Ухвала суду № 30539488, 02.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 35158/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Гулида Р.М., Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інсепекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інсепекції у Личаківському районі м. Львова до Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж» про застосування арешту активів, -

В С Т А Н О В И В :

13 вересня 2010 року позивач Державна податкова інсепекція у Личаківському районі м. Львова звернувся до суду з адміністративним позвом в якому просив застосувати адміністративний арешт активів щодо Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж» у вигляді зупинення операцій на рахунках терміном на 180 днів. (4320 год.)

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, представник якого, покликаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята з неправильним та неповним дослідженням доказів і встановленням обставин у справі та неправильним застосуванням норм права (як матеріального так і процесуального), є незаконною та необгрунтованою, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що здійснивши недопуск посадових осіб позивача, посадовими особами відповідача вчинено порушення прав та законних інтересів Держави в особі ДПІ у Личаківському районі м.. Львова. В даному випадку ДПІу Личаківському районі м. Львова в порядку вимог чинного законодавства здійснено вихід для проведення перевірки, право для проведення якої чітко передбачено законодавством, однак КВП «Енергомонтаж» вчинено перешкоди, які є порушенням прав та законних інтересів ОДПС та можуть свідчити про приховування об'єкта оподаткування за відповідні періоди.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Державної податкової інспекції в Личаківському районі м. Львова проведено документальну перевірку Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж».

Згідно повідомлення №109 від 29.06.2010р. позивач повідомив відповідача про проведення виїзної планової документальної перевірки з 12.07.2010р. по 06.08.2010р., яке отримане останнім 02.07.2010р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

З направлення на виїзну планову перевірку №600 від 30.07.2010р., вбачається, що така має тривати 20 робочих днів і мета якої встановлення дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

Наказом №370 від 30.08.2010р. продовжено термін проведення перевірки КВП «Енергомаркет»з 30.08.2010р. по 10.09.2010р., на підставі чого виписано направлення на перевірку № 682 від 30.08.2010 року. Керівником підприємства вказане направлення та наказ отримано під розписку. Тривалість перевірки вказана 10 днів, мета - встановлення дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

Проте перевіряючих ревізорів-інспекторів для продовження перевірки допущено не було, що вбачається з Акту № 199/23-2 та № 2000/23-2 від 31.08.2010 року. Обгрунтування не допуску - відсутність підстав у податкового органу у продовженні термінів тривалості даної перевірки. Аналогічне вбачається і з Акту №200/23-2 від 31.08.2010р. про неможливість проведення виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р.

Колегія суддів вважає вимоги позивача про застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку відповідача безпідставними, виходячи з наступного.

Як вбачається з оригіналу Акту №530/23-2/01018671 від 08.10.2010р. Про результати планової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р., оглянутого в судовому засіданні, позивачем було закінчено перевірку та виявлено ряд порушень. Вказана перевірка проводилася на підставі направлення №600 від 30.07.2010р. Таким чином не витримують критики пояснення представника позивача про відмову в допуску до перевірки.

Приписами підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу. Приписи підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 названого Закону містять виключний перелік обставин можливості застосування арешту активів, зокрема, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування (підпункт «г»).

У відповідності до п.п.9.3.3 п.9.3 ст.9 згаданого Закону, арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону.

Згідно п. 5.4 розділу 5 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 вересня 2001р. № 386 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2001 р. за №865/6056 арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що, використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування. У разі виникнення такої обставини слід установити факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, зафіксувати його Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково скласти акт про факт його незнайдення.

Колегія суддів вважає правомірними твердження позивача щодо того, що Повідомлення № 109 про проведення виїзної планової перевірки містить чітке визначення строків: з 12 липня 2010 року по 6 серпня 2010 року, наказ № 370 від 30 серпня 2010 року та Направлення на перевірку № 682 від 30 серпня 2010 року видано вже після завершення строків проведення перевірки, чим порушено порядок проведення планових виїзних перевірок.

Відповідно до п.3 Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 619) « 3. Заміна у планах-графіках планових виїзних ревізій і перевірок суб'єкта господарювання, діяльність якого підлягає перевірці, та зміна строків їх проведення забороняється, крім випадків виникнення об'єктивних обставин. Про зміни, що вносяться до планів-графіків, відповідні контролюючі органи інформуються у триденний строк з часу прийняття такого рішення.».

Згідно вимог ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» продовження термінів проведення планової та позапланової виїзних перевірок здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби, який виписав направлення на перевірку. При цьому рішення керівника органу державної податкової служби про продовження терміну проведення планової та позапланової виїзної перевірки оформляється наказом. Продовження проведення перевірки розпочинається в перший робочий день за останнім робочим днем, зазначеним у направленні на перевірку.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником апелянта, мало місце порушення строків продовження термінів проведення планової виїзної перевірки. При цьому пояснення представника позивача, як обґрунтування причин порушення такого строку, про завантаженість працівників позивача підставно не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки вищевказаний Закон не містить будь-яких альтернативних строків чи переліку поважних причин пропуску такого.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до переконання про безпідставність позовних вимог.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права прийняв постанову щодо відмови позивачу у задоволені позовних вимог про застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділу освіти Державної податкової інсепекції у Личаківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2010 року у справі № 2а-8170/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Р.М. Гулид

суддя І.І. Запотічний