Ухвала суду № 30565949, 25.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2013 р. справа № 2а-0870/8748/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Стельмашової Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ровер"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011

2011 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Ровер" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення та його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Приватне акціонерне товариство «Ровер» звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати незаконним, протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.10.2011 №0000502307.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову - відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що позивач не довів та не підтвердив належними доказами отримання товару від свого контрагента, а тому висновок податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування є доведеним та обґрунтованим.

В апеляційній скарзі позивач, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а податкове повідомлення рішення №0000502307 від 10 жовтня 2011 року визнати не чинним, протиправним та скасувати. Зазначає, що суд першої інстанції неправильно та неповно дослідив докази та встановив обставини у справі, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню, що суд безпідставно вирішив, що договір №1/05 не є договором купівлі-продажу товару та не відповідає приписам ст. 655,656 ЦК України і що суд не врахував фактичне виконання договору, яке підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Учасники процесу в судове засіданні не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі у період з 19.09.2011 по 23.09.2011 проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «Ровер» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року, за результатами якої складений акт від 30.09.2011 №4206/3-08/25214771. В Акті зафіксовані порушення п. 200.1, п.200.2, п. 200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2011 року на 33 798,00грн. Даний висновок зроблений податковим органом по взаємовідносинам позивача із контрагентом ТОВ «Оріал». На підставі акту прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.10.2011 №0000502307, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 42 247,50грн. (у тому числі визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 33 798,00грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8 449,50грн.)

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції правильно застосував до даних правовідносин норми Конституції України, Податкового кодексу, Цивільного кодексу.

Зокрема, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не довів та не підтвердив належними доказами отримання товару від свого контрагента, а тому висновок податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування є доведеним та обґрунтованим.

Як встановлено п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200 ПК України).

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ПК України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення оскаржуваного рішення стали господарські відносини позивача із ТОВ «Оріал», які полягали у виконанні сторонами договору від 12.05.2011 №1/05. Пунктом 4.1 договору від 12.05.201 №1/05 встановлено, що обов'язок складання акту приймання-передачі виконаних робіт покладається на виконавця. Тобто, підписаним між позивачем та ТОВ «Оріал» договором встановлено обов'язковість оформлення акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином Суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального права, а повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм відповідну правову оцінку, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ровер" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Ровер" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення та його скасування - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст.212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак