Постанова № 30552483, 09.04.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2013 р.Справа № 915/34/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.

суддів: Бойко Л.І., Таран С.В.

при секретарі: Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Червак М.П.;

від відповідача - Ничипорчук О.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради

на рішення господарського суду Миколаївської області від 06.02.2013р.

у справі № 915/34/13

за позовом Приватного підприємства "Шанс-Н"

до Миколаївської міської ради

про визнання недійсним та скасування рішення Миколаївської Міської Ради № 23/63 від 20.12.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Шанс-Н" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Миколаївської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Миколаївської Міської Ради № 23/63 від 20.12.2012р. про розірвання договору оренди землі від 01.12.2008 року № 6092.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням земельного, цивільного законодавства, без правових підстав та по фактам, що не відповідають дійсності.

При прийнятті оскаржуваного рішення міська рада керувалася нормами ст.ст.31, 36 ЗУ „Про оренду землі"; ст.ст. 141, 152, 211 ЗК України, ст. 651 ЦК України, які регулюють підстави для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а не органами місцевого самоврядування. Відповідач прийняв рішення про розірвання договору оренди землі всупереч закону, без достатніх правових підстав, з порушенням порядку та з перевищенням повноважень.

У відзові на позовну заяву Миколаївська міська рада просила відмовити в задоволенні позовних вимог, які вона вважає безпідставними, необґрунтованими. Договором оренди землі від 01.12.2008р. №6092 (абз.4 п.12.3, п.п. 12.4, 12.5) передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільнення орендодавця від відповідальності згідно з ГК України, у разі коли орендар використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням. Договір оренди землі від 01.02.2008р. №6092, укладений між Миколаївською міською радою та ПП „Шанс-Н", є добровільним, сторони домовились про його умови і підписуючи його розуміли наслідки невиконання умов договору.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.02.2013р. (суддя Коваль С.М.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним та скасовано рішення Миколаївської міської Ради № 23/63 від 20.12.2012р. про розірвання договору оренди землі від 01.12.2008 року № 6092, укладеного між Миколаївською міською радою та ПП "Шанс-Н", стягнуто з Миколаївської міської ради на користь ПП "Шанс-Н" 1147,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що рішення відповідача про розірвання договору оренди прийняте на підставах, які вже скасовані та визнанні судом незаконними (акт державної інспекції сільського господарства від 23.01.2012, припис №3 від 23.01.2012р., акт від 31.08.2012 не містять суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушенні). Підставою для дострокового розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку є виключно рішення суду.

В апеляційній скарзі, не погодившись з висновками суду, Миколаївська міська рада просить скасувати рішення господарського суду, прийняти постанову, якою відмовити ПП "Шанс-Н" в позові в повному обсязі.

Доводи скаржника ґрунтуються на тому, що, по-перше, приймаючи рішення від 20.12.2012р. №23/63, міська рада діяла як суб'єкт владних повноважень, а тому даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, а входить до юрисдикції адміністративних судів згідно із ст. 17 КАС України.

По-друге, вказані в рішенні міської ради №23/63 від 20.12.2012р. порушення земельного та містобудівного законодавства підтверджені належними доказами і є підставою для прийняття рішення про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі відповідно до п.п. „г" п. 9.1, п.п. 12.3, 12.4, 12.5 договору оренди землі, ст. ст. 31, 36 ЗУ „Про оренду землі", ст. ст. 141, 152, 211 ЗК України.

У відзові на апеляційну скаргу ПП "Шанс-Н" вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскаржуване рішення міської ради прийнято відповідачем з порушенням порядку, встановленого ст. 144 ЗК України, факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням був спростований постановами Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.07.2009р. по справі №2а-1057/09/1470 та постановою від 20.02.2012р. по справі №2а-544/12/1470.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

З положень ст. ст. 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, ст. ст. 2, 8, 133 ГК України, ст. 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або у користування, відчуження земельних ділянок державної або комунальної власності, укладення, зміна, розірвання договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки, про встановлення сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та інших договорів щодо земельних ділянок, в т. ч. прийняття державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як орган, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Спори, що виникають з таких правовідносин, в яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, підвідомчі господарським судам.

Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізуються волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин і з яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто, справи у них підвідомчі господарським судам.

З огляду на викладене, даний спір виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку органом місцевого самоврядування, є спором про право цивільне і підлягає розгляду та правилам ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Шанс-Н" є власником нежитлового об'єкту, який складається з нежитлового приміщення №4 літ. С-1 загальною площею 45,6 кв.м. та службової будівлі по вул. Авангардна, 6/10 в м. Миколаєві, що підтверджено Свідоцтвом про право власності ЯЯЯ№859751 від 17.01.2007р.

На підставі рішення від 18.09.2008р. №27/70, Миколаївська міська рада передала, а ПП "Шанс-Н" прийняло в оренду земельну ділянку для обслуговування майнового комплексу - виробничих будівель та споруд по вул. Авангардна, 6/10 в м. Миколаєві, про що укладено Договір оренди землі №6092 від 01.12.2008р.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди в оренду передана земельна ділянка загальною площею 4649 кв.м., в тому числі 84 кв.м. під капітальною забудовою, 4565 кв.м. - під проїздами, проходами та площадками, без права передачі її в суборенду. На земельній ділянці знаходиться майновий комплекс, що належить ПП "Шанс-Н". Договір діє протягом 20 років з дня дати його державної реєстрації.

Згідно п.5.1 договору оренди земельна ділянка передається в оренду для обслуговування майнового комплексу - виробничих будівель та споруд. Цільове призначення земельної ділянки (1.14.2 УК ЦВЗ) - землі автомобільного транспорту.

Відповідно до п.5.3 договору, на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням земельної ділянки.

Умовами договору оренди землі (п.п."г"п.9.1) визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря припинення або дострокового розірвання договору у випадках (в тому числі) зміни цільового призначення земельної ділянки.

П. 12.3 сторони визначили, що дія договору припиняється шляхом розірвання (в тому числі) в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності згідно з ГП України, в разі, коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично не сплачує орендну плату (протягом шести місяців поспіль), у випадку порушення строків завершення забудови земельної ділянки, здійснення без згоди орендодавця передачі або відчуження права користування земельною ділянкою третім особам.

Сторони передбачили (п.12.5), що розірвання договору не потребує додаткової угоди. Договір вважається розірваним з моменту прийняття орендодавцем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

З посиланням на те, що всупереч умовам договору ПП "Шанс-Н" використовує земельну ділянку по вул. Авангардній, 6/10 не за цільовим призначенням, а саме - під торговельний майданчик для торгівлі з автотранспорту, що є порушенням земельного законодавства і зафіксовано в актах Державної інспекції сільського господарства в Миколаївської області від 23.01.2012р. від 31.08.2012р.; що на орендованій земельній ділянці по вул. Авангардній, 6/10 без будь-яких дозвільних документів виконуються будівельні роботи з будівництва нежитлових будівель невизначеного призначення, виконано будівельні роботи з будівництва вагової з навісом та літньої душової з вбиральнею, що є порушенням вимог у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, про що вказаного в матеріалах перевірки інспекції ДАБК у Миколаївської області (акт від 22.10.2012р. приписи від 22.10.2012р. №42, 43), Миколаївська міська рада визнала вказані порушення земельного та містобудівельного законодавства підставою для прийняття оскаржуваного рішення про розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі від 01.12.2008р №6092, укладеного з ПП "Шанс-Н", з дати прийняття цього рішення.

Господарський суд, приймаючи рішення про визнання недійсним та скасування вказаного рішення Миколаївської міської ради, погодившись з доводами позивача, послався на таке:

- 19.12.2008р. відповідач надав позивачу дозвіл на розміщення на орендованій земельній ділянці торговельного майданчика для реалізації сільсько - господарської продукції, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 у справі №1423/180/2011 зобов'язано міську раду в межах своїх повноважень розглянути заяву ПП "Шанс-Н" про зміну цільового призначення земельної ділянки по вул. Авангардній, 6/10 в м. Миколаєві пл.4649, яка знаходиться в користуванні позивача на підставі договору оренди та прийняти рішення відповідно до діючого законодавства; що до даного часу не виконано, а отже, відповідач своїми незаконними діями, бездіяльністю чинить перешкоди в реалізації прав землекористувача, гарантованих законом та договором;

- рішенням міської ради від 25.05.2012р. №579 погоджено ПП "Шанс-Н" одержання вихідних даних на проектування та здійснення будівництва оптово овочевого ринку по вул. Авангардній, 6/10; розроблений робочий проект виконано в повному обсязі, але не погоджено з відповідними службами, оскільки відповідач зволікає з прийняттям рішення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки;

- оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням порядку встановленого ст. 144 ЗК України та ст.188 ГП України; належних доказів використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням - не надано, вказані в рішенні акти контролюючих органів таким доказом не являються;

- підставою для дострокового розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку є виключно рішення суду.

З обґрунтованістю висновків суду погодитися можна.

Відповідно до ст. 143, ч. 1 ст.143 ЗК України однією з підстав припинення договору оренди земельної ділянки є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що тягне за собою примусове припинення в судовому порядку прав на земельну ділянку.

Згідно ч.1 ст.34 ЗУ „Про оренду землі" в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендареві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

П. 5.1 договору сторони встановили умови використання земельної ділянки - для обслуговування майнового комплексу - виробничих будівель та споруд. Цільове призначення земельної ділянки - (1.14.2 УКЦВЗ) - землі автомобільного транспорту.

Згідно ст. 96 ЗК України землекористувач зобов'язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 24 ЗУ „Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Згідно з ч. 5 ст. 16 ЗУ „Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної міської ради.

Відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим, або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначений законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, постановами адміністративних судів встановлено, що 19.12.2008р. виконавчим комітетом Миколаївської міської ради позивачу було надано дозвіл №080428/Г на організацію торговельного майданчику за адресою: м. Миколаїв, вул. Авангардна, 6/10 - для реалізації продовольчих товарів. Рішенням Миколаївської міської ради №1107 від 24.09.2009 р. позивачу знову було надано дозвіл на організацію торгівельного майданчика по вул. Авангардна, 6/10. Тобто, ці дозволи гарантували право позивача здійснювати оптово - роздрібну торгівлю непродовольчими товарами на орендованій земельній ділянці та підтверджували згоду власника на використання земельної ділянки (її частини) саме таким чином.

За висновками суду адміністративної юрисдикції, наявність у позивача дозволу власника землі на розміщення на ній торгівельного майданчика під плодовощний ринок спростовує нецільове використання землі.

У відповідності з рішенням Миколаївської міської ради №7/13 від 07.07.2011р. „Про організацію розміщення та роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг на території М. Миколаєва" ПП "Шанс-Н" 14.12.2011р. видано Декларацію про режим роботи торговельного майданчика по вул. Авангардна, 6/10.

В силу приписів ст. 35 ГПК України, ці факти не потребують додаткового встановлення. Вказані в оскаржуваному рішенні міської ради підстави підтвердження факту нецільового використання землі правомірно відхилено господарським судом, з посиланням на норми чинного законодавства та судові рішення, якими дана оцінка цим актам перевірки, а постанова від 01.11.2012р. №55 та приписи інспекції ДАБК від 22.10.2012р. №42, 43 оскаржені на даний час позивачем і відповідно до ухвали від 12.12.2012р. Миколаївського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6014/12/1470.

Тобто, вказані в оскаржуваному рішенні докази на підтвердження використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є або скасованими, або спірними.

Ст. 31 ЗУ „Про оренду землі" передбачені підстави припинення договору оренди земельної ділянки. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Розірвання договору оренди в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Та обставина, що умовами договору оренди землі від 01.12.2008р. №6092 передбачена можливість в односторонньому порядку розірвати договір у разі використання землі не за цільовим призначенням шляхом прийняття орендодавцем відповідного рішення, як в даному випадку, не може розглядатися як законна. У разі небажання іншої сторони розірвати договір, його розірвання можливе лише в судовому порядку.

Договір може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним Кодексом України для розірвання договору найму (ст. 291 ЦК України), в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Ст. 32 ЗУ „Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Господарським судом зроблено правильний висновок щодо недоведеності належними доказами використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням, а також, що підставою для дострокового розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку є виключно рішення суду.

На підставі того, що спірне рішення, хоча і було прийнято Миколаївською міською радою в межах повноважень, однак з порушенням вимог чинного законодавства та без врахування фактичних обставин, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача щодо користування переданої йому в оренду земельної ділянки, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги.

Таким чином, господарський суд правильно встановив обставини справи та прийняв рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, підстави передбачені ст. 104 ГПК України для зміни чи скасування рішення господарського суду в матеріалах справи і доводах апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.02.2013р. у справі № 915/34/13 - залишити без змін, апеляційну скаргу Миколаївської міської Ради - без задоволення.

Скасувати заходи по забезпеченню позову вжиті ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.01.2013 р. у справі №915/34/13.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст складено та підписано 10.04.2013р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Судді: Л.І. Бойко

С.В. Таран