Постанова № 3059488, 17.02.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 Вн. № 6/635

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17.02.2009 р.                                                                                 № 6/635

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Заступник прокурора Оболонського району м.Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенерготехсервіс"

простягнення заборгованості в сумі 2010,77 грн.

За участю представників сторін

позивача (прокуратури): Лященко А.Є. (довіреність від 17.02.2009р. №Н-17)

позивача: Коваленко І.В (довіреність від 27.11.2008р. №8961/9/10-008), Кліменко Є.С. (довіреність від 11.01.2008р. №85/9/10-008)

відповідача: не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.02.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –заступник прокурора Оболонського району м.Київа в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києві звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенерготехсервіс»про стягнення заборгованості в сумі 2010,77 грн.

В судовому засіданні позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в які він зазначив, що в позовній заяві допущена помилка в найменуванні організаційно-правової форми відповідача, замість Приватного підприємства «Теплоенерготехсервіс»було зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенерготехсервіс».

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідач ТОВ «Теплоенерготехсервіс»несвоєчасно подавав декларацію з податку на додану вартість за червень-грудень2006р, січень-травень 2007р. в зв’язку з чим, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0010521502/0 від 06.09.2007р. та нарахованого штрафну санкцію в розмірі 2010,00грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Теплоенерготехсервіс»(далі відповідач) зареєстроване Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва та взяте на облік в ДПІ у Оболонському районі м. Києва, як платник податків.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»№1251 від 25.06.1991р., під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов’язків внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Стаття 4 Закону зазначає, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Як встановлено судом, позивачем встановлено, що відповідач, порушуючи чинне законодавство маж борг перед Державним бюджетом в розмірі 2010,77 грн.

Відповідно до п.4.1.4. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000р. податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Згідно зі ст.9 Закону України №1251, одним із обов’язків платників податків і зборів (обов’язкових платежів) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Як вбачається з матеріалів, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м Києва було проведено перевірку відповідача щодо своєчасності подання декларацій з податку на додану вартість за червень-грудень 2006р., січень-травень 2007р.

В ході перевірки встановлено, що у відповідача виник податковий борг в зв’язку з неподанням декларацій з податку на додану вартість за червень-грудень 2006р. січень-травень 20007р.

На підставі вищезазначеної перевірки складено акт №20/15-215 від 19.07.2007р. та прийнято податкове повідомлення-рішення №0010521502/0 від 06.09.2007р. на суму 2040,00 грн.

Відповідно до п.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платників податків» №253 від 21.06.2001р. податкове повідомлення-рішення від 06.09.07р. №0010521502/0 було розміщено на дошці податкових оголошень 18.10.2007р. у зв’язку з відсутністю адресата, про що складено акт №219 від 18.10.2007р.

Згідно зворотного боку облікової картки з податку на додану вартість у відповідача існувала переплата у розмірі 29,23 грн., а тому заборгованість відповідача перед бюджетом становить 2010,77 грн.

Нараховану суму боргу відповідач повинен був сплатити в 10-денний термін від дня отримання податкового повідомлення-рішення. Однак, нараховану суму податкового зобов’язання у встановлений законом термін відповідач не сплатив.

На виконання вимог пп.6.2.1. п.6.2. ст..6 закону України №2181, було направлено першу податкову вимогу №1/3742 від 30.10.2007р. на суму боргу 2010,77 грн. яка була направлена відповідачу поштою.

У зв’язку з незнаходженням відповідача за юридичною адресою перша податкова вимога повернулась до ДПІ у Оболонському районі м. Києва, про що складено акт №1315 від 13.12.2007р. неможливості вручення податкової вимоги в зв’язку з незнаходженням посадових осіб, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків. Відповідно до п.5.8. ст..5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків затвердженого Наказом ДПА України від 03.08.2001р. №266, податкова вимога 31/3742 від 30.10.2007р. була розміщена на дошці податкових оголошень (повідомлень) 13.12.2007р.

У зв’язку з непогашенням боргу протягом місяця з дня направлення першої податкової вимоги на юридичну адресу відповідачу було надіслано другу податкову вимогу №2/221 від 12.01.2007р. на суму 2010,77 грн. податкова вимога була направлена поштою. У зв’язку з ненадходженням відповідача за юридичною адресою друга податкова вимога повернулась до ДПІ у Оболонському районі м Києва, про що складено акт №154 від 16.02.2008р. неможливості вручення податкової вимоги в зв’язку з ненадходженням посадових осіб, незнаходженням фактичного місяця розташування (місцезнаходження) платника податків. Відповідно до п.5.8. ст..5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платника податків затвердженого Наказом ДПА України від 03.08.2001р. №266, податкова вимога №2/221 від 12.01.2008р. була розміщена на дошці податкових оголошень (повідомлень) 16.02.2008р.

Відповідно до ст..11 Закону України №1281, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

З огляду на зазначене, оскільки відповідач не оскаржував надіслані позивачем вимоги, борг по вимогам є узгодженим. Суму заборгованості за податковим зобов’язанням відповідач не погасив.

Таким чином, несплата відповідачем належної суми, обов’язковість сплати якої встановлено законом, порушує економічні інтереси держави.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті необхідно позов задовольнити повністю.

У позивача наявні докази існування боргу у відповідача, в зв’язку з неподанням податкових декларації з податку на додану вартість за червень-грудень 2006р., січень-травень 2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Суд прийшов до висновку позовні вимоги позивача задовольнити повністю та стягнути з Приватного підприємства «Теплоенерготехсервіс»заборгованість в розмірі 2010,77 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.           Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Теплоенерготехсервіс»(04209 мКиїв вул. Богатирська, 18, кв.85, код ЄДРПОУ 31035688, р/р 260034223 МФО 300335 «Райффайзен банк аваль», м. Київ) до Державного бюджету України заборгованість в розмірі 2010,77 грн. (дві тисячі десять грн. 77 коп.) з будь-яких рахунків, які будуть виявлені державним виконавцем при виконанні судового рішення, на р/р 311130297000006 в УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 14010100, код ЗКПО 26077916, МФО 820019.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                 Добрянська Я.І.