Ухвала суду № 30578596, 10.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/42561/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника позивача Применка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року

у справі № 2а-1612/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинівський склозавод» (далі - позивач, ТОВ «Малинівський склозавод»)

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі - відповідач, Чугуївська ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Малинівський склозавод» звернулось у лютому 2012 року до суду з адміністративним позовом до Чугуївської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 31.10.2011 року № 0001271521.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року, позов задоволено: скасоване податкове повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ від 31.10.2011 року № 0001271521.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняте нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити, оскільки вони прийняти з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Спірним податковим повідомленням-рішенням № 000127521 від 31.10.2011 року Чугуївська ОДПІ зменшила суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток позивача на 114 250 487,00 гривень.

Спірне податкове повідомлення-рішення було винесено суб'єктом владних повноважень з посиланням на акт № 823/1521/32858847 від 18.10.2011 року.

Згідно з висновками, відображеними в згаданому акті, в діяльності платника податків податковим органом виявлено порушення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме: неправомірне збільшення позивачем на 114 250 487,00 гривень розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 2 кварталу 2011 року за рахунок показника від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, котрий виник за наслідками оподаткування фінансових результатів господарських операцій, проведених у звітних податкових періодах, що передували 1 кварталу 2011 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням позивачем у податковій звітності за 2 квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів (2009 року та 2010 року), а вказане, на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п. 150.1 ст. 150 ПК України та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, оскільки зміст вказаних норм права при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) 1 кварталу 2011 року.

Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступного.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані ПК України, зокрема, розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств».

Згідно з п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX Перехідні положення ПК України, розділ III «Податок на прибуток» цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

При цьому, відповідно до розділу XIX Прикінцеві положення ПК України Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність лише 01.04.2011 року.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що в період з 01.01.2011 року по 31.03.2011 року правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09.08.2011 року ТОВ «Малинівський склозавод» було складено і подано до Чугуївської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, в рядку 06.06 якої (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) значиться показник « 8 525 016,00 грн.».

08.09.2011 року ТОВ «Малинівський склозавод» було складено і подано до Чугуївської ОДПІ уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, в рядку 06.06 якої (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) платником зазначено показник « 120 485 945,00 грн.». Загальний показник відємного значення « 120 485 945,00 грн.» структурно складається з показника відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року в розмірі 6 235 459,00 гривень, показника від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 2010 року в розмірі 11 845 254,00 гривень, 80% показника від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 2009 року в розмірі 102 405 232,00 гривень.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення Чугуївською ОДПІ не піддавалась сумніву і не спростовувалась правильність обчислення платником податків згаданих показників, доказом чому є зміст акту перевірки № 823/1521/32858847 від 18.10.2011 року.

Крім того, судами попередніх інстанцій досліджені документи та встановлено, що у складеній позивачем звітній декларації з податку на прибуток за 2009 рік рядок 08 (об'єкт оподаткування) містив нульове значення, уточнюючим розрахунком від 10.02.2010 року позивач визначив показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в сумі 123 162 322,00 гривень, а уточнюючим розрахунком від 01.03.2010 року позивач визначив показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в сумі 5 030 781,00 гривень, внаслідок чого загальна сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ТОВ «Малинівський склозавод» склала 128 193 103,00 гривень. У складеній позивачем звітній декларації з податку на прибуток за 2010рік рядок 08 (об'єкт оподаткування) містив нульове значення, уточнюючим розрахунком від 22.02.2011 року позивач визначив показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 року в сумі 36 648 386,00 гривень. У складеній позивачем звітній декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року рядок 08 (об'єкт оподаткування) містив нульове значення, уточнюючим розрахунком від 17.06.2011 року позивач визначив показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 112 589 434,00 гривень. У складеній позивачем уточнюючій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року рядок 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього (звітного) періоду) містив значення 114 250 486,00 гривень.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з положеннями п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Аналізуючи вищезазначені норм, суди попередніх інстанцій, з якими погоджується колегія суддів касаційної інстанції, зазначили, що показники уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на прибуток (до набрання чинності нормами ПК України, тобто до 01.01.2011 року) або уточнюючих декларацій з податку на прибуток змінюють показники раніше поданих документів обовязкової податкової звітності.

Суди попередніх інстанцій, дослідивши зібрані по справ докази, з якими також погоджується колегія суддів касаційної інстанції, вірно зазначили, що правильність обчислення показників остаточних уточнюючих розрахунків з податку на прибуток, складених ТОВ «Малинівський склозавод» за 2009 рік, за 2010 рік, за 1 квартал 2011 року не була спростована суб'єктом владних повноважень ані в ході проведення камеральної перевірки, ані в ході судового розгляду.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що немає підстав для висновку про безпідставне включення ТОВ «Малинівський склозавод» таких показників до уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

Оскільки у 2010 році та 1 кварталі 2011 року правовідносини з приводу формування платником податків від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток були унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», то суди попередніх інстанцій обґрунтовано керувалися при вирішенні спору п. 6.1 ст. 6 згаданого акту законодавства, відповідно до якого, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З положень наведеної норми закону слідує, що показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, а вказане означає, що відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невідємною складовою частиною загального показника обєкту оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового періоду (у разі його наявності).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що показник від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011 року є єдиною неподільною величиною і для цілей справляння податку на прибуток не може бути структурований по періодам виникнення, позаяк таке не передбачено законом.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПК України п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для видокремлення з загального показника від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011 року частки, період виникнення якої припадає на проміжок часу 01.01.2011 року - 31.03.2011 року, і включення до податкової звітності з податку на прибуток 2 кварталу 2011 року (півріччя 2011 року) саме цієї частки.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року у справі № 2а-1612/12/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько