Ухвала суду № 30579778, 10.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2013 року м. Київ К/9991/56256/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Київської регіональної митниці Державної митної служби України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 р.

у справі № 2а-8809/11/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юнімед» (далі - позивач, ТОВ «Юнімед»)

до Київської регіональної митниці (далі - відповідач)

про визнання недійсними податкових повідомлень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Юнімед» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання недійсними податкових повідомлень форми «Р» від 19.04.2011 р. № 88, № 89 та від 20.05.2011 р. № 106, № 107.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012р., адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення форми «Р» Київської регіональної митниці від 19.04.2011р. № 88, № 89 та від 20.05.2011 р. № 106, № 107.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками Київської регіональної митниці у період з 15.03.2011 р. по 22.03.2011 р. на підставі наказу від 12.03.2011 р. № 273 та від 18.03.2011 р. № 316, було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ «Юнімед» вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товарів за кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) 3926 90 99 90 та 9018 90 85 90 за вантажно-митними деклараціями від 20.06.2008 р. №100000008/2008/366618, від 30.07.2008 р. №100000008/2008/370100, від 30.07.2008 р. №100000008/2008/370102, від 15.10.2008 р. №100000008/2008/376538, від 09.12.2008 р. №100000008/2008/381215, від 17.04.2009 р. №100000008/2009/168576, від 10.06.2009 р. №100000008/2009/171840, від 06.08.2009 р. №100000008/2009/176297, від 30.09.2009 р. №100000008/2009/180678, від 26.11.2009 р. №100000008/2009/185586, від 03.03.2010 р. №1000000011/2010/502731, від 03.03.2010 р. №1000000019/2010/650414, від 09.12.2008 р. №100000008/2008/391218, від 31.07.2010 р. №1000000019/2010/654516, від 31.07.2010 р. №1000000019/2010/654519, за результатами якої складено акт від 22.03.2011 р. №5/11/100000000/24384459 та встановлено порушення позивачем положення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України та вимоги Закону України «Про Митний тариф України», Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило заниження зобов'язання по сплаті мита на суму 145 977,54 грн. та зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 497 891,54 грн.

За результатами оскарження вказаного акту в адміністративному порядку скарга позивача була залишена без задоволення, акт відповідача - без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення від 19.04.2011 р. № 87, яким позивачу, за порушення Закону України «Про Митний тариф України», донараховано податкове зобов'язання з ввізного мита у розмірі 145 977,54 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 36 494,39 грн., № 88, яким позивачу, за порушення Закону України «Про податок на додану вартість», донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 497 891,54 грн. та засновано штрафні санкції у розмірі 124 472,89 грн. та податкові повідомлення від 20.05.2011 р. № 106, № 107, якими на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, пп. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України додатково застосовано до ТОВ «Юнімед» штрафні санкції за платежем «ввізне мито» в сумі 145 977,54 грн. та за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 497 891,54 грн.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для твердження відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді безпідставного застосування пільги по сплаті податку став висновок про неправильне заповнення ТОВ «Юнімед» граф 33 вантажно-митних декларацій від 20.06.2008 р. №100000008/2008/366618, від 30.07.2008 р. №100000008/2008/370100, від 30.07.2008 р. №100000008/2008/370102, від 15.10.2008 р. №100000008/2008/376538, від 09.12.2008 р. №100000008/2008/381215, від 17.04.2009 р. №100000008/2009/168576, від 10.06.2009 р. №100000008/2009/171840, від 06.08.2009 р. №100000008/2009/176297, від 30.09.2009 р. №100000008/2009/180678, від 26.11.2009 р. №100000008/2009/185586, від 03.03.2010 р. №1000000011/2010/502731, від 03.03.2010 р. №1000000019/2010/650414, від 09.12.2008 р. №100000008/2008/391218, від 31.07.2010 р. №1000000019/2010/654516, від 31.07.2010 р. №1000000019/2010/654519, в товарній позиції внаслідок визначення коду за УКТ ЗЕД товару Молоковісмоктувачі виробництва фірми «Мedela AG»як 9018 90 85 90.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно до пп. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, який щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, що передує звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Таким підзаконним нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість» від 17.12.2003 р. №1949, якою затверджено перелік звільнених від обкладення податком на додану вартість виробів медичного призначення.

До зазначеного переліку входять прилади, пристрої та інструменти, що використовуються в медицині, хірургії, стоматології; пристрої для відсмоктування та вливання, кало- та сечоприймачі, контрацептиви внутрішньоматкові, код згідно з УКТ ЗЕД, яка є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України», 9018 90 85 90.

Молоковісмоктувачі виробництва фірми «Medela AG» як в країні виробника, так і в Україні визначені як вироби медичного призначення, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України за кодом УКТ ЗЕД 9018 90 85 90, який є у переліку товарів, затвердженого вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. № 1949 і дозволені для застосування в медичній практиці, отже дозволені для ввезення на митну територію України як вироби медичного призначення.

Відповідності до пп. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.

Згідно ст. 13 Митного кодексу України, ведення УКТ ЗЕД є одним із основних завдань митних органів, яке здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Класифікація товарів, що переміщуються через митний кордон України, для цілей митного оформлення здійснюється відповідно до вимог УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій, та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації. Примітки до розділів та груп є невід'ємною частиною УКТ ЗЕД і мають юридичну силу.

Як вбачається з матеріалів справи, правильне визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД впливає на звільнення від оподаткування податком на додану вартість даного виду товару.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України, митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Однак, згідно з п. 17 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 р. № 314, перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами) має здійснюватись при розмитненні товарів при перевірці вантажної митної декларації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у даному випадку, контролюючим митним органом було перевірено код товару при розмитненні товарів, який позивач ввозив на територію України і жодних претензій до позивача з даного приводу не було.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які пройшли до висновку, що відповідач не правомірно визначив інший код товару УКТ ЗЕД вже після проведення митного оформлення та ввезення товару на територію України, оскільки, вищевказаною нормою чітко передбачено обов'язок перевірки правильності кодування товару при перевірці вантажної митної декларації.

Крім того, відповідно до п. 2 узагальнення Верховного Суду України «Практика розгляду судами адміністративних справ щодо спорів, пов'язаних зі справлянням податків і зборів митними органами», якщо митні органи, приймаючи вантажно-митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати податку на додану вартість, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення пп. «в» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дія якого не поширюється на митні органи.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці Державної митної служби України - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 р. у справі № 2а-8809/11/2670 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно