Постанова № 30537409, 25.03.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 807/205/13-а

Рядок статзвітності № 8.2.3

Код 14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі

головуючої судді - Скраль Т.В.

при секретарі судового засідання - Химинець В.В.,

за участю сторін:

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Плюс Бока" - представник - Попюк М. І. ( довіреність від 29.08.2012 року, а.с. 21),

відповідача: Державна податкова інспекція у Рахівському районі - представник Борсенко О.В. ( довіреність від 13.03.2013 року, № 10/9/10-00),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Бока" до Державної податкової інспекції у Рахівському районі про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення -,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 160 частини 3 КАС України 25 березня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 березня 2013 року.

28 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Плюс Бока» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рахівському районі про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рахівському районі № 0001721502 від 28 вересня 2012 року.

Представник позивача Попюк М.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Вважає, що відповідачем було неправомірно винесено податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Рахівському районі № 0001721502 від 28 вересня 2012 року, яким Товариству було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 6209 гривень та застосовані штрафні санкції у розмірі 3104 гривень. А тому просить визнати протиправним та скасувати дане повідомлення - рішення.

Представник відповідача Борсенко О.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що проведеною перевіркою за травень-червень 2012 року з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку за червень 2012 року встановлено, що в ТОВ «Плюс Бока» у трудових відносинах перебуває одна особа, керівник ОСОБА_3, середня зарплата, якого складає 600 грн. Причиною виникнення від'ємного значення за травень 2012 року є придбання будівельних матеріалів для зведення будівельних робіт. ТОВ «Плюс Бока» здійснювало операції з постачанню пиловника хвойного та лісу шпилькового ОСОБА_3 (керівнику), які звільнені від оподаткування - за травень на суму 24696грн.(под. накл. від 04.05.2012 року №1 на суму 24696 грн.), червень - на суму 227773 грн. У травні-червні 2012 року ТОВ «Плюс Бока» здійснювалося постачання сировини, які відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року звільняються від оподаткування додатку на додану вартість. За період перевірки оподатковуваних операцій товариство не проводило. За травень 2012 року встановлено, що на формування податкового кредиту вплинуло здійснення операцій по придбанню будівельних матеріалів на суму 31046 сума ПДВ - 6209 грн. на підставі таких документів: реєстрів отриманих податкових накладних. За результатами перевірки травня 2012 року встановлено, що платником не відображено в податковому та бухгалтерському обліку використання та списання придбаних будівельних матеріалів для будівництва основних засобів, які будуть в подальшому використовуватися в оподатковуваних операціях товариства в сумі 6209 грн., які віднесено до податкового кредиту. Просять в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України, прийнятий 02.12.2010 року.

Службовими особами ДПІ у Рахівському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженої відповідальністю «Плюс Бока» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року, про що 17 вересня 2012 року складено акт №0056/1502/34022158 (а.с. 6-11).

За актом перевірки від 17 вересня 2012 року документальна позапланова перевірка стосувалася питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року. Перевірка проводилась з 05.09.2012 року по 11.09.2012 року. За актом перевірки встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, п. 199.1, п. 199.3 ст. 199 та п. 204 ст. 200 ПК, завищено бюджетне відшкодування ПДВ за червень 2012 року на суму 6209 грн. ( а.с.11).

За результатами розгляду матеріалів перевірки, 28 вересня 2012 року складено податкове повідомлення-рішення №0001721502 (267/10/15-02/2991) (а.с. 12), яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 6209 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3104 гривні на підставі ст. 54.3 ст. 54 та п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу за порушення п. 198.3 ст. 198, п. 199.1, п. 199.3 ст. 199, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу та застосовано штрафні фінансові санкції згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК.

Не погоджуючись із повідомленням-рішенням, товариством в порядку ст.56 Податкового кодексу України подано до ДПС у Закарпатській області скаргу, у задоволенні якої відмовлено, про що свідчить отримане скаржником 15 грудня 2012 року рішення від 13 грудня 2012 року №2290/10/10-244 про результати розгляду скарги (а.с. 13-16). В порядку ст.56 ПК України товариство 24 грудня 2012 року подало скаргу до ДПС України (а. с. 17-19), за якою розгляд скарги було продовжено до 23.02.2013 року, що підтверджується рішенням останньої від 15.01.2013 року вих. №638/6/10-2115 про продовження строку розгляду скарги (а.с. 20) та позивач 28 січня 2013 року звернувся із адміністративним позовом до суду.

Відповідно до повідомлення-рішення зменшено суму бюджетного відшкодування за серпень 2012 року. Такий висновок позивач робить з огляду на зазначення у Повідомленні-рішенні декларації товариства з податку на додану вартість, зареєстровану у податковому органі 18 вересня 2012 року по поданій декларації (за звітний період 6 місяців 2012 року, а.с.12), однак хоч такі доводи позивача мають місце, та є помилкою відповідача у даті реєстрації декларації в податковому органі, так як номер реєстрації в ДПІ 9042255249, що відповідає квитанції наданої позивачем в судовому засіданні ( а.с. 37), яка доставлена до податкового органу 20 липня 2012 року за період червень 2012 року, а тому ця підстава не тягне за собою скасування оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Службова особа дійшла висновку про те, що за результатами перевірки травня 2012 року встановлено, що платником не відображено в податковому обліку використання та списання придбаних будівельних матеріалів для будівництва основних засобів, які будуть в подальшому використовуватися в оподатковуваних операціях товариства в сумі 6209 гривень, які віднесено до податкового кредиту.

Відповідач при винесенні податкового повідомлення - рішення керувався:

п. 54.3 ПК України, за якою контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством; п. 58.1. ст.58 ПК приписами якої визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення та встановлено контролюючим органом порушення наступних вимог Податкового кодексу України, зокрема:

п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, де податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду;

статті 199 Податкового кодексу, якою визначено пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема відповідач посилається на її п 199.1., яким передбачено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та п. 199.3. ст. 199 ПК, де платники податку, у яких протягом попереднього календарного року були відсутні неоподатковувані операції, а такі неоподатковувані операції почали здійснюватися у звітному періоді, а також новостворені платники податку проводять у поточному календарному році розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях на підставі розрахунку, визначеного за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі операції;

контролюючий орган у своєму рішення посилається вимоги ст. 200.4.Податкового кодексу, за якими, визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд проаналізувавши вищезазначені норми, не може не зважати на вимоги ст. 200.1. ст. 200 ПК України, приписами якої визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. За ст. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. За п..198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; 1) дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; 2) дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Перевіркою віднесення до податкового кредиту за аналізом показників відображених в рядках 10.1 Декларації "підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" ( а.с. 53 зворотній бік) за травень 2012 року встановлено, що на формування цих показників вплинули здійснені операції по придбанню будівельних матеріалів на суму 31046 грн., сума ПДВ 6209 грн., що стверджується реєстром отриманих податкових накладних (а.с.57) та податковими накладними ( податкова накладна від 24.05.2012 року № 05 ЗАТ "Снятинський кирпічний завод" на суму 10155,60 грн в т.ч. ПДВ 1692,60 грн. (а.с.58), податкова накладна від 15.05.2012 року № 2377 ПП"Метал" на суму 27100 грн, в т.ч. ПДВ - 4516,67 грн, а.с. 58 зворотній бік ). Відповідач доводив, що за результатами перевірки травня 2012 року встановлено, що платником податків не відображено в податковому та бухгалтерському обліку використання та списання придбаних будівельних матеріалів для будівництва основних засобів, які будуть в подальшому використовуватися в оподатковуваних операціях товариства в сумі 6209 грн, які віднесено до податкового кредиту та ТОВ "ПЛЮС Бока" не надано на лист від 21 серпня 2012 року документів, що підтверджують будівництво основних фондів (придбання, списання, використання будівельних матеріалів) з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Однак, вказані обставини не можуть розцінюватися судом, як обґрунтовані, так як перевірка проводилась з 05 вересня 2012 року по 11.09.2012 року, відповідач не довів якою нормою керувався при надісланні листа від 21.08.12 року та відповідач не довів перед судом підстави, з яких службова особа дійшла висновку про придбання будівельних матеріалів саме для будівництва основних фондів.

В порушення вимог пункту 54.3 статті 54 ПК України відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні не вказано, яке саме з порушень визначених п.п. 54.3.1 - п.п 54.3.6, допущено позивачем, за якою контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Крім того, податковий орган при визначенні штрафної санкції керувався ст. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу. За приписами вказаної статті передбачено порядок визначення штрафних (фінансових) санкцій. У разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. До позивача за оскаржуваним податковим повідомленням- рішенням застосовано штрафні фінансові санкції в розмірі 3104 грн., що становить 50 % завищеної суми бюджетного відшкодування, що суперечить змісту п.123.1 ст. 123 ПК України, за якою ставка штрафної санкції повинна становити 25 % завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення -рішення № 0001721502 від 28 вересня 2012 року з підстав ст. 54.3 ст. 54 та п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу за допущені позивачем порушення п. 198.3 ст. 198, п. 199.1, п. 199.3 ст. 199, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу та застосованої штрафної фінансової санкції згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства з питання правильності формування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 114,70 гривень, сплачені згідно платіжного доручення від 23.01.2013 року №18.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

1 Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рахівському районі №0001721502 від 28 вересня 2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс Бока" 114,60 грн. (сто чотирнадцять гривень 60 коп. ) судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Скраль Т.В.