівник відповідача гр. ОСОБА_3 18.10.2007 р. звернулася до Київського міського центру зайнятості з заявою про надання статусу безробітного та виплатою допомоги по безробіттю з метою працевлаштування.

Позивачем 18.10.2007 р. ОСОБА_3 було надано статус безробітної та у відповідності до п. 1, 3, 4 ст. 22 та п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, Київським міським центром зайнятості (Шевченківським РЦЗ) було призначено допомогу по безробіттю, про що свідчить наказ директора Шевченківського РЦЗ від 18.10.2007 р. № 6990/5500.

Згідно «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення», затвердженого Постановою Кабінету України від 20.03.2006 № 357 позивачем було направлено запит до Державного підприємства МВС України «Спецсервіс»(03067, м. Київ, вул. Машинобудівна, 36; код за ЄДРПОУ - 30434770) щодо надання інформації про достовірність документів, які є підставою для надання статусу безробітної та виплати матеріального забезпечення 18.01.2008 р. № 131, ОСОБА_3

На вказаний запит позивача, відповідач надіслав відповідь від 12.02.2008 р. №12/35-08/Дб, згідно якої ОСОБА_3 03.07.2006 р. було прийнято на посаду головного спеціаліста відділу реалізації військового озброєння та техніки (наказ № 50 о/с від 03.07.2006р.) і звільнено з займаної посади 14.09.2007р.(наказ № 53 о/с від 14.07.2007р., з наказом ОСОБА_3 не ознайомлена). Заробітна плата нараховувалась та страхові внески сплачувались відповідно до чинного законодавства України. До листа були додані завірені копії документів ДП МВС України «Спецсервіс», а саме: копія наказу про прийняття на посаду, копія заяви ОСОБА_3 про звільнення з посади за власним бажанням, копія наказу про звільнення ОСОБА_3 за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України (з наказом ОСОБА_3 не ознайомлена).

На підставі отриманих даних від ДП МВС України «Спецсервіс»спеціалістом Шевченківського районного центру зайнятості був складений Акт від 19.02.2008 р., в якому зазначено, що наданий наказ про звільнення не співпадає з даними в трудовій книжці ОСОБА_3

Згідно з ст. 47 Кодексу законів про працю України, роботодавець в день звільнення працівника зобовязаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку, провести з ним повний розрахунок і видати копію наказу про звільнення з роботи,

Відповідно до п. 26 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМ України від 26.09.2001 р. № 1266, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного страхування мають право перевіряти обґрунтованість видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність зазначених у них відомостей шляхом звіряння даних, зазначених у довідках, з відомостями про нараховану заробітну плату на підприємствах.

Для проведення перевірки безпосередньо у роботодавця, спеціаліст Шевченківського РЦЗ направив лист до Печерського РЦЗ (підприємство зареєстроване в Печерському районі), з проханням провести перевірку на ДП МВС України «Спецсервіс».

В результаті перевірки позивачем встановлено, що гр. ОСОБА_3 дійсно працювала в ДП МВС України «Спецсервіс»з 03.07.2006р. (наказ № 50 о/с від 03.07.2006р.) і звільнено з займаної посади 14.09.2007р.(наказ № 53 о/с від 14.07.2007р.), причина звільнення - власне бажання працівника, згідно ст.38 КЗпІІ України. Довідка про середню заробітну плату, яка видана ОСОБА_3, відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства і є підставою для виплати матеріального забезпечення. Копії документів, що підтверджують зазначені факти додані до Акту № 71 від 04.03.2008р. Акт складено у 3-х примірниках та підписано спеціалістом Печерського РЦЗ, керівником та бухгалтером підприємства.

Під час прийому в Шевченківському РЦЗ спеціаліст з працевлаштування ознайомив безробітну ОСОБА_3 з виявленими розбіжностями. Гр. ОСОБА_3 надала письмове пояснення, про те, що вона подала заяву до ДП МВС України «Спецсервіс» про звільнення за власним бажанням з 14.09.2007 р., з наказом про звільнення не була ознайомлена. Отримавши трудову книжку, вона не звернула увагу на запис про звільнення, вважаючи, що відділ кадрів зробив запис згідно її поданої заяви і законодавства.

Суд вказує на те, що виявлена розбіжність між записом в трудовій книжці та наказом про звільнення гр. ОСОБА_3 суттєво вплинула на початок виплати матеріального забезпечення з дня отримання статусу безробітного.

Відповідно до п. З ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Відповідно до п.1 та п. З ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застрахованим особам, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого КМ України, залежно від страхового стажу. Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається з 91-го календарного дня.

Згідно з п. 2.1 та п. 2.4 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000р. № 307, застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них причин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу. Відповідно до п. 2.1 цього Порядку визначається розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам, які звільнились з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, виплата допомоги по безробіттю зазначеним особам у перші 90 календарних днів не здійснюється. Виплата розпочинається з 91-го календарного дня.

Згідно з п. З ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», достовірність зазначених у документах даних перевіряється виконавчою дирекцією Фонду. У разі їх недостовірності роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду повинен відшкодувати страховику заподіяну шкоду. Роботодавець несе відповідальність відповідно до законодавства за шкоду, заподіяну застрахованим особам внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків.

Враховуючи вищевикладене та результати проведеної перевірки достовірності документів безробітної ОСОБА_3, які стали підставою для надання статусу безробітної та виплати матеріального забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, оскільки виявлено розбіжність між записом в трудовій книжці та наказом про звільнення

Директором Шевченківського РЦЗ прийнято рішення про повернення коштів (Наказ № 3624 від 05.06.2008р.). У зв'язку з цим було проведено перерахунок матеріального забезпечення безробітної ОСОБА_3, що визначає суму переплати з вини роботодавця, яка становить 4 125 грн. 49 коп.

Генеральному директору ДП МВС України «Спецсервіс», було направлено повідомлення, де зазначено, що кошти необхідно повернути протягом 15 календарних днів після отримання повідомлення. У разі відмови повернути кошти а також у разі їх невідшкодування у встановлені строки, стягнення таких коштів здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства (згідно Наказу № 3624 від 05.06.2008р.)

ДП МВС України «Спецсервіс»після отримання повідомлення Шевченківського РЦЗ, протягом 15 календарних днів, кошти не сплатило.

Таким чином, ДП МВС України «Спецсервіс»зобов'язане повернути до Київського міського центру зайнятості 4125 грн. 49 коп., виплаченої матеріальної допомоги гр. ОСОБА_3, так як переплата сталася у результаті неналежно оформленої трудової книжки, яке привело до надлишкової виплати матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Несплата відповідачем вказаної суми наносить суттєвої шкоди державі, так як перешкоджає в повному обсязі, Київському міському центру зайнятості та його структурному підрозділу - Шевченківському районному центру зайнятості м. Києва, забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у передбачених законодавством випадках.

Ненадходження коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, порушує державні інтереси в сфері соціального захисту населення в частині професійного навчання, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян і завдає державі шкоду, яка може привести до посилення соціальної напруженості в суспільстві.

Таким чином, суд погоджується позицією позивача щодо правомірності стягнення з відповідача Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Спецсервіс» надміру сплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 4125,49 грн.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимогах в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України (03067, м. Київ, вул.. Машинобудівна, 36 код ЄДРПОУ 30434770, р/р 260031072, код банку 3000090 в Третій КФ ВАТ АБ «Укргазбанк») на рахунок Київського міського центру зайнятості за реквізитами КМЦЗ р/р 37179301900001 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03491091, код 1341-код платежу, призначення платежу повернення допомоги по безробіттю 4125,49 грн. (чотири тисячі сто двадцять пять грн.. 49 коп.)

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.