Ухвала суду № 30536433, 21.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2013 р. м. Київ К-29614/10

№ К-29614/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М. І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010

у справі № 2а-2733/09/0870 Запорізького окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім «Альфа Запоріжжя»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (ДПІ)

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010, позов задоволено: скасовано рішення від 22.04.2009 № 0001482303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний дім «Альфа Запоріжжя» (ТОВ) 3,40 грн. судового збору.

У касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права .

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що ДПІ проведена перевірка ТОВ «Автомобільний дім «Альфа Запоріжжя» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 08.042009 № 37/23-2/32272965, про порушення позивачем вимог пунктів 1.2, 2.11, 3.1, 7.41, 7.43 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), а саме: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документу (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в сумі 359,99 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем 22.04.2009 прийнято рішення № 0001482303/0, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 359,99 грн.

Відповідно до пункту 3.1 Положення № 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно зі статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 69 цього Кодексу встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Під час судового процесу на підставі оцінки копій наказу №23/1-2008 від 23.10.2008 про скасування відрядження та прибуткового касового ордеру від 23.10.2008 на повернення грошових коштів (а.с. 96, 99) судом встановлено факт повернення виданих під звіт ОСОБА_4 готівкових коштів в сумі 160,00 грн. в той же день. Суд обґрунтовано відхилив доводи відповідача, що касовий чек від 13.12.2008 № 1391266 на суму 199,99 грн., наданий до звіту про використання коштів, не є підтверджуючим документом з огляду на те, що дата цього чеку пізніша, ніж дата авансового звіту, оскільки ці доводи спростовуються датою звіту - 15.12.2008 , яка свідчить про вчасне подання касового чеку від 13.12.2008 та дотримання вимог пункту 2.11 Положення № 637.

Враховуючи викладене, обґрунтованими є висновки суду першої та апеляційної інстанції про неправомірність прийнятого контролюючим органом рішення № 0001482303/0 від 22.04.2009.

За наведених обставин підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Є.А. УсенкоСудді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак