Ухвала суду № 30539367, 20.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 р. Справа № 66647/11/9104

Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А. та Гуляка В.В.

за участі секретаря судового засідання Шаблій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року у справі за позовом Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат» про стягнення податкового боргу в сумі 873 373,51 грн., -

В С Т А Н О В И В:

28.04.2011 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом та з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просив стягнути з відповідача кошти у рахунок погашення податкового боргу на загальну суму в розмірі 873 373, 51 грн.. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем в порушення Закону допущено заборгованість, яка по податкових зобов'язаннях є узгодженою та підлягає стягненню в доход бюджету відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового кодексу України.

Оскаржуваною постановою позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомібнат» в доход Державного бюджету податковий борг в сумі 873 373,51грн. (вісімсот сімдесят три тисячі триста сімдесят три гривні 51 коп.). з рахунків Шепетівського військового лісгоспу (код ЄДРПОУ 24972050) у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Шепетівському військовому лісгоспу (код ЄДРПОУ 24972050). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати. Зокрема вказує, що суд першої інстанції у своєму рішенні прийшов до невірного висновку, що податок на землю підлягає стягненню, при цьому посилаючись на Податковий кодекс України, який вступив в дію з 1 січня 2011 року, оскільки земельний податок нараховано за 2010 рік. Також вважає, що суд зайво стягнув 24257,13 грн. - податку з доходів фізичних осіб, 20600,00 грн. - податку на додану вартість та 29400,00 грн. - податку на прибуток підприємств, а всього разом 74257,13 грн., оскільки на момент розгляду справи в суді вказані платежі були сплачені, а тому на дану суму заборгованість повинна бути зменшена.

У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суд в порядку ст.41 КАС України не здійснює фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. Шепетівський військовий лісгосп є відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» без права юридичної особи та з 13 грудня 1993 року зареєстрований в Шепетівській ОДПІ як платник податків.

Судом першої інстанції встановлено, що на час подання позову за Шепетівским військовим лісгоспом рахувався податковий борг в розмірі 1129222,97 грн. з наступних податків:

1) по податку на прибуток на суму 597049,55 грн., з яких 444900,20 грн. основною боргу, 93644,76 грн. штрафних санкцій та 58504,59 грн. пені, який виник на підставі декларацій вх. № 31908 від 07.11.2009 року, вх. № 41466 від 09.02.2010 року, вх. № 9999 від 06.05.2010 року, вх. № 18051 від 30.07.2010 року, вх. № 28475 від 05.11.2010 року, вх. № 38846 від 09.02.2011 року та відповідно до податкових повідомлень-рішень № 0000441501 від, 04.06.2010 року, № 0000601501 від 12.08.2010 року, № 0000971501 від 14.10.2010 року № 0000921501 від 23.11.2010 року;

2) по податку на додану вартість на суму 113259,59 грн., з яких 87855,03 грн. штрафних санкцій та 25404,56 грн. пені, який виник відповідно до податкових повідомлень рішень № 0000911502 від 20.04.2010 року, № 00001501502 від 25.06.2010 рок, № 0001861502 від 30.07.2010 року, № 0001981502 від 16.08.2010 року, № 0002211502 від 21.09.2010 року № 0002161502 від 13.09.2010 року, № 0002521502 від 02.11.2010 року, № 0003041502 від 10.12.2010 року.

3) по частині прибутку господарських організацій, що вилучається до Державного бюджету на суму 58216,12 гри., з яких 51900,00 грн. основного боргу, 2855,19 грн. штрафних санкцій та 3460,93 грн. пені, який виник відповідно розрахунків № 41475 від 09.02.2010 року № 10002 від 06.05.2010 року, № 18050 від 30.07.2010 року, № 28479 від 05.11.2010 року № 38847 від 09.02.2011 року;

4) по податку на доходи фізичних осіб на суму 284436,57 грн., з яких 284316,69 грн. основного боргу та 119,88 грн. пені, який виник відповідно до декларацій № 5763, № 5758 від 18.03.2011 року;

5) по податку з власників наземних транспортних засобів на суму 51541,35 грн., з яких 33850,42 грн. основного боргу, 9350,73 грн. штрафних санкцій та 8340,20 грн. пені, який виник відповідно до розрахунків № 3608 від 27.02.2009 року, № 3346 від 24.02.2010 року та на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000011502 від 13.01.2010 року;

6) по земельному податку з юридичних осіб на суму 63,08 грн., який виник відповідно до декларації № 398 від 28.01.2011 року.

7) по податку з доходів найманих працівників на суму 16243,20 грн., який виник відповідно до акту перевірки від 21.04.09 № 16/17-018;

8) по комунальному податку на суму 4869,47 грн., з яких 4236,40 грн. основного 633,07 грн. пені, який виник відповідно до розрахунків № 41480 від 09.02.2009 року, № 9995 від 23.04.2009 року, № 20426 від 30.07.2009 року, № 29798 від 23.10.2009 року, № 38831 від 09.02.2010 року, № 9995 від 06.05.2010 року, № 18029 від 29.07.2010 року, № 28487м від 05.11.2010 року, № 38831 від 09.02.2011 року;

9) по збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 3544,04 грн., з яких 2922,34 грн. основного боргу, 23,07 грн. штрафних санкцій та 598,63 пені, який виник відповідно до розрахунків № 41477 від 09.02.2010 року, № 9992 від 06.05.2010 року, № 18028 від 29.07.2010 року, № 28483 від 05.11.2010, № 38828 від 09.02.2011 року та на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001751500 від 30.04.2009 року.

Позивачем до суду першої інстанції було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначав, що на час розгляду справи податковий борг відповідача складає 873 373,51 грн..

Згідно Довідки Шепетівського військового лісгоспу від 27.05.2011 року № 342, відповідач за період з 12.04.2001 року по 27.05.2011 року до Шепетівської оДПІ сплатив наступні платежі: по податку з доходів фізичних осіб -24257,13 грн.; податку на додану вартість - 20600,00 грн.; податку на прибуток підприємств -29400,00 грн.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності), податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, збір за забруднення навколишнього середовища, а комунальний податок відповідно до статті 15 вказаного Закону - до місцевих податків і зборів.

Відповідач у відповідності до статті 5 Закону України «Про оренду землі», підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14, підпункту 269.1.2. пункту 269.1. статті 269 Податкового кодексу України, підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 15 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори», пункту 2.1 розділу 2 Інструкції «Про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» являється платником орендної плати за землю, податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, комунального податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пункту 287.3. статті 287 податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно підпункту 1.1 пункту 1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом 5.1 та підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищевказаного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Аналогічні норми адміністрування податків визначені положеннями пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до вимог яких платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що податкові повідомлення-рішення вручені головному бухгалтеру Шепетівського військового лісгоспу особисто, що засвідчується відповідними підписами на корінцях податкових повідомлень-рішень. Дані повідомлення-рішення в судовому порядку не у встановленому законом порядку оскаржувались.

Колегія суддів також погоджується із судом першої інстанції, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, податкових розрахунках комунального податку та збору за забруднення навколишнього природного середовища, та які ним в повному обсязі не сплачені є узгодженими з дня подання такої декларації та являються податковим боргом відповідача.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, мають пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.

У Податковому кодексі визначено строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, і строк, протягом якого може бути стягнуто податковий борг.

Пункт 102.1 ст. 102 Податкового кодексу визначає строки для визначення грошових зобов'язань платників податків.

Пунктом 102.4 ст. 102 зазначеного Кодексу встановлено строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання.

Строки (для визначення грошових зобов'язань контролюючим органом і стягнення податкового боргу) обчислюються окремо. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, тоді як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо таку податкову декларацію було подано пізніше - за днем її фактичного подання.

Визначене контролюючим органом грошове зобов'язання (незалежно від того, на який з 1095 днів припаде відповідне визначення) у разі його несплати платником податків набуде статусу податкового боргу. З дня виникнення податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов'язаною зі стягненням такого боргу.

Застосування строків звернення до адміністративного суду, визначених Податковим кодексом, можливе лише за тими правовідносинами, що виникли після набрання чинності Податковим кодексом. Відповідно нові строки оскарження до суду податкових повідомлень-рішень поширюються на ті податкові повідомлення-рішення, що отримані платником податку починаючи з 01.01.2011 р.

Аналогічно строк тривалістю 1095 днів для звернення контролюючого органу з вимогою, пов'язаною зі стягненням податкового боргу, поширюється лише на податковий борг, який виник починаючи з 01.01.2011 р..

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податковий борг підтверджується податковими деклараціями та розрахунками, а також першою та другою податковими вимогами, що є підставою для стягнення його в примусовому порядку за рахунок коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків . В подальшому виконання дій щодо стягнення податкового боргу виконується податковою службою у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1244 «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України».

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий лісопромкомбінат» залишити без задоволення, а на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2011 року у справі № 2а-1448/11/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді М.А.Пліш

В.В. Гуляк