Ухвала суду № 30576886, 12.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-467/11/5/0170

12.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Кучерука О.В.

при секретарі судового засідання Єрохіної Д.Д.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Облетова Галина Василівна, довіреність № 001/7 від 10.01.13

представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

прокурор, Прокурор АР Крим- Місюра Олексій Миколайович посвідчення №005793 від 25.09.12,

представник відповідача, Управління Державної казначейської служби у м. Феодосії АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- Павлюкова Олена Валеріївна, довіреність № б/н від 14.02.12

представник відповідача, Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Митрофанова Ірина Андріївна, довіреність № 001//8 від 10.01.13

розглянувши матеріали справи № 2а-467/11/5/0170 за апеляційною скаргою Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 28.07.12

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників, буд. 1,Приморський,Феодосія, місто, Автономна Республіка Крим,98176)

до Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АРК (вул. Кримська 82-В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

за участю Прокурора АР Крим (вул. Севастопольська, 21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

про стягнення 1661740,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2012 року адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення 1661740,00 грн., - задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1661740,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" судовий збір у розмірі 1700,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2012 року та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що за результатами перевірки дійсно підтверджено суму бюджетного відшкодування за вересень 2010р. у розмірі 1616379,00 грн., при цьому податковий кредит позивача складається із сум податку сплачених постачальниками за рахунок коштів отриманих від Державної компанії з експорту і імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт", який є комісіонером за договором комісії USE-16.4-400-D/K-08 від 22.12.2008р. та зобов'язується від імені комітента (ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море") укласти з зовнішньоекономічний контракт із замовником (Бюро закупівель Управління Міжнародного Співробітництва Головного управління Озброєнь і Військової техніки Народно-визвольної армії Китаю) щодо суднобудування кораблів. Разом з тим, з метою протидії факту незаконного відшкодування ПДВ з бюджету податковою інспекцією прийнято рішення про зупинення відшкодування позивачу до моменту оформлення ВМД, оскільки тільки після фактичного перетину товарами кордону України комітентом (власником товару) визначаються податкові зобов'язання за нульовою ставкою податку на додану вартість. Суму бюджетного відшкодування в розмірі 45361,00 грн. неможливо підтвердити по основним постачальникам внаслідок відсутності результатів перевірок постачальників.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АРК.

Представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, представник відповідача, Управління Державної казначейської служби у м. Феодосії АР Крим, представник відповідача, Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, представник відповідача, Управління Державної казначейської служби у м. Феодосії АР Крим, представник відповідача, Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК, викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у їх відсутності.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" є юридичною особою, ідентифікаційний код 14309008, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Феодосійський МДПІ.

Позивачем надіслані відповідачу Декларація з податку на додану вартість за вересень 2010р. (т. 1 а.с.80-81), разом з якою надана заява про повернення суми бюджетного відшкодування (т.1 а.с.89), відповідно до якої позивач просить перерахувати на його поточний рахунок визначену у податковій декларації суму бюджетного відшкодування в розмірі 2328666,00 грн. Декларація має відмітку ознаки підприємства суднобудування.

В період з 03.11.2010р. по 23.11.2010р. Феодосійською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувався в період - вересень 2010р., за результатами якої складено Акт №1835/23-4/14309008 від 13.12.2011р.

Відповідно до висновків вищезазначеного акту перевірки підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010р. у сумі 1616379,00 грн., не підтверджено (завищено) заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2010р. на суму 666926,00 грн. та не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за вересень 2010р. в розмірі 45361,00 грн., у зв'язку з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок по постачальникам, по яким сформовано податковий кредит за період, що перевірявся.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі-Закон №168, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Поставкою товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунківрегламентувалися пунктом 7.7 статті 7 Закону №168.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.(п.1.6 ст.1 Закону №168).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.6 "Особливі правила для підприємств суднобудування і літакобудування" Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державна податкова адміністрація України №166 від 30.05.1997р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованих у порядку, передбаченому в підпункті 7.7.1 пункту 7.7 статті 7Закону, таким підприємствам відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку, у порядку і строки, передбачені у пункті 7.7 статті 7 Закону. При цьому сума, відображена в рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного податкового періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 23.1 податкової декларації цього самого звітного періоду.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону №168 бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону №168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону №168 протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджетуВідповідно до п.п.7.7.6. п.7.7. ст.7 Закону№168 на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Виходячи із системного аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статі 7 Закону №168 можна дійти висновку, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлено, що підставою для одержання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Таким чином, обов'язок і порядок сплати ПДВ, поняття бюджетної заборгованості і її відшкодування, визначалися Законом України "Про податок на додану вартість", яким і повинна була керуватися податкова при відшкодуванні сум ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону №168 щодо надмірної сплати податку як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Сума податку на додану вартість в розмірі 1616379,00 грн. за вересень 2010 року, яка підлягає відшкодуванню, підтверджена вищезазначеною перевіркою відповідача - Феодосійською МДПІ, однак відшкодування зазначеної суми не здійснено, бюджетна заборгованість по декларації за вересень 2010 року з податку на додану вартість, що підтверджена відповідачем складає 1616379,00 грн., у зв'язку з чим відсутні підстави для відмови у наданні відповідачем бюджетного відшкодування.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1616379,00 грн. за вересень 2010р.

Щодо суми бюджетного відшкодування в розмірі 45361,00 грн., неможливість підтвердження якої податкова пов'язує з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок, суд виходить з наступного.

Згідно письмових пояснень податкової до акту перевірки, (т. 2 а.с.51), до суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування, включені суми в загальному розмірі 45361,00 грн. по наступним контрагентам:

- ВАТ "Севастопольське підприємство "Ера" в розмірі 6320,00 грн.;

- ТОВ "Українська компанія "Альфа-Метал" в розмірі 33450,00 грн.;

- ТОВ "СПС Компані" в розмірі 5591,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, товари (роботи), придбані позивачем відповідно до низки угод, укладених між позивачем та контрагентами: ВАТ "Севастопольське підприємство "Ера", ТОВ "Українська компанія "Альфа-Метал", ТОВ "СПС Компані", що підтверджується залученими до матеріали справи документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: господарськими договорами, актами прийнятих виконаних робіт, рахунками, видатковими і товарними накладними, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами та податковими накладними, звітами комісіонера (т. 1а.с. 132-212, т. 1 а.с.228-т.2 а.с.43).

У зв'язку виконанням вищезазначених господарських зобов'язань контрагентами позивача видані наступні податкові накладні:

1. ВАТ "Севастопольське підприємство "Ера":

§ №441 від 29.09.2010р. на суму 37920,00 грн. в т.ч. ПДВ 6320,00 грн.

2. ТОВ "СПС Компані":

§ №21047 від 01.09.2010р. на суму 24075,00 грн. в т.ч. ПДВ 4012,50 грн.;

§ №21070 від 16.09.2010р. на суму 25704,00 грн. в т.ч. ПДВ 4284,00 грн.;

§ Розрахунок №9/21043 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 10.08.2010р. №21043 на суму -16231,27 грн. в т.ч. ПДВ -2705,21 грн.

3. ТОВ "Українська компанія "Альфа-Метал":

§ №51 від 03.09.2010р. на суму 400,00 грн. в т.ч. ПДВ 66,67 грн.;

§ №52 від 03.09.2010р. на суму 487,92 грн. в т.ч. ПДВ 81,32 грн.;

§ №53 від 03.09.2010р. на суму 34184,14 грн. в т.ч. ПДВ 5697,36 грн.;

§ №54 від 07.09.2010р. на суму 400 грн. в т.ч. ПДВ 66,67 грн.;

§ №55 від 07.09.2010р. на суму 1308,00 грн. в т.ч. ПДВ 218,00 грн.;

§ №56 від 07.09.2010р. на суму 1010,00 грн. в т.ч. ПДВ 168,33 грн.;

§ №58 від 07.09.2010р. на суму 35254,24 грн. в т.ч. ПДВ 5875,71 грн.;

§ №59 від 13.09.2010р. на суму 800,00 грн. в т.ч. ПДВ 133,33 грн.;

§ №60 від 13.09.2010р. на суму 85983,04 грн. в т.ч. ПДВ 14330,51 грн.;

§ №61 від 14.09.2010р. на суму 12,60 грн. в т.ч. ПДВ 2,10 грн.;

§ №62 від 14.09.2010р. на суму 400,00 грн. в т.ч. ПДВ 66,67 грн.;

§ №64 від 14.09.2010р. на суму 1010,00 грн. в т.ч. ПДВ 168,33 грн.;

§ №65 від 14.09.2010р. на суму 39450,35 грн. в т.ч. ПДВ 6575,06 грн..

При цьому перевіркою підтверджено факти поставки та сплати вартості поставленого товару (послуг), проте внаслідок відсутності результатів зустрічних перевірок постачальників, податковою надано висновок про неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування в розмірі 45361,00 грн.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відносився і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративний судом України у Довідці про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету.

Податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту або податкових зобов'язань з ПДВ, не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, як-от безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету, або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Таким чином, відсутність висновків зустрічних перевірок щодо підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками, не впливає на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальнику товару та заявлена до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Крім того, на момент вирішення спору від ДПІ в Ленінському районі м.Севастополя, ДПІ в м.Сімферополі АР Крим та Дніпровської МДПІ Дніпропетровської області надійшли відповідні довідки (т.2 а.с.158-162) про відсутність розбіжностей суб'єктів господарювання (ВАТ "Севастопольське підприємство "Ера", ТОВ "Українська компанія "Альфа-Метал", ТОВ "СПС Компані") з відомостями, отриманими від ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море".

Відповідачами у справах розглядуваної категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства. При цьому позивач не зобов'язаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з них, оскільки податковий орган та орган державного казначейства діють як органи державної влади, як представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки. При цьому попереднє адміністративне або судове оскарження дій або бездіяльності органів державної податкової служби щодо надання висновку про суми ПДВ, належні до відшкодування, не є необхідною передумовою для безпосереднього звернення платника податку з позовом про стягнення відповідної суми з Державного бюджету України.

Разом із тим, враховуючи, що висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету, ненадання такого висновку саме по собі також є порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Відповідно до підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Аналогічні приписи містить також Податковий кодекс України, зокрема пункт 200.13 статті 200, згідно з якою на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відповідачем не доведено достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АРК залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.12 у справі № 2а-467/11/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта