Ухвала суду № 30565149, 10.04.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-796-4326 Головуючий у 1 інстанції - Виниченко Л.М. Доповідач - Семенюк Т.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Семенюк Т.А.

Суддів - Кравець В.А., Музичко С.Г.

при секретарі - Чайці І.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Базис», ОСОБА_3, про визнання пункту кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе слухати справу у відсутність не з'явившихся осіб.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що позивачка звернулась до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що кредитний договір № 0545\07\01-CL, укладеного 24 грудня 2007 року з АКБ «Форум», укладений 24.12.2007 р., про надання їй невідновлювальної кредитної лінії для споживчих цілей у сумі 396000 дол. США строком по 24.12.2010 р. зі сплатою коштів за користування кредитом у розмірі 13 % річних, містить умови, які за своєю правовою природою є несправедливими та такими, що не відповідають положенням ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Так, в пункті 2.10 кредитного договору плата за обслуговування кредиту визначається за формулою зі змінними величинами і залежить від коефіцієнта зміни курсу Національного банку України долара США по відношенню до гривні. У зв'язку з цим просить визнати п. 2.10 кредитного договору недійсним, згідно вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, вважаючи цю умову несправедливою, так як плата за обслуговування кредиту не визначена у фіксованому розмірі, а обраховується за певною формулою, тому є змінною величиною, оскільки залежить від визначеного НБУ курсу долара США по відношенню до гривні.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачкою та АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», 24 грудня 2007 р. було укладено кредитний договір № 0545\07\01-CL, відповідно якого ОСОБА_2 було відкрито невідновлювальну кредитну лінію для споживчих цілей у сумі 396000 дол. США строком по 24.12.2010 р. зі сплатою 13 % річних за користування кредитними коштами (а.с. 6-9).

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких втратах за договором, крім відсоткової ставки.

Як вбачається з п. 2.10 кредитного договору, ним визначено, що за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальник в день отримання кредиту сплачує банку кошти в розмірі 2 проценти від суми кредиту (оплата здійснюється в грошовій одиниці України по курсу НБУ на день оплати) на рахунок НОМЕР_1 в ПКФ АКБ «Форум», МФО 300948, код ЄДРПОУ 26267002, тобто, зазначеним пунктом договору будь-які зміни до витрат за договором не вносяться, даним пунктом обумовлена лише разова виплата за обслуговування кредиту, розмір якої обчислюється за ставкою 2 % від суми кредиту, при цьому так як кредит надавався у доларах США, то виплата, згідно норм чинного законодавства, передбачена у національній валюті за курсом НБУ на дату виплати. Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначеною умовою кредитного договору не порушені.

Крім того, судом встановлено, що оскільки разова виплата за обслуговування кредиту відповідно п. 2.10 кредитного договору, здійснюється саме в день отримання позичальником кредиту, позивачка мала можливість, у разі коли вважала дану умову договору несправедливою, відмовитись від отримання кредиту та не сплачувати грошових коштів, згідно оспорюваного пункту кредитної угоди.

Судом встановлено, що на момент укладення кредитного договору позивачка погодилась з усіма його умовами, що підтверджується її підписом, також нею були виконані умови п. 2.10 кредитного договору.

Крім того, судом встановлено, що позивачкою пропущено 3-річний строк позовної давності відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, про що заявляв в судовому засіданні представник відповідача та просив суд першої інстанції застосувати строк позовної давності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не доведено порушення її права.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що умови, викладені в оспорюваному пункті договору є несправедливими та такими, що порушують Закон України «Про захист прав споживачів», не можуть бути прийнятими до уваги, скільки судом першої інстанції зазначені обставини досліджувалися належним чином і їм надана оцінка у сукупності з іншими доказами у справі, відповідно до ст.. 212 ЦПК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачка зверталась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про визнання кредитного договору недійсним у повному обсязі, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 4 травня 2012 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 липня 2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

Судом, при розгляді даного позову, положення кредитного договору № 0545\07\01-CL від 24 грудня 2007 р. на відповідність їх нормам діючого законодавства досліджувалися в повному обсязі, в тому числі і даний пункт 2.10.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норми матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді