ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
09.04.2013 Справа № 920/287/13-гЗа позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготин-Агро», м. Яготин Київської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО РУСЬ», м. Середина-Буда Сумської області
про стягнення 294 055 грн. 11 коп.
Суддя В.Л.Котельницька
Представники сторін:
від позивача - Н.І. Магур (довіреність № 10 від 01.03.2013)
від відповідача - не прибув
За участю секретаря судового засідання - І.М.Мелащенко
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 294 055 грн. 11 коп., в тому числі 233 187 грн. 00 коп. основного боргу за договором № 32-Г від 30.03.2012, 11 859 грн. 09 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 46 637 грн. 40 коп. штрафу, 2 371 грн. 82 коп. - сума 3% річних, а також судові витрати покласти на відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання його повноважний представник не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представником позивача в судове засідання були подані для долучення до матеріалів справи копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами у справі 30.03.2012 був укладений договір купівлі-продажу №32-Г, відповідно до умов якого позивач - ТОВ «Ягротин-Агро» зобов'язався передати у власність покупця - ТОВ «АГРО РУСЬ» засоби захисту рослин (товар), а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити цей товар.
Відповідно до п. 1.2 укладеного договору кількість, асортимент та ціни товару наведені у специфікаціях (додатках до договору), що є невід'ємними частинами даного договору.
Згідно із специфікацією (додаток № 1 від 30.03.2012 до договору № 32-Г від 30.03.2012) відповідачу були продані засоби захисту рослин (Гезагард 500FW к.с., Харнес 90% к.е., Центрис к.е.) на загальну суму 171 465 грн. 00 коп. Строк оплати за товар був встановлений до 15.09.2012.
Згідно із специфікацією (додаток № 2 від 11.09.2012 до договору № 32-Г від 30.03.2012) відповідачу були продані засоби захисту рослин (Реглон Супер 15% в.р.к.) на загальну суму 61 722 грн. 00 коп. Строк оплати за товар був встановлений до 01.10.2012.
Факт продажу вищевказаного товару позивачем та його одержання відповідачем встановлений у ході судового розгляду та підтверджений матеріалами справи, зокрема: видатковими накладними № РН-0000095 від 07.04.2012, № РН-0000109 від 14.04.2012, № РН-0000301 від 26.05.2012, № РН-0000441 від 12.09.2012, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 22 від 07.04.2012, № 26 від 14.04.2012, № 39 від 26.05.2012, № 74 від 11.09.2012.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до вимог ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Позивачем зобов'язання за договором № 32-Г від 30.03.2012 виконані належним чином, що підтверджено матеріалами справи та доведено в ході судового розгляду позивачем.
Відповідач в порушення умов укладеного договору та додатків до нього свої зобов'язання щодо строків оплати товару належним чином не виконав (за поставлений товар розрахунки не провів), що призвело до виникнення заборгованості в сумі 233 187,00 грн. та змусило позивача звернутись до суду за захистом свого порушеного права.
Ані доказів сплати заборгованості, ані аргументованих заперечень щодо позовних вимог відповідачем подано до суду не було, повноважний представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, а тому визнає їх такими, що підлягають задоволенню.
Крім основного боргу, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 11 859 грн. 09 коп. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, штрафу в сумі 46 637 грн. 40 коп. та 3% річних в сумі 2 371 грн. 82 коп.
Розглянувши зазначені вимоги позивача, суд зазначає наступне.
Умовами укладеного договору (пунктами 7.3, 7.4) сторонами узгоджено, що при недотриманні покупцем договірних термінів оплати, він зобов'язується сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої за кожний день прострочення виконання, а також відшкодувати продавцю збитки, завдані неналежним виконанням зобов'язань. При затримці оплати товару понад три дні покупець, крім пені, сплачує продавцеві штраф у розмірі 20% (двадцяти відсотків) від вартості неоплаченого товару.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача сум пені, штрафних санкцій, є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідачу були правомірно нараховані 3% річних в розмірі 2 371 грн. 82 коп.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО РУСЬ» (41000, Сумська область, м. Середина-Буда, вул. Дачна, 38; код ЄДРПОУ 36487696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготин-Агро» (07700, Київська область, м. Яготин, вул. Сільгосптехніки, 1; код ЄДРПОУ 34233416) 233 187 грн. 00 коп. основного боргу, 11 859 грн. 09 коп. пені, 46 637 грн. 40 коп. штрафу, 3% річних в сумі 2 371 грн. 82 коп., 5 881 грн. 11коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 10.04.2013.
Суддя В.Л.Котельницька
Судове рішення № 30552603, Господарський суд Сумської області було прийнято 09.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 920/287/13-г. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: