ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" березня 2013 р. м. Київ К-34780/10
К-34780/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2010
у справі № 2-а-15443/08/2070 Харківського окружного адміністративного суду
за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Блауграна»,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Титан ХХІ»»
про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.08.2009 у задоволенні позову відмовлено з мотивів відсутності доказів наявності умислу відповідачів на укладення нікчемного правочину.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2010 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено. Висновок суду вмотивований тим, що податковий орган звернувся до суду поза межами строку застосування адміністративно-господарських санкцій, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України. (ГК).
В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ «Блауграна» просить залишити її без задоволення як безпідставну.
ТОВ «Фірма Титан ХХІ» не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення на касаційну скаргу.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
У судовому процесі встановлено, що за наслідками проведеної ДПІ у Київському районі м. Харкова перевірки ТОВ «Блауграна», висновки якої викладені в акті перевірки від 19.06.2007 № 3463/235/33481843, ДПІ у Київському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.06.2008 №№ 0001492302/0, 0001482302/0. Підставами для донарахування податкових зобов`язань стали висновки податкового органу щодо неправомірного віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених, зокрема, за договором від 01.06.2007, укладеним між ТОВ «Блауграна» (вантажовласник) та ТОВ «Фірма «Титан ХХІ»» (експедитор), з огляду на безтоварність операцій з поставки послуг. Вказаний висновок був зроблений з врахуванням того, що транспортування товару (щебінь фракції 5-20 мм та 20-40 мм; відсів гранітний 0-20 мм та 0-5 мм), який отриманий ТОВ «Блауграна» за договором поставки від 24.11.2006 № 393, укладеним з ДП МОУ Кременчуцьке кар`єроуправління «Кварц», організовував та здійснював постачальник, про що свідчать квитанції приймання вантажу, копії яких додані до матеріалів справи (а.с. 85-179, т.1).
Згідно з частиною 1 ст. 207 ГК господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до частини 1 ст. 208 цього Кодексу у разі якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Наведені законодавчо встановлені положення до 1 січня 2011 року слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 ст. 203 та з частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, у зв'язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
На підставі встановлених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, а саме: договору від 01.06.2007, актів виконаних робіт та квитанцій про приймання вантажу (а.с. 81-180, т.1), - суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про спрямованість умислу осіб, які діяли від імені ТОВ «Блауграна» та ТОВ «Фірма «Титан ХХІ»», на створення штучних підстав для зменшення податкових зобов'язань ТОВ «Блауграна» (для збільшення суми валових витрат в податковому обліку з податку на прибуток та суми податкового кредиту в податковому обліку з податку на додану вартість), а відтак на ухилення від сплати податків. Цьому висновку відповідає висновок, що господарське зобов`язання за договором від 01.06.2007 суперечить інтересам держави і суспільства.
Згідно з частиною 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Встановлена частиною 1 ст. 208 ГК України відповідальність сторони у господарському зобов'язанні, яка діяла з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, у вигляді стягнення в доход держави всього належного з неї по зобов'язанню в доход держави, є адміністративно-господарською санкцією, оскільки має всі визначені статтею 238 цього Кодексу ознаки такої санкції.
Оскільки факт безтоварності операцій з поставки послуг між ТОВ «Блауграна» та ТОВ «Фірма «ТитанХХІ»» був виявлений ДПІ 19.06.2007 (дата складання акту перевірки № 3463/235/33481843), а позов пред'явлений 15.10.2008, апеляційний суд правомірно застосував норми ст. 250 ГК і зробив правильний висновок, що відповідачі не можуть бути притягнуті до відповідальності у зв'язку із збігом граничного терміну (шість місяців з дня виявлення порушення).
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак
Судове рішення № 30536453, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15443/08/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: