Ухвала суду № 30578598, 28.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" березня 2013 р. м. Київ К/9991/3992/12

К/9991/3992/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011

у справі № 2а-1070/11/2670 Окружного адміністративного суду міста Києва

за позовом Закритого акціонерного товариства "Джей Ті Інтернешнл Україна"

до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2011 у задоволенні позову відмовлено з посиланням на встановлений в судовому процесі факт зберігання ЗАТ "Джей Ті Інтернешнл Україна" тютюнових виробів в місці, яке не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання тютюнових виробів (Єдиний державний реєстр), тоді як вимога статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР) щодо внесення до Єдиного державного реєстру стосується будь-якого місця, в якому зберігаються тютюнові вироби.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 20.12.2010 № 000384. Висновок апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позову вмотивований тим, що відповідачем здійснювалась перевірка виробничих приміщень позивача, в яких відбувається виробництво тютюнових виробів, внесення яких до Єдиного державного реєстру Законом № 481/95-ВР не вимагається, а приміщення прицехової зони, які відповідач розцінив як складське приміщення, використовується для розміщення готової продукції, яка зійшла з виробничих ліній, для подальшого перевезення на склад позивача - зареєстроване місце зберігання тютюнових виробів.

В касаційній скарзі Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України просить скасувати постанову апеляційного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом статті 15 Закону № 481/95-ВР та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що 29.10.2010 контролюючим органом проведена перевірка виробничих приміщень позивача, розташованих за адресою: вул. 1905 року, 19, м. Кременчук Полтавської області, за результатами якої складений акт № 22/16-32-02/14372142. Актом перевірки зафіксовано порушення підприємством норми абзацу 33 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, а саме: зберігання тютюнових виробів в місці, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 20.12.2010 № 000384 про застосування штрафних санкцій у сумі 8937257,22 грн., передбачених нормою абзацу 10 статті 17 Закону № 481/95-BP.

У судовому процесі встановлено, що позивач здійснює виробництво тютюнових виробів за адресою: вул. 1905 року, 19, м. Кременчук Полтавської області; має місце зберігання тютюнових виробів площею 3550 кв.м, яке знаходиться за адресою м. Кременчук, вул. Салганна, 14-в та внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно до преамбули Закону № 481/95-ВР цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 1 цього Закону дано визначення поняттю «місце зберігання» як місця, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, згідно з абзацом 33 ст. 15 Закону № 481/95-ВР, здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням. (абзаци 34 та 35 цієї статті).

Метою такого правового регулювання відносин із зберігання, зокрема тютюнових виробів, є забезпечення контролю за виробництвом і обігом тютюнових виробів: нарівні з місцями виробництва, оптової та роздрібної торгівлі тютюнових виробів, які вказуються у ліцензіях на право здійснення відповідних видів діяльності, законодавець запровадив реєстрацію місця зберігання у Єдиному державному реєстрі з тим, щоб контроль за процесом виробництва і реалізації тютюнових виробів був повним.

Як встановлено у судовому процесі місце, яке контролюючий орган ототожнив з місцем зберігання тютюнових виробів, є невід`ємною частиною виробничого корпусу підприємства, яке використовується для виробництва тютюнових виробів відповідно до отриманої ліцензії, в якій зазначена адреса виробництва (вул. 1905 року, 19, м. Кременчук Полтавської області). В технічній документації на виробничу будівлю це приміщення визначене як прицехова зона виробничого корпусу, яка межує з цехом, з`єднана з ним декількома проходами та використовується позивачем для розміщення готової продукції, що зійшла з виробничих ліній в цеху, і подальшого відвантаження її до місця зберігання (складу готовою продукції), що обумовлено характером технологічного процесу: виробництво здійснюється впродовж кількох робочих змін безперервно, тоді як транспортування готової продукції на склад - лише в одну зміну. Ці обставини підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами: технічним паспортом, експлікацією приміщень до плану поверхів виробничої будівлі, поверховим планом виробничого корпусу на вул. 1905 року, 19, м. Кременчук, що видані БТІ, фотокартками зазначених приміщень; технологічною інструкцією по виготовленню та упаковці цигарок, технологічний цикл виробництва згідно з якою включає як окремі етапи накопичування піддонів з готовою продукцією в окремому приміщенні для транспортування на склад готової продукції (пункт 29) і зберігання продукції на складі готової продукції та її відвантаження (пункт 31); накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, довідкою щодо бухгалтерського обліку готової продукції від 08.07.2011, згідно з якою тютюнові вироби (сигарети), що сходять з виробничих ліній у виробничому корпусі, відображаються в бухгалтерському обліку як готова продукція, а продукція, що відвантажується із складу, - як реалізована; внутрішнє переміщення продукції між виробничим цехом і складом не впливає не показники бухгалтерського обліку (а.с. 19, 86, 105 - 158, т. 1). Оцінка цих доказів дана судом апеляційної інстанції у відповідності з нормами ст. 86 КАС України.

Апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, зробив правильний висновок, що прицехова зона виробничих приміщень підприємства, яка використовується як місце розміщення готової продукції для її підготовки (формування піддонів з коробами пачок сигарет, наклеювання паспорту на палету) для подальшого транспортування на склад позивача, не є місцем зберігання у розумінні Закону № 481/95-ВР, а тому у позивача відсутній обов`язок внесення цих приміщень до Єдиного державного реєстру місць зберігання. Норми Закону № 481/95-ВР не зобов`язують суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльності з виробництва тютюнових виробів, вносити виробничі приміщення до Єдиного державного реєстру місць зберігання, оскільки такі дії не відповідають меті правового регулювання цього Закону щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі тютюновими виробами та посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом, яка була досягнута шляхом реєстрації місця виробництва тютюнових виробів при отриманні ліцензії на виробництво тютюнових виробів.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак