Рішення № 30583835, 10.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1022/2839/12 Головуючий у І інстанції Ярошенко С.М. Провадження № 22-ц/780/1402/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.Категорія 44 10.04.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Воробйової Н.С.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

при секретарі : Бутенко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області на рішення Сквирського районного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, Сквирської райдержадміністрації про визнання права на земельну частку пай , -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона 02.06.1991 року була прийнята в члени КСП «Малолисовецьке» і працювала різноробочою.

В червні 1994 року Київською обласною державною адміністрацією позивача, як члена КСП «Малолисовецьке», направлено на навчання до Українського державного університету харчової технології. За час навчання позивач з членів КСП «Малолисовецьке» не вибувала.

26.05.1995 року КСП "Малолисовецьке" с. Малі Лисовці отримало державний акт на право колективної власності на землю.

На час розпаювання земель в КСП "Малолисовецьке" позивач був його членом.

При проведенні розпаювання земель КСП "Малолисовецьке" с. Малі Лисовці позивачу не було надано земельну частку (пай). Розмір земельної частки (паю) по КСП «Малолисовецьке» складає 4,1 в умовних кадастрових гектарах.

Як в усній, так і письмовій формі позивач неодноразово зверталася до Малолисовецької сільської ради про виділення їй земельної частки (паю) і лише 10,12.2008 року отримала офіційну відмову, а тому просить визнати причину пропуску строку звернення до суду поважною, поновити вказані строки і визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 4,1 в умовних кадастрових гектарах.

Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_2 строки на звернення до суду.

Визнано за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) розміром 4,1 в умовних кадастрових гектарах, з земель запасу в межах Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона обґрунтована та підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції не звернув уваги на ту обставину, що жодних доказів того, що позивач 02.06.1991 року була прийнята в члени КСП «Малолисовецьке» і працювала різноробочою.

Докази, на які посилається суд першої інстанції та що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 16,74) містять відомості про працю позивачки в колгоспі, але не її прийняття в члени КСП, до того ж в 1991 році позивачці було 14 років, а тому вона не могла бути членом КСП за віком.

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» «Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу , в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу-товариства, відповідно до списку додається до державного акта на право колективної власності на землю».

ОСОБА_2 в члени КСП "Малолисовецьке" ніколи не приймалась і не виключалась, що підтверджується довідкою архівного відділу Сквирської райдержадміністрації від 11.08.2009 року(копія додається на 1 арк.)

Відповідно до поданих документів (трудової книжки серії НОМЕР_1) ОСОБА_2 була прийнята в члени колгоспу в 14 -му річному віці, що є порушенням Статуту даного підприємства та Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство".

Таким чином, суд першої інстанції не правильно визначив правовідносини сторін, так як не врахував наведені обставини, безпідставно поновив строк для зверненя до суду та не зазначив поважних причин, чому позивачка майже на протязі 15-ти років не зверталась до суду за захистом своїх прав.

Таким чином, рішення суду не може залишатися без змін та підлягає скасуванню.

Апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи , недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального або матеріального права.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 303, 304, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області задовольнити.

Рішення Сквирського районного суду Київської області від 16 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Малолисовецької сільської ради Сквирського району Київської області, Сквирської райдержадміністрації про визнання права на земельну частку пай - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді