Ухвала суду № 30539484, 21.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 р. Справа № 157592/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

за участю секретаря Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року у справі № 2а-1970/2418/12 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

У червні 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 31 травня 2012 року № 000100152, посилаючись на те, що воно прийнято без належних на те підстав, з порушенням та внаслідок неправильного застосування чинного законодавства, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року позов задоволено.

Вказане рішення оскаржив відповідач та вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає її прийнятою з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує на те, що камеральною перевіркою встановлено включення до складу податкового кредиту за березень 2012 року податкової накладної № 2 від 29.02.2012р. на суму 779660,66 грн. виписану ПП «Гідросистеми», яка в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до зниження податку на додану вартість за березень 2012 року на суму 13276, 78 грн.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Апелянт у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив у її задоволенні відмовити, а рішення від 06.07.2012 р. залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, 18 травня 2012 року посадовими особами Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року, про що складено акт № 1378/15-20/00130725 від 18.05.2012 року. З акту перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст.198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України щодо завищення податкового кредиту останнім за березень 2012 року, в зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 13 277,00 гривень.

За наслідками перевірки Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0001001520 від 31.05.2012, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 19 915,50 гривень, з яких 13 277,00 гривень - основний платіж, 6638,50 гривень - штрафні (фінансові) санкції.

Аналізуючи нормативно-правові акти по даній справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що згідно з п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України закріплено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На думку колегії суддів податковим органом безпідставно зроблено висновки про безпідставне включення до складу податкового кредиту за березень 2012 р. суми ПДВ 13277,00 грн., в зв'язку з відсутністю реєстрації в електронному Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 29.02.2012 р. на суму 79 660,66 грн. (в 7.ч. ПДВ 132 76,78 грн.), виписану ПП «Гідросистеми», з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем ВАТ «Тернопільобленерго» та ПП «Гідросистеми» укладено договір № 254 від 26.12.2011 р. щодо купівлі-продажу електроенергії, продавцем ПП «Гідросистеми» за період поставки з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р. виписано податкову накладну № 2 від 29.02.2012 р. на загальну суму 79 660,66 грн., з яких: 132 76,78 грн. по податку на додану вартість, яка надіслана на адресу ВАТ «Тернопільобленерго» продавцем листом від 28.03.2012 р. та отримана покупцем - ВАТ «Тернопільобленерго» 30.03.2012р. № 639.

Оскільки, продавцем ПП «Гідросистеми» не зареєстровано податкову накладну № 2 від 29.02.2012 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, в зв'язку з чим порушено порядок реєстрації встановлений п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ВАТ «Тернопільобленерго», у відповідності до п. 201.10 абз. 10 ст. 201 Кодексу, 18.04.2012 р. подано до податкової декларації за звітний податковий період березень 2012 р. заяву за формою Д8 про порушення постачальником порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. В поданій заяві під порядковим № 1 товариством заявлено про порушення продавцем ПП «Гідросистеми» порядку реєстрації податкової накладної від 29.02.2012 р. № 2 (а.с. 15).

Заява подана до Тернопільської ОДПІ з довідкою від 18.04.2012 р. № 1974/28 (про надання до податкової декларації за березень 2012 р. заяви за формою Д8 та копій первинних документів, що підтверджують отримання товарів та їх оплату на 53 аркушах, про що свідчить відмітка про отримання ОДПІ від 18.04.2012 р.

Відповідно до п. 198.6 абз. 3 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції, що при поданні податкової декларації за березень 2012 р. ВАТ «Тернопільобленерго» наданням первинних розрахункових документів підтвердило факт сплати податку на додану вартість в розмірі 13277,00 грн. в складі вартості товару при здійсненні оплати по договору поставки № 254 від 26.12.2011 р.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів вважає, що, доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків апелянтом не надано.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів, апелянт не навів достатніх підстав та не надав належних доказів на підтвердження своїх вимог, які б були підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.07.2012 року у справі № 2а-1970/2418/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 26.03.2013р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.