Рішення № 305608, 23.11.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 6/586

23.11.06

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»

До відповідача Міністерства оборони України

Про стягнення 23378,42 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача Рябоконь В.І. (за дов. № 238 від 11.10.2006)

Мамчур І.В. (за дов. № 185 від 02.06.2006)

Від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” до Міністерства оборони України про стягнення 23378,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами. Рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.2004 у справі № 5/90-04-2707 було задоволено позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж до військової частини А-1366 про стягнення вказаної вище суми. Оскільки у відповідача у справі та її правонаступників відсутні грошові кошти для виконання вказаного рішення, обов’язок погашення боргу покладається на Міністерство оборони України як субсидіарного боржника.

Ухвалою суду від 09.10.2006 розгляд справи було призначено на 07.11.2006.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзив на позов, заяв та клопотань суду не подав. Про день та час проведення судового засідання сторона була повідомлена належним чином, що свідчить про наявність у останньої можливості з’явитися до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів. За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

10.01.1997 між відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»та військовою частиною А-1366 було укладено договір на постачання електричної енергії № 39 (далі –Договір).

Внаслідок порушення військовою частиною А-1366 взятих на себе зобов’язань за Договором позивач звернувся з позовом до господарського суду Одеської області про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію.

Рішенням господарського суду Одеської області у справі № 5/90-04-2707 від 16.06.2006 позов було задоволено повністю. Зокрема, було вирішено стягнути з боржника на користь позивача 23378,42 грн.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів.

На виконання вказаного вище рішення було видано наказ від 13.07.2004.

Позивач пред’явив наказ до виконання до відділу Державної виконавчої служби Тарутинського районного управління юстиції Одеської області, який 13.08.2004 відкрив виконавче провадження по стягненню з військової частини А-1366 боргу.

01.06.2005 згаданий орган виконання рішень своєю постановою повернув виконавчий документ стягувачеві у зв’язку з тим, що правонаступником військової частини А-1366 є військова частина А-0242.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.09.2005 було здійснену заміну відповідача його правонаступником.

Позивач направив наказ та ухвалу суду до відділу державної виконавчої служби Харцизького районного управління юстиції Одеської області за місцезнаходженням боржника.

Зазначеним органом виконання рішень постановою від 18.11.2005 було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки військову частину А-0242 було ліквідовано та встановлено її правонаступника –А-3955.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2005 було здійснено заміну відповідача його правонаступником.

Позивач направив наказ та ухвалу суду до державної виконавчої служби у місті Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі.

23.06.2006 вказана державна виконавча служба відкрила виконавче провадження по стягненню з військової частини А-3955 на користь позивача боргу.

Постановою від 11.08.2006 виконавчий документ було повернуто на підставі п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»у зв’язку з відсутністю коштів на погашення боргу згідно з рішенням суду. У постанові міститься посилання на частини 2 та 3 статті 5 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України», згідно з якими військова частина як суб’єкт господарської діяльності за своїми зобов’язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок, а в разі їх недостатності, відповідальність за зобов’язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Стаття 619 ЦК України передбачає поряд із відповідальністю боржника додаткову (субсидіарну) відповідальність іншої особи.

Відповідно до п. 3 ст. 39 Закону України «Про власність»державна установа відповідає за своїми зобов’язаннями коштами, що є в її розпорядженні. При недостатності у державної установи коштів відповідальність за її зобов’язаннями несе власник.

Міністерству оборони України на праві оперативного управління належить майно, закріплене за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (ст. ст. 14, 15 Закону України «Про Збройні Сили України»).

Таким чином, відповідальність військової частини як суб’єкта господарської діяльності обмежується коштами, які надходять на її рахунок за відповідними статтями (крім захищених статей), а у разі недостатності цих коштів відповідальність за зобов’язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. У випадку відсутності або недостатності грошових коштів у військової частини стягнення за зобов’язаннями останньої за будь-яких умов не може бути звернено на закріплене за нею майно. У цих випадках відповідальність за зобов’язаннями покладається на Міністерство оборони України.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 233,78 грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82–85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Міністерства оборони України (м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, рахунок 35131300103 в ГДКУ ОПЕРУ НБУ міста Києва, МФО 300001, реєстраційний рахунок 50302211050001, код 20055032, код ЄДРПОУ 00131305) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна Компанія Одесаобленерго” (м. Одеса, вул. Садова, 3, рахунок 26002312527 в АБ «Північний», МФО 328209, код 00131713) 23378,42 грн. боргу, 233,78 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 12 грудня 2006 року.