Постанова № 30539481, 02.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/282/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Федорова Г.Г., Бужак Н.П..

при секретарі - Синициній К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної судової адміністрації України до Державної виконавчої служби України про визнання незаконною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИЛА:

ДСА України звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання незаконною та скасування постанови.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 лютого 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 лютого 2013 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних обставин справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з висновком суду першої інстанції, про те, що постанова про стягнення виконавчого збору від 18 грудня 2012 року ВП №9135616, винесене відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такої постанови, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання виконавчого листа №2-а-5026, виданого 29 червня 2008 року Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 38425 грн., старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 9135616 від 19 вересня 2008 року.

У зв'язку з відсутності інформації, щодо повного, фактичного виконання боржником рішення суду на підставі якого видано вказаний виконавчий документ з наданням підтверджуючих документів щодо його повного фактичного виконання, або заяви стягувача про закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем 04.12.2012 №627/5-6 було винесено вимогу, в якій державний виконавець вимагає від позивача до 07.12.12 року виконати в повному обсязі рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист Житомирського ОАС від 29.08.2008 №2-а-5026 про стягнення з ДСА України на користь ОСОБА_2 38 425 грн.; в строк до 07.12.12 року повідомити відділ та стягувача про стан виконання рішення суду з наданням підтверджуючих документів та у разі не виконання вказаного судового рішення надати до відділу письмові пояснення.

18.12.2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову ВП №9135616 про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору в розмірі 3 842,50 гривень.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону №668-V від 20.02.2007, чинній на час відкриття ВП №9135716) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.13 ч.3 ст11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

Частиною 1 статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Частиною 4 ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:

1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;

2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;

3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;

4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

5) розміщення оголошення в засобах масової інформації;

6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивачем було отримано постанову ВП № 9135616 від 19 вересня 2008 року про відкриття виконавчого на виконання виконавчого листа №2-а-5026, виданого 29 червня 2008 року Житомирським окружним адміністративним судом про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 38425 грн. та запропоновано боржнику в добровільному порядку виконати рішення суду в семиденний термін з дня отримання постанови .

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідачем були понесені витрати, щодо проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 9135616 від 19 вересня 2008 року про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 38425 грн. Крім цього в матеріалах справи також відсутні будь-які докази отримання постанови згідно з якою боржнику пропонувалось виконати рішення суду в добровільному порядку у семиденний термін з дня отримання вищевказаної постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції також не надав доказів,що постанова про добровільне виконання боржником рішення суду направлялась та була отримана останнім,пояснивши .що такі докази у нього відсутні.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підставою для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору є невиконання боржником рішення у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження, за умови обізнаності боржника про таку постанову та про строк в який він може добровільно сплатити борг.

Оскільки, позивач не був обізнаний про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження та про надання семиденного строку для добровільного виконання рішення суду, підстав для стягнення виконавчого збору, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» державний виконавець не мав.

Крім того, відповідно до п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2912 року №5 «Про внесення змін до Постанови Пленуму ВАСУ від 13.12.2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що грошові кошти для виконання рішення судів щодо стягнення коштів на користь суддів, надходять з Державного бюджету України та виконуються у порядку черговості відповідно до бюджетної програми 0501150 виконання рішень судів на користь суддів» у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі встановлені всі фактичні обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволенн адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України,колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 лютого 2013 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Державної судової адміністрації України задовольнити.

Визнати незаконною постанову державного виконавця від 18 грудня 2012 року ВП №9135616 про стягнення виконавчого збору.

Скасувати постанову державного виконавця від 18 грудня 2012 року ВП №9135616 про стягнення виконавчого збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Федорова Г.Г.

Бужак Н.П.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Федорова Г. Г.

Бужак Н.П.