Ухвала суду № 30579788, 10.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/46476/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,за участю секретаря судового засідання Стоцького О.І.,

представника позивача Бурчака Ю.І.,

представників відповідача Кузьменко О.О., Звичайної Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 р.

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 р.

у справі № 2а-18558/09/0370 (94096/09/9104)

за позовом приватного підприємства «Сента» (далі - позивач, ПП «Сента»)

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Луцька ОДПІ)

про визнання нечинними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

ПП «Сента» звернулось до суду з адміністративним позовом до Луцької ОДПІ, в якому просило визнати нечинними та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2009 р. №0001472303 на суму 24 080 743,75 грн. та №0001482303 на суму 150 495,49 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 р., адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовані рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2009 р. № 0001472303 та № 0001482303.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні фактичні обставини справи.

В період з 13.01.2009 р. по 19.02.2009 р. Луцькою ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку ПП «Сента» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт від 26.02.2009 р. № 49/23-01/13348532 та встановлено наступні порушення: не оприбуткування готівки в книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі фіскального звітного чека № 0014 від 20.11.2007 р. на суму 29 400,00 грн.; не проведення підприємством розрахункових операцій через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням і видачею відповідних розрахункових документів встановленої форми на загальну суму 4 816 148,78 грн.; перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих сум в 2006-2007 роках на загальну суму 13 981,95 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті рішення від 12.03.2009р. № 0001472303 про застосування до ПП «Сента» штрафних (фінансових) санкцій на суму 24 080 743,75 грн. та рішення від 12.03.2009 р. № 0001482303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 150 495,49 грн.

Позивачем, в порядку адміністративного оскарження до ДПА у Волинській області було подано скаргу № 102 від 17.04.2009 р. про скасування спірних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. ДПА у Волинській області рішенням від 15.05.2009 р. №2535/10/25-006 залишила рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2009 р. № 0001472303 та № 0001482303 без змін, скаргу - без задоволення. Також, цим рішенням збільшено суму застосованих фінансових санкцій згідно рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2009 р. №0001472303 на 00,15 грн.

ПП «Сента» звернулось до ДПА України з повторною скаргою від 28.05.2009 р. № 164 на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001472303 та №0001482303 від 12.03.2009 р., однак ДПА України рішенням від 14.07.2009 р. № 6733/6/25-0415 вказану скаргу позивача залишила без задоволення.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Згідно із п.1, п. 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Сента» надає послуги з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, що підтверджується Сертифікатом походження послуг №1, виданого 27.01.2004 р. Волинською торгово-промисловою палатою та не оспорюється відповідачем.

З акту перевірки вбачається, що за юридичною адресою підприємства - АДРЕСА_1 на господарську одиницю магазин «Сента» зареєстрований РРО. На момент перевірки РРО знаходиться за фактичною адресою підприємства - м. Луцьк, вул.Дубнівська, 16. Розрахункові операції через РРО проводяться за надані послуги по міжнародним перевезенням та перевезенням по Україні. Кожна розрахункова операція оформляється прибутковим касовим ордером, який виписується в касі підприємства за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 16, та проводиться через РРО, який зареєстрований на магазин «Сента» за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, Луцькою ОДПІ зроблено висновок про те, що платник, який здійснює готівковий розрахунок з ПП «Сента» за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 16, отримує в підтвердження сплати такі розрахункові документи: корінець прибуткового касового ордера, який оформляється на місці здійснення розрахункової операції, та касовий чек РРО, в якому зазначено магазин «Сента», АДРЕСА_1 - адреса господарської одиниці, на яку зареєстрований даний РРО.

Згідно ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Цією ж статтею Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Відповідно до п. 4.2, п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування РРО за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, назва та адреса якої зазначені в реєстраційному посвідченні, та у сфері застосування, визначеній Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій. Реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Згідно п.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. Назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею). Адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності чи користування господарською одиницею). Пунктом 2.1 визначено, що установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим. Відповідно до п.3.2 касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити як, зокрема, назву господарської одиниці, адресу господарської одиниці.

На підтвердження проведення позивачем готівкових розрахунків за адресою: м.Луцьк, вул. Дубнівська, 16, Луцька ОДПІ в акті перевірки зазначає придбання ПП «Сента» торгових патентів на здійснення підприємницької діяльності у сфері - оптова торгівля за вказаною адресою.

Також податковий орган покликається на те, що доказами проведення розрахункових операцій через РРО не за місцем реєстрації останнього є й те, що на момент перевірки РРО знаходився за фактичною адресою ПП «Сента». Водночас при здійсненні розрахункової операції оформлявся прибутковий касовий ордер, у якому зазначалась адреса позивача - м.Луцьк, вул. Дубнівська, 16, на відміну від касового чека, у якому адреса вказана - Київський майдан, 11. Крім того, відповідачем зроблено висновок про те, що уся площа приміщення за адресою: АДРЕСА_1 здана в оренду іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

Заперечуючи такі висновки податкового органу, суди першої та апеляційної інстанцій, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Факт придбання торгових патентів на здійснення підприємницької діяльності у сфері - оптова торгівля не є доказом того, що розрахункові операції за надані послуги з міжнародних перевезень підприємство здійснювало за місцем ведення оптової торгівлі, оскільки адреса господарської одиниці та місцезнаходження суб'єкта підприємницької діяльності не є тотожними поняттями.

Факт знаходження РРО на момент проведення перевірки за фактичною адресою позивача не підтверджує ту обставину, що в період з 01.08.2007 р. по 30.09.2008 р. РРО також знаходився за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 16, оскільки перевірка була розпочата 13.01.2009 р.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що загальна площа належного позивачу приміщення за адресою: АДРЕСА_1, становить 2 580,1м.2. Площа приміщення, яку з 05.03.2007 р. орендує ТОВ «Вопак», становить 2 266,2 м.2, що підтверджується договором оренди від 05.03.2007 р. З 01.02.2008 р. по 31.05.2008 р. підприємцем ОСОБА_7 було орендовано у позивача ще 76,14 м.2. приміщення за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору оренди від 27.11.2007 р. Таким чином, висновок Луцької ОДПІ про те, що уся площа вказаного приміщення була здана позивачем в оренду іншим суб'єктам господарської діяльності, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки залишок неорендованої площі у приміщенні становить 237,76м.2, що в свою чергу спростовує твердження відповідача про неможливість здійснення позивачем діяльності у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.

Посилання Луцької ОДПІ на те, що у розрахунковому документі невірно зазначено назву господарської одиниці, до уваги не приймається, оскільки назва господарської одиниці та назва суб'єкта підприємницької діяльності не є тотожними поняттями, а відповідач ніяким чином даний свій висновок не обґрунтовує. Разом з тим, касові чеки містять всі обов'язкові реквізити, визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, а тому висновок відповідача про незабезпечення підприємством видачі розрахункових документів встановленої форми безпідставний.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що в акті перевірки не наведено належних та допустимих доказів здійснення ПП «Сента» в період з 01.08.2007 р. по 30.09.2008 р. розрахункових операцій не за місцем реєстрації РРО та видачу розрахункових документів, що не відповідають встановленій формі, на загальну суму 4 816 148,78 грн., що дало підставу для неправомірного застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно рішення Луцької ОДПІ від 12.03.2009 р. № 0001472303 в сумі 24 080 743,75 грн.

Разом з тим, висновок Луцької ОДПІ щодо не оприбуткування ПП «Сента» готівки в КОРО за 20.11.2007 р. в сумі 29 400,00 грн., суди попередніх інстанцій визнали обґрунтованим, з чим погоджується суд касаційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Як вбачається з матеріалів справи, у розділі 1 «Фіскальні звітні чеки» КОРО підприємством забезпечено збереження фіскального звітного чека № 0014 від 20.11.2007 р. на суму 29 400,00 грн. Однак, у розділі 3 «Облік розрахункових квитанцій» КОРО відсутній запис про облік руху готівки та сум розрахунків за вказану дату на підставі зазначеного фіскального звітного чека. Отже, позивачем не оприбутковано готівку в КОРО в сумі 29 400,00 грн. на підставі фіскального звітного чека № 0014 від 20.11.2007 р.

Факт перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видачу готівки під звіт без повного звітування щодо раніше виданих сум в 2006-2007 роках на загальну суму 13 981,95 грн. позивачем не оспорюється.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій визнаючи неправомірним та скасовуючи рішення Луцької ОДПІ від 12.03.2009 р. № 0001482303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки на суму 150 495,49 грн., з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходили з наступного.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на вище зазначені правові норми та фактичні обставини справи, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій 12.03.2009 р. за порушення правил ведення господарської діяльності, допущені у 2006-2007 роках, здійснено з порушенням строків застосування адміністративно-господарських санкцій, а відтак судами попередніх інстанцій обґрунтовано скасовано спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у зв'язку з порушенням відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.03.2009 р. №0001472303 та №0001482303.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2009 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: (підпис) М. І. Костенко (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно

Помічник судді Паніотова В.Г.