Постанова № 3059489, 23.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 Вн. № 6/644

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23.02.2009 р.                                                                                 № 6/644

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю по будівництву молодіжних житлових комплексів "Консул"

простягнення заборгованості в сумі 824518,43грн.

Представники:

від позивача: Яковенко А.Л. (довіреність від 11.07.2009р. №89/10-021), Пантеля Л.В. (довіреність від 08.01.2009р. №7/10-021)

від відповідача: не прибув

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.02.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Державна податкова інспекція у Святошинському районі м Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю по будівництву молодіжних житлових комплексів «Консул»про стягнення заборгованості в розмірі 824518,43 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідач порушив вимоги пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та пп.7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0002572310/0, №0002582310/0, №0002592310/0.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази про що, наявні в матеріалах справи.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю по будівництву молодіжних житлових комплексів «Консул»(далі відповідач) зареєстроване Ленінградською районною державною адміністрацією м. Києва 06.10.1993р., є платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Відповідач взятий на облік в ДПІ у Ленінградському районі м. Києва, як платник податків 14.10.1993р.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»№1251 від 25.06.1991р., під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов’язків внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

          Позивачем було проведено виїзну планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.06.2007р.

В результаті перевірки позивачем складно Акт від 23.10.2007р. №210/23-209/21521499 (надалі - Акт перевірки) та встановлено порушення відповідачем пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті яких відповідачем занижено податок на прибуток у 2004році на суму 410700 грн., у тому числі за IVквартал 2004року на 410700 грн., та пп.7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2004рік на загальну суму 5087 грн., в т.ч. за жовтень 2004р. - -292 грн., за листопад 2004р. –1425 грн., грудень 2004р. –3370 грн., та завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2004р. на суму 69 грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з’явився.

Суд погоджується з вимогами позивача, з огляду на наступне.

Перевіркою достовірності відображення валових витрат за IV квартал 2004р., встановлено невідповідність задекларованих сум з даними перевірки податкового обліку підприємства, а саме: дані рядка 04.1 декларації «втрати на придбання товарів завищено на 1642800 грн. без відповідних документів, в результаті чого занижено податок на прибуток у 2004 році на загальну суму 410700 грн., у тому числі за IVквартал на 410700 грн., що є порушенням п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідно до якого, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також, відповідно до пп.7.4.5. п.7.4. ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого ) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями .

В зв’язку з чим, встановлено порушення вищезазначених вимог в частині неправомірного віднесення відповідачем до складу податкового кредиту у 2004 році суми ПДВ без підтверджуючих документів на загальну сум 5087 грн., в тому числі за жовтень 2004р. –292грн., листопад 2004р. –1425 грн., грудень 2004р. –3370 грн., та завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за жовтень 2004р. на суму 69 грн.

На підставі виявлених порушень позивачем прийнято податкові повідомлення –рішення:

- від 26.10.2007р. №0002592310/ 0 з податку на додану вартість у сумі 7630,50 грн., з яких за основним платежем - 5087,00 грн., штрафними (фінансовими) - 2543,50 грн.,

- - від 26.10.2007р. №0002582310/0 з податку на додану вартість у сумі 69,00 грн.,

- від 26.10.2007р. №0002572310/0 з податку на прибуток у сумі 821400,00 грн., з яких за основним платежем - 410700,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями 410700,00грн.

Станом на 10.07.2008р. податковий борг, який становить 824518,43 грн. не погашений.

Відповідно до вимог п.6.2. ст..6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. №2181 із змінами та доповненнями (надалі - Закону України 2181), з метою стягнення податкового боргу відповідачу було направлено та вручено відповідним чином першу податкову вимогу від 05.03.08р. №1/588 та другу податкову вимогу від 18.04.08р. №2/1067 та передано у податкову заставу його акти.

Оскільки відповідач не оскаржував надіслану позивачем вимогу, борг по вимозі є узгодженим. Суму заборгованості за податковим зобов’язанням відповідач не погасив.

Таким чином, несплата відповідачем належної суми, обов’язковість сплати якої встановлено законом, порушує економічні інтереси держави.

Згідно з п.8.1. ст. 8 Закону України 2181, з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

На виконання зазначених вимог Закону України, позивачем було направлено листа на адресу відповідача від 06.03.08р. №1440/10/24-033, про надання інформації щодо переліку рухомого та нерухомого майна, копій балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про обсяги виробництва на момент виникнення податкового боргу та, при виявленні договорів оренди, перелік орендарів для виконання опису активів підприємства та реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно з п.п.8.2.1. п.8.2. ст.8 Закону України №2181 право податкової застави виникає у разі:

неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Так, позивачем було прийнято рішення №14 від 05.06.08р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу щодо стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків відповідача, а також тих активів, права власності на які він набуває у майбутньому, в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

Також, відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Тому, позивачем було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж активів відповідача в рахунок погашення його податного боргу від 05.06.08р. №14.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку позовні вимоги позивача задовольнити повністю та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю по будівництву молодіжних житлових комплексів «Консул»заборгованість в розмірі 824518,43 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю по будівництву молодіжних житлових комплексі «Консул»заборгованість в розмірі 824518,43 грн. Кошти зарахувати:

-          податок на додану вартість у сумі 6936,99 грн. на р/р №31110029700009 УДК у Святошинському районі м. Києва, банк одержувач –ГУ ДК України у м Києві, ідентифікаційний код 26077945, МФО 820019

-          податок на прибуток у сумі - 817 581,44 грн. на р/р №31110104700009 в УДК у Святошинському районі м. Києва, банк одержувач –ГУ ДК України у м. Києві, ідентифікаційний код 26077945, МФО 820019.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.