Постанова № 30537385, 29.03.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-1374/10/0770

Ряд стат. звіту № 6.6.6

Код - 07

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2013 року місто Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

з участю секретаря судового засідання - Нагорна Л.І.

за участю сторін:

представник позивача: Бондарєва В.В.,

представник відповідача: Ігнатенко С.С.,

представник відповідача: Веселівська В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Закарпатвтормет», Приватного підприємства «Євро-ДГ» про стягнення в дохід держави коштів з ВАТ «Закарпатвтормет» в сумі 5986827,87 грн. та з ПП «Євро-ДГ» в сумі 5986827,87 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - суб'єкт владних повноважень Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у м. Ужгороді), звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Закарпатвтормет» (згідно довідки з ЄДРПОУ назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Закарпатвтормет», далі - відповідач-1, ПАТ «Закарпатвтормет»), Приватного підприємства «Євро-ДГ» (далі - відповідач-2, ПП «Євро-ДГ») про стягнення в дохід держави з кожного з відповідачів коштів в сумі 5 986 827,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в ході проведення перевірки відповідача-1 встановлено укладення договору купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів № 69/07-04 від 08.07.2004 р. між відповідачем-1 та ПП «Євро-ДГ», за яким ПАТ «Закарпатвтормет» придбало у ПП «Євро-ДГ» брухт чорних металів на загальну суму 5 986 827,87 грн. З посиланням на висновки акту ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 655/23-600/32755158 від 18.02.2009 р. щодо перевірки ПП «Євро-ДГ», вказує на встановлення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ознак нікчемності укладених цим підприємством правочинів: відсутні трудові ресурси, необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування брухту чорних металів та іншої продукції, наслідком діяльності ПП «Євро-ДГ» є виключно чи переважно формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів. Також посилається на норми Цивільного кодексу України, зокрема, ст.ст. 203, 228 цього Кодексу, з яких робиться висновок про нікчемність угоди, укладеної відповідачами, та у відповідності до вимог ст. 208 Господарського кодексу України та ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», просить стягнути з ПАТ «Закарпатвтормет» та ПП «Євро-ДГ» в дохід держави кошти у сумі 5 986 827,87 грн. за договором, укладеним між відповідачами.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить стягнути в дохід бюджету кошти у сумі 5 986 827,87 грн. як застосування наслідків недійсності договору.

Представник відповідача-1 у засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів, викладених у запереченнях проти позову, пояснив, що договір купівлі-продажу № 69/07-04 від 08.07.2004 р. укладений між ПАТ «Закарпатвтормет» та ПП «Євро-ДГ» має реальний товарний-характер, що підтверджується поданими суду первинними документами, які складені у процесі здійснення відповідної господарської операції за спірним правочином. Також вказав, що реальність господарської операції за договором купівлі-продажу № 69/07-04 від 08.07.2004 р. встановлена постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 р. по справі № 2а-517/10/0770, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 р. За наведених обставин представник відповідача-1 просив відмовити в задоволені позову повністю.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином. Однак подав письмові заперечення проти позову, відповідно до яких позовні вимоги не визнано та зазначено, що спірний правочин укладений з ПАТ «Закарпатвтормет» був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме ПП «Євро-ДГ» відповідно до умов договору поставило ПАТ «Закарпатвтормет» брухт чорних металів на загальну суму 5 986 827,87 грн., а ПАТ «Закарпатвтормет» прийняло поставлену продукцію та оплатило її у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

Проведеною Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області плановою виїзної документальною перевіркою ПАТ «Закарпатвтормет» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року (акт ДПІ у м. Ужгороді № 203/23-1/13598192 від 09.02.2010 р.) встановлено укладення договору купівлі-продажу № 69/07-04 від 08.07.2004 р. з ПП «Євро-ДГ», який згідно висновків податкового органу є нікчемним.

Перевіркою зокрема встановлено, що проведені операції за вказаним договором є безтоварними, оскільки згідно листа ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 10.03.2009 року за № 1971/23-614/2 направлено позивачу акт № 655/23-600/327555158 від 18.02.09 року планової виїзної перевірки ПП «Євро-ДГ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2008 року, в ході проведення якої встановлено ознаки нікчемності правочинів укладених ПП «Євро-ДГ»: під час дослідження документального, грошового, товарного потоків, були виявлені угоди, що мали ознаки нікчемності.

На підставі наведеного, ДПІ у м. Ужгороді звернулась до суду з позовом про застосування наслідків визнання договорів нікчемними, що встановлені ст. 208 Господарського кодексу України, шляхом стягнення в дохід бюджету суму 5 986 827,87 грн.

Судом належними та допустимими доказами достовірно встановлено, що 08 липня 2004 року між ПАТ «Закарпатвтормет» (покупець) та ПП «Євро-ДГ» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 69/07-04 предметом якого є поставка металобрухту. Також сторонами укладались додаткові угоди від 03.01.2005р., від 03.01.2007 р., від 03.01.2008 року про продовження терміну дії вказаного договору.

Реальний характер вказаного договору підтверджується фактичним здійсненням господарських операцій по поставці продукції, про що свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні, акти прийому-передачі, реєстри приймально-здавальних актів, приймально-здавальні акти. Фактичне здійснення відповідних операцій підтверджують також наявні у матеріалах справи акти походження металобрухту, посвідчення про вибухонебезпечність та акти радіаційного обстеження.

Факт здійснення ПАТ «Закарпатвтормет» оплати за поставлену продукцію на користь ПП «Євро-ДГ» встановлено податковим органом на стор. 10 акту перевірки ДПІ у м. Ужгороді № 203/23-1/13598192 від 09.02.2010 р., що підтверджує настання реальних правових наслідків за договором купівлі-продажу № 69/07-04 від 08.07.2004 р. При цьому, подальше фактичне використання придбаного брухту чорних металів у господарській діяльності ПАТ «Закарпатвтормет» в результаті подальшого продажу ЗАТ «Укрвторчормет» підтверджується відповідними договорами, накладними та приймальними актами, платіжними документами, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем не доведено факт недостовірності вказаних первинних документів, в той час як відповідно до ч. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За наявності всіх вищевказаних первинних документів, які підтверджують реальний характер спірного договору купівлі-продажу суд критично оцінює посилання ДПІ у м. Ужгороді на висновки іншого податкового органу - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва акт, викладені в акті № 655/23-600/327555158 від 18.02.09 р. стосовно перевірки ПП «Євро-ДГ», яким встановлено ознаки нікчемності правочинів укладених даним підприємством.

До того ж, в основу висновку про нікчемність правочинів, укладених ПП «Євро-ДГ» податковим органом покладено твердження про те, що у ПП «Євро-ДГ» відсутні трудові ресурси, необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод, відсутні залишки товарно-матеріальних цінностей.

Даючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд приймає до уваги, що правове регулювання відносин, що виникають при здійсненні операцій з металобрухтом, здійснюється відповідно до Закону України «Про металобрухт» (в редакції чинній на момент існування спірних відносин).

Стаття 5 вказаного Закону встановлює вимоги до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом. Зокрема відповідно до частини 2 вказаної статті обов'язковою умовою для отримання ліцензії на здійснення операцій з металобрухтом є наявність у заявника облаштованої земельної ділянки для здійснення операцій з брухтом кольорових металів та їх сплавів площею не менш як 500 кв. м, з брухтом чорних металів та їх сплавів - не менш як 1000 кв. м, яка повинна мати бетонне або тверде покриття, яке унеможливлює проникнення в ґрунт шкідливих речовин. Кожна облаштована земельна ділянка може використовуватися лише одним суб'єктом підприємницької діяльності, який здійснює операції з металобрухтом.

Відповідно до статті 4 цього ж Закону, операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством. Ліцензії на заготівлю та переробку металобрухту кольорових і/або чорних металів можуть видаватися лише спеціалізованим підприємствам.

Обов'язковою умовою на отримання ліцензії є акт обстеження місцевими державними адміністраціями спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств на їх відповідність вимогам цього Закону.

Згідно ст. 1 Закону України «Про металобрухт» спеціалізовані підприємства (суб'єкти підприємницької діяльності всіх форм власності) - такі, які здійснюють операції з металобрухтом, мають у власності або закріплене за підприємствами на праві господарського відання вагове, брухтопереробне та вантажопідйомне обладнання, забезпечують згідно із законодавством пожежну, вибухову, екологічну і радіаційну безпеку та отримали відповідні ліцензії.

Суд констатує, що у ПП «Євро-ДГ» наявна ліцензія на заготівлю та переробку металобрухту чорних металів серії АВ № 305788 , термін дії з 17.04.2007 року по 17.04.2012 року. Також місцевою державною адміністрацією проведено обстеження спеціалізованого підприємства ПП «Євро-ДГ» на відповідність його вимогам Закону України «Про металобрухт» та ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту чорних і кольорових металів, про що складено акт № 383/211 від 12.03.2007 року, яким встановлено відповідність вказаного підприємства вимогам Закону та ліцензійним умовам.

Вказане підтверджує помилковість доводі позивача стосовно відсутності у ПП «Євро-ДГ» необхідних умов для здійснення такого виду діяльності, як оптова торгівля відходами та брухтом.

Натомість ДПІ у м. Ужгороді в обґрунтування своїх позовних вимог не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. 70 КАС України того, що органи, наділені відповідно до статті 14 Закону України «Про металобрухт» компетенцією по здійсненню державного нагляду за здійсненням операцій з металобрухтом встановили в установленому порядку невідповідність ПП «Євро-ДГ» ліцензійним умовам провадження господарської діяльності з заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту чорних і кольорових металів, тоді як органи податкової служби самостійно такою компетенцією не наділені, а відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поряд з цим, суд відхиляє посилання податкового органу на акт ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 655/23-600/327555158 від 18.02.09 р. стосовно перевірки ПП «Євро-ДГ» також ще з тих підстав, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 року по справі № 2в-6732/09/1470 акт перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 18.02.09 р. № 655/23-600/32755158 визнано таким, що складений з порушенням, а тому, не відповідає вимогам наказу державної податкової адміністрації України від 10.08.05 р. № 327 про затвердження «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08. 05 р. за № 925/11205), із змінами, внесеними згідно з наказом державної податкової адміністрації України від 13.06.07 р. № 354. Визнано протиправними дії ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, які полягають в визнанні правочинів, укладених ПП «Євро-ДГ» з контрагентами такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах. Визнано протиправними дії ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, які полягають в визнанні відсутніми об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, та у визнанні даних, відображених у деклараціях з податку на прибуток за період з 01.10.06 р. по 30.09.08 р. недійсними.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2010 року вказана постанова залишена без змін.

Оскільки, рішенням суду, яке набуло законної сили, спростовано висновки акту перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 18.02.09 р. № 655/23-600/32755158, то не можуть бути прийняті до уваги і відповідні висновки складеного позивачем акту перевірки від 09.02.2010 № 203/23-1/13598192, що ґрунтуються на такому акті.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача в обґрунтування своїх позовних вимог на відсутність у відповідачів документів, які підтверджують перевезення товарів, оскільки фактичне здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу № 69/07-04 від 08.07.2004 р. підтверджується іншими належним чином оформленими та наявними у матеріалах справи первинними документами. При цьому суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду викладену у листі № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року, згідно якої сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Стосовно посилання податкового органу у позовній заяві та акті перевірки ДПІ у м. Ужгороді № 203/23-1/13598192 від 09.02.2010 р. в обґрунтування нікчемності спірного правочину, як такого що порушує публічний порядок, на ст. 228 ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити.

Статтею 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок згідно якої такими є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Тобто, такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається із змісту позовної заяви та акту перевірки ДПІ у м. Ужгороді № 203/23-1/13598192 від 09.02.2010 р., доводи позивача про нікчемність спірного правочину є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладений відповідачами договір купівлі-продажу № 69/07-04 від 08.07.2004 р. нікчемним, оскільки ні в позовній заяві, ні в акті перевірки, ні іншими доказами не доведена вина сторін правочину (однієї з сторін правочину) в намірі порушити публічний порядок у вигляді порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та/або знищити, пошкодити майно фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконно заволодіти ним.

Натомість у матеріалах справи міститься постанова про закриття кримінальної справи від 17.03.2011 р., з якої вбачається, що прокуратурою Закарпатської області кримінальну справу № 1603710, порушену за фактом умисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах директором ВАТ «Закарпатвтормет» Сухан В.В. та головним бухгалтером товариства Пацкан В.В., за ознаками злочину, передбаченого ч. 3. ст. 212 КК України, закрито на підставі п. 2. ст. 6 КПК України, за відсутністю в діях службових осіб товариства складу злочину.

Також суд, приймає до уваги, що товарний характер договору купівлі-продажу № 69/07-04 від 08.07.2004 р., фактичне здійснення операцій за цим договором, а також необґрунтованість висновків податкового органу стосовно нікчемності вказаного правочину, встановлена постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.08.2010 р. по справі № 2а-517/10/0770, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 р.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

За наведених обставин, позовні вимоги податкового органу суперечать вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними доказами, в зв'язку з чим в задоволенні позову ДПІ у м. Ужгороді слід відмовити в повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 94 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідачів, судові витрати по справі не стягуються.

Керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Закарпатвтормет», Приватного підприємства «Євро-ДГ» про стягнення в дохід держави коштів з ВАТ «Закарпатвтормет» в сумі 5986827,87 грн. та з ПП «Євро-ДГ» в сумі 5986827,87 грн. - відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Я.М. Калинич