Постанова № 30578534, 05.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року Справа № 18278/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області на постанову Господарського суду Тернопільської області від 22 січня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області до Приватного підприємства «Стожари», Товариства з обмеженою відповідальністю «Західенерго» про визнання недійсним договору купівлі - продажу,-

В С Т А Н О В И Л А:

26.04.2007 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання недійсним договору купівлі - продажу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ними проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПП «Стожари» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Західенерго» ЛТД за період з 01.04.2004 року по 30.09.2005 року, за результатами якої складено акт від 18.07.2006 року №36/23-31104646. Перевіркою встановлено, що між відповідачами укладено договір купівлі-продажу №012/08 від 27.08.2004 року на загальну суму 148000,00 грн. В п.1 даного договору «Предмет договору» зазначено, що продавець (ТзОВ «Західенерго» ЛТД) зобов'язується передати ПП «Стожари» будівельні матеріали, а останній зобов`язується прийняти товар та оплатити його. Вартість одержаних товарно-матеріальних цінностей ПП «Стожари» включило до складу валових витрат, а суму податку на додану вартість віднесено до податкового кредиту. Просять визнати недійсним договір купівлі-продажу №012/08 від 27.08.2004 року оскільки вважають, що оспорюваний правочин вчинено відповідачами з метою формування податкового кредиту та зменшення належної до сплати суми податку, без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним, тобто вчинили фіктивний правочин.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 22 січня 2010 року в задоволені позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що ТзОВ «Західенерго» ЛТД реалізовувало товар, якого у його власності до моменту поставки не було, що підтверджується інформацією по руху коштів на рахунках даного підприємства. Отже відсутність товару, у подальшому реалізованих покупцю, не придбання даного товару у постачальників, не підтвердження факту поставки ПП «Стожари» продукції, свідчить про те, що фактично передачі вказаного товару за спірним договором не відбулося. В результаті чого ПП «Стожари» отримало право включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість без фактичного придбання товарів, а їхню вартість віднести до валових витрат. З урахуванням цього можна зробити висновок, що оспорюваний договір укладено сторонами не в рамках проведення фінансово-господарської діяльності, а з метою формування податкового кредиту та зменшення сум податку, які підлягають до сплати.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що реальність оспорюваного договору, належне виконання його умов відповідачем №1 підтверджується рахунками-фактурами, видатковими накладними, проведеною ПП «Стожари» попередньою оплатою, як це передбачено п.3.1 угоди від 27 серпня 2004 року, а також виписаними податковими накладними, котрі згідно з п. 7.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість» є одночасно звітними податковими і розрахунковими документами та іншими доказами.

Із долучених до справи ПП «Стожари» документів також слідує, що придбані у ТОВ «Західенерго ЛТД» будматеріали в грудні 2004 року реалізовані іншому суб'єкту господарювання МПП «Явір» (копії договору купівлі-продажу від 01 грудня 2004 року, акта приймання-передачі від 01 грудня 2004 року, видаткових накладних №№РН- 0000002, РН-0000003, РН-0000004, РН-0000005 від 01 грудня 2004 року, податкових накладних №№2,3,4,5 від 01 грудня 2004 року наявні у матеріалах справи).

Проте, колегія суддів вважає, що даний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що З 30 червня по 06 липня 2006 року, працівниками ДПІ в Чортківському районі проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП «Стожари» при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Західенерго» за період з 01 квітня 2004 року по 30 вересня 2005року, за результатами якої складено Акт №36/23-31104646 від 18 липня 2006 року.

Відповідно до даного Акта, за наслідками дослідження представлених платником податків документів, податковий орган ставить під сумнів законність даного договору, посилаючись на безтоварність операції, оскільки при проведенні зустрічних перевірок, контрагенти ТОВ «Західенерго» не звітували або звітували з нульовими показниками, відтак, відсутні докази, що підтверджують придбання товариством будівельних матеріалів; відсутні товарно-транспортні накладні, дорожні листи, інші документи, що можуть підтвердити факт поставки.

Укладений між ПП «Стожари» і МПП «Явір» договір зберігання від 02 серпня 2004 року, засвідчує намір зберігати будматеріали, а не сам факт їх зберігання.

27 серпня 2004 року між ТОВ «Західенерго» ЛТД та ПП «Стожари» було укладено договір купівлі-продажу №012/08. за змістом якого, продавець (відповідач №2) зобов'язувався передати, а покупець (відповідач №1) прийняти та оплатити будівельні матеріали в асортименті.

Відповідно до умов договору, по видаткових накладних №№27/08-4, 27/08-5. 27/08-10, 27/08-11 від 27 серпня 2004 року, №№30/08-7, 30/08-8 від 30 серпня 2004 року, продавцем передано покупцю будматеріали на загальну суму 147330 грн.

Оплата вартості одержаних товарно-матеріальних цінностей з врахуванням податку на додану вартість, відповідачем №1 проведена повністю, що підтверджується, виписками з банківського рахунку платника.

Продавцем товару було складено та оформлено податкові накладні №№27/08- 4, 27/08-5, 27/08-10, 27/08-11 від 27 серпня 2004 року, №№30/08-7, 30/08-8 від 30 серпня 2004 року, а його контрагентом наслідки вказаної господарської операції відображено в бухгалтерському та податковому обліку.

У відповідності до договору зберігання від 02 серпня 2004 року, актів передачі- приймання товару №1 від 27 серпня 2004 року, №2 від 30 серпня 2004 року, б/н від 01 грудня 2004 року, товарно - матеріальні цінності ПП «Стожари» передало на зберігання МПП «Явір».

В подальшому, як вбачається з представлених документів, зокрема договору купівлі-продажу від 01 грудня 2004 року, акта приймання-передачі від 01 грудня 2004 року, видаткових накладних №№РН-0000002, РН-0000003, РН-0000004, РН-0000005 від 01 грудня 2004 року, податкових накладних №№2,3,4,5 від 01 грудня 2004 року, придбані у ТОВ «Західенерго» ЛТД будівельні матеріали ПП «Стожари» продало МПП «Явір».

Відповідно до Акта перевірки від 27.12.2005р. №1148/14-005/32941882І результати виїзної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Західенерго» ЛТД за період з 28.04.2004 р. і 31.12.2004р. директором підприємства ОСОБА_1 не надано бухгалтерські, податкові та інші документи у зв'язку із тим, що 20.07.2005р. з автомашини бувшого директора ОСОБА_2 у м. Бережани викрадено необхідні для перевірки документи. Даниі підтверджується довідкою Бережанського РВ УМВСУ України в Тернопільській області від 25.07.2005р. №2832.

На адресу ТзОВ «Західенерго» ЛТД 18.08.2005р. було надіслано лист №7841/10/14-015. яким зобов'язано його керівника ОСОБА_1 у 20-денний термін відновити бухгалтерські, податкові та інші документи, пов'язані із веденням фінансові господарської діяльності товариства за період з 28.04.2004 р. по 31.12.2004 р., та надати її податковому органу.

Листом ДПА в Тернопільській області від 16.09.2005р. №8663/10/14-015 було зобов'язано керівника відповідача 2 надати 19.09.2005р. для проведення повторної перевірки відновлені документи. У зв'язку із невиконанням зазначених вимог податкового органу, листом від 21.09.2005р. №8802/10/10-015 зобов'язано директора товариства ОСОБА_1 прибути 26.09.2005р. до ДПА в Тернопільській області і складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 17.10.2005 р. по справі №3-22135/05 ОСОБА_1 визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-3 КУпАП.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що на вимогу податкового органу бухгалтерські документ підприємством не було відновлено, то при перевірці було використано інформацію про рух коштів підприємства (згідно банківських виписок) та інформацію, яка надійшла від інших податкових органів щодо стану платників податків - контрагентів ТО «Західенерго»ЛТД.

В результаті було виявлено, що ТОВ «Західенерго» ЛТД, яке відповідно до дами форм 1-ДФ (8-ДР) налічувало 2 працівників у червні-серпні 2004р. здійснювали перерахунок коштів своїм постачальникам в рахунок оплати за матеріали (будівельні матеріали), зокрема у червні місяці 2004р. було перераховано кошти в сумі 109000.00 грн. ТзОВ «Інтекс» (код 32678456), однак згідно інформації наведеної у акті перевірки ТзОВ «Західенерго» ЛТД (одержаної від Іванківської МДПІ Київської області), встановлено, що зазначений суб'єкт господарювання за квітень, липень-грудень 2004р . подавав звітність нульовими показниками, а в червні 2004 р. його податкове зобов'язання по ПДВ склали 1240,00 грн. (при чому у податковий кредит включено суму 1200,00 гри.); у червні місяці 2004 р. було перераховано кошти в сумі 63000,00 грн. ТОВ «Вістолон -2000» (код 32669724) за матеріали, однак відповідно до інформації наведеної у акті перевірки ТОВ «Західенерго» ЛТД (одержаної від ДПІ у Святошинському районі м. Києва) даний суб'єкт господарювання до червня місяця 2004 р. (включно ) подавав звітність з нульовими показниками, а з липня звітність підприємством не подавалась взагалі; у серпні місяці 2004 р. було перераховано кошти в сумі 244761,00 грн. ТОВ «Промхімресурс-2004» (код 32848080). Однак як зазначено у акті перевірки ТОВ «Західенерго» ЛТД (з посиланням на лист ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 22.11.2005р. №19022/23-902) ТОВ «Промхімресурс-2004» за період квітень-серпень 2004 р. звітувало до ДПІ без показників фінансово-господарської діяльності, а за період з вересня по грудень 2004 р. не звітувало взагалі. Крім того працівниками податкової міліції проведено обстеження ТОВ «Промхімресурс-2004» і виявлено, що за юридичною адресою дане підприємство не знаходиться.

Дані факти відсутності показників фінансово-господарської діяльності вищенаведених суб'єктів господарювання також підтверджують подані позивачем у якості доказів листи ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 22.11.2005г. №19022/7/23-902 Іванківської МДПІ у Київській області віл 26.10.2005 р., ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 25.09.2006 р. №8164/7/15-131 ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 11.01.2006р. №40/7/13-007. протоколи допиту засновників ТОВ «Вістолон 2000», які також судом не взято до уваги. Тобто будівельні матеріали, які були продані в подальшому Приватному підприємств) «Стожари» підприємством ТОВ «Західенерго» ЛТД у його постачальників не придбавались. а відповідно не могли бути продані ПП «Стожари».

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до п.1.4. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що суд першої інстанції безпідставно погодився із відповідачем 1 про те, що ст. 656 ЦК України не забороняє продавцю ТОВ «Західенерго» ЛТД укласти договір №012/08 від 27.08.2004р. купівлі-продажу будівельних матеріалів, яке він має намір набути. Податковою інспекцією чітко обгрунтовано факт відсутності у ТОВ «Західенерго» ЛТД будівельних матеріалів як на момент укладення оспорюваного договору так і на момент здійснення поставки даного товару відповідачу 1, оскільки відповідачем 2 цей товар у його постачальників не придбавався (підтверджує Акт перевірки від 27.12.2005 р. №1148/14-005/32941882), а відповідно не міг бути проданий ПП «Стожари».

Даний факт також підтверджується відсутністю товарно-транспортних накладних, що підтверджено представником відповідача 1, а судом безпідставно не враховано.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України в: жовтня 1997 року N 363 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого V р. за N 128/2568 - основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля, залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами з перевезень зазначених вантажів.

Отже, відсутність товарно-транспортних накладних ставить під сумнів фактичні поставки товарно-матеріальних цінностей постачальником. Необхідно зазначити, оспорюваний правочин за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу-договором поставки. Серед первинних документів, які мали бути оформлені результатами виконання оспорюваного правочину, під час перевірки ПП «Сгожари» надані лише видаткові та податкові накладні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, оскільки ПП «Стожари» відсутні необхідні первинні документи, які б містили відомості про господарську операцію підтверджували її здійснення, та слугували, в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерської обліку господарських операцій.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чортківському районі Тернопільської області задовольнити, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 22 січня 2010 року у справі №6/77-2020 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу №012/08 від 27.08.2004 року укладений між ПП «Стожари» та ТзОВ «Західенерго» ЛТД.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний