Постанова № 30578537, 05.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року Справа № 32362/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Троянда-М» до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

03.06.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем за результатами проведення комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства позивачем за період 01.01.2007 року по 31.12.2009 року складено акт №619/23-100/34518617 від 11.05.2010 року. На основі цього акту винесено податкове повідомлення-рішення №0000851742/0/17-123 від 26.05.2010 року, яким позивачу донараховано суму податкових зобов'язань в сумі 3000 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6000 грн. за порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року. Просить визнати дане податкове повідомлення-рішення нечинним оскільки відповідачем безпідставно та неправомірно визначено податкове зобов'язання з застосуванням штрафної санкції по податку з доходів фізичних осіб по операції щодо внесення фізичними особами майна до статутного капіталу товариства, позаяк такі операції не є об`єктом оподаткування в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року. Вважає, що порядок оподаткування операцій з інвестиційними активами чітко визначено нормами п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року, які податковий орган до спірних відносин не застосував.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №0000851742/0/17-123 від 26.05.2010 року, згідно якого ТзОВ «Троянда-М» визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» в сумі 9000,00 грн., в тому числі 3000,00 грн. - за основним платежем та 6000,00 грн. - за штрафними санкціями, - визнано протиправним та скасовано.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в ході проведення перевірки було встановлено що в порушення вимог п.1.3, п.1.15 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.6 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, ст.12, пп.«а» п.17.2 ст.17, пп.«а» п.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не утриманий і не перерахований до бюджету з доходів фізичних осіб в сумі 3000 грн. за 2008 рік, у випадку коли податковим агентом-позивачем не оподатковано майнові внески фізичних осіб до статутного фонду товариства у вигляді рухомого майна вартістю 20000 грн.

У ході апеляційного розгляду представник позивача Дякова Н.П. надала пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з прямими нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-ІУ від 22.05.2003 року, вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна, що знаходиться у власності такої особи до статутного фонду юридичної особи - резидента з придбанням такою фізичною особою права на частку у статутному фонді такої юридичної особи, є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п.1.2 ст.1 вказаного Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу (міни) майна відповідно до норм статей 11 та 12 вказаного Закону.

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що в період з 20 квітня по 05 травня 2010 року ДПІ у м.Рівне проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року. Її результати оформлені Актом №619/23-100/34518617 від 11.05.2010 року.

На підставі викладених у розділі 3.5.3 акту перевірки висновків, 26.05.2010 року ДПІ у м.Рівне винесено податкове повідомлення-рішення №0000851742/0/17-123, згідно якого ТОВ «Троянда-М» визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» в сумі 9000,00 грн., в тому числі 3000,00 грн. - за основним платежем та 6000,00 грн. - за штрафними санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі встановлених актом перевірки порушень вимог п.1.3, п.1.15 ст.1, пп.3.1.1 п.3.1 ст.З, пп.4.2.6 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, ст.12, пп."а" п.17.2 ст.17, пп."а" п.20.3.1, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а штрафні санкції застосовані відповідно до норми пп.17.1.9 пп.17.1.2 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-111 від 21.12.2000 року.

Актом зафіксовано, що статутний капітал ТОВ «Троянда-М» відповідно до установчих документів на момент його створення складав 40000 грн. Змінами до Статуту від 12.02.2008 року статутний фонд збільшено до 130000 грн. і станом на 31.12.2009 року статутний капітал сформовано на 100%. Відповідно до п.4.6.1 Статуту, вкладом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до статутного капіталу Товариства є монітор «Samsung» вартістю 2500,00 грн., персональний комп'ютер (ноутбук) вартістю 5000,00 грн. персональний комп'ютер «Soltec» вартістю 3500,00 грн., телевізор ЬО вартістю 9000,00 грн., а всього загальна вартість 20000,00 грн. Учасники володіють правом спільної часткової власності на внесок майном: ОСОБА_2 на суму 10000,00 грн. та ОСОБА_3 на суму 10000,00 грн. Вказане майно, загальною вартістю 20000,00 грн. передане по акту приймання-передачі від 10.02.2008 року. В бухгалтерському обліку операції відображені по дебету рахунка 152 «Капітальні інвестиції» та кредиту рахунка 40 «Статутний капітал», з подальшим віднесенням цих основних фондів до відповідної їх групи бухгалтерським записом Д-т рах.10 «Основні фонди» та К-т рах.152 «Капітальні інвестиції». Нарахування та сплату податку з доходів фізичних осіб із зазначеної суми майнового внеску ТОВ «Троянда-М» не проведено. Відповідно до цього ДПІ у м.Рівне зроблено висновки про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» і про необхідність нарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3000,00 грн. (15% від 20000,00 грн.) та застосування штрафної санкції в подвійному розмірі суми податкового зобов'язання.

Статутний капітал ТзОВ «Троянда-М» відповідно до установчих документів на момент його створення складав 40 000 грн. 00 коп..

Змінами до Статуту від 12.02.2008 року за № 181050003003719 статутний фонд збільшено до 130 000 грн. 00 коп..

Станом на 31.12.2009 року статутний капітал сформовано на 100 %, заборгованість засновників (учасників, акціонерів) по внесках у статутний капітал відсутня.

Даний статут сформовано за рахунок майнових внесків засновників, а саме відповідно пп. 4.6.1 статуту - «вкладом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до статутного капіталу (фонду) товариства є монітор «Самсунг» вартістю 2 500 грн. 00 коп., персональний комп'ютер (ноутбук) вартістю 5 000 грн. 00 коп., персональний комп'ютер «Солтек» вартістю 3 500 грн. 00 коп., телевізор LG вартістю 9 000 грн. 00 коп. на загальну суму 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 копійок». Учасники володіють правом спільної часткової власності на внесок майном ОСОБА_2 - на суму 10 000 грн. 00 коп., ОСОБА_3 - на суму 10 000 грн. 00 коп..Відповідно до пп. 4.6.2 статуту «внесок Учасників особистими коштами ОСОБА_2 склав 55 000 грн. 00 коп., що становить 50 % статутного капіталу. ОСОБА_3 склав 55 000 грн. 00 коп., що становить 50 % статутного капіталу. Загальна сума внесків у грошовій формі складає 110 000 (сто десять тисяч) грн. 00 копійок».

Також, станом на 01.01.2007 року засновниками, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було внесено рухоме майно на суму 20 000 грн. 00 коп..

В бухгалтерському обліку ці господарські операції відображені по дебету рахунка 152 «Капітальні інвестиції» та кредиту рахунка 40 «Статутний капітал», з подальшим віднесенням цих основних фондів до відповідної їх групи бухгалтерським записом Д-т рах. 10 «Основні фонди» та К-т рах.152 «Капітальні інвестиції».

Крім того, згідно акта приймання-передачі Учасниками майна ТзОВ «Троянда М» б/н від 10.02.2008 року, згідно якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали майновий внесок в Статутний Капітал ТзОВ «Троянда-М», а директор ТзОВ «Троянда М» прийняв наступним майном, оціненим Учасниками: монітор «Самсунг» вартістю 2 500 грн. 00 коп., персональний комп'ютер (ноутбук) вартістю 5 000 грн. 00 коп., персональний комп'ютер «Солтек» вартістю 3 500 грн. 00 коп., телевізор LG вартістю 9 000 грн. 00 коп.. Разом 20 000 грн. 00 коп..

Оподаткування доходів, одержуваних громадянами, регулюється Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - дохід визначено, як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, як на території України, так і за її межами.

Терміни, інші ніж визначені даним Законом використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, що не суперечать таким законам та цьому закону у частині визначення термінів (п. 1.21 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Згідно із Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» інвестиція - це господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Господарські операції з включення основних фондів та нематеріальних активів до статутного фонду юридичної особи прирівнюються до придбання нею основних фондів (пп. 8.4.11 п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно із ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, зокрема, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Згідно із ст. 715 та ст. 716 ЦК України кожна зі сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Тобто до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності майна (як нерухомого, так і рухомого), є з її боку відчуженням такого майна.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) рухомого майна регулюється ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до якої, дохід платника від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою встановленого п.7.1 ст.7 цього Закону (тобто 15%).

Згідно із п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» - податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента-юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов 'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподаткований дохід з джерела його походження з України.

Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою. відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку для оподаткування доходів з джерелом їх походження з України, до яких зокрема, відповідно до пп. «ж» п. 1.3 ст. 1 даного Закону відносяться доходи від продажу рухомого майна, якщо місце вручення такого майна набувачеві знаходиться на території України та відповідно до пп. «є» п. 1.3 ст. 1 даного Закону відносяться доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України - є податковий агент.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положенням статті 12 цього Закону (пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Підпунктом 8.1.1 та 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку , визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно з вимогами пп. «а» пп. 20.3.1, пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особою, відповідальною за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу з цього податку є податковий агент. У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку- отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку. оскільки податковому агенту - ТзОВ «Троянда-М», при придбанні у фізичної особи рухомого майна (оргтехніка) на суму 20 000 грн. 00 коп. в обмін на надані їй корпоративні права, необхідно було утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб, застосувавши ставку податку, передбачену п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне задовольнити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2010 року у справі №2а-2567/10/1770 скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний