Рішення № 30528489, 04.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2013 року Справа № 913/598/13-г

Провадження № 6/913/598/13-г

За позовом

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали позовної заяви

Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ

про стягнення 682 100 грн. 99 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Васильченко О.П., дов. № 238 від 17.01.2012;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про дострокове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 682 100 грн. 99 коп. (85 337,29 дол. США) за кредитним договором № 109/11-19/525 від 29.11.2006 в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 75 161,87 дол. США (600 768,83 грн.), заборгованість по сплаті відсотків в сумі 9 070,48 дол. США (72 500,35 грн.), пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 2,85 дол. США (22,77 грн.), пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 102,09 дол. США (8 809,04 грн.)

Позивач надав до суду пояснення, за якими зазначив, що сума боргу за позовом вказана без урахування пені в сумі 2,85 дол. США (22,77 грн.) які наведена у розрахунку ціни позову. При цьому, як свідчить розрахунок ціни позову, позивачем пеня була врахована при підрахунку загальної ціни позову і судовий збір сплачений із розрахунку всієї суми заборгованості в тому числі і пені.

З урахуванням викладеного суд приймає вказане пояснення до справи та залучає до матеріалів даної справи, при цьому вказане пояснення не є заявою про збільшення ціни позову.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання двічі не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.

В той же час, 03.04.2013 відповідачем до канцелярії суду надано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання, так як 04.04.2013 останній буде відсутнім в м. Луганську.

Представник позивача заперечив проти поданого клопотання та вважає за можливе розглянути справу за умови відсутності відповідача.

З приводу клопотання відповідача слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Як вказано в п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). Таким чином, саме суд визначає можливо чи ні розглядати справу за умови відсутності представників сторін.

В даному випадку суд не вбачає перешкод для розгляду справи і відсутність представників позивача, відповідача та 3-х осіб не є перешкодою для розгляду справи по суті.

В даному випадку відповідача мав можливість скористатися своїм правом на участь у судових засіданнях та правом надавати відповідні пояснення або заперечення.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що 29.11.2006 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Луганської обласної філії, правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен банк Аваль» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (позичальник за договором, відповідач у справі) був укладений кредитний договір № 109/11-19/525, з додатками та додатковими угодами до нього.

Згідно п. 1 договору позивач надає відповідачу кредит в сумі 125 000 дол. США .

Відповідно до п. 9 додаткової угоди від 30.09.2010 до договору строк користування кредитом продовжено до 28.05.2019.

Згідно п. 2.1 договору процентна ставка становить 14 % річних.

Відповідно до п. 11 вказаної додаткової угоди сторони узгодили, що станом на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість позичальника за кредитним договором, строк сплати якої настав, складає 9 441,48 дол. США, в тому числі: заборгованість за кредитом - 5 648,81 дол. США, заборгованість за процентами - 3 792,97 дол. США.

На підставі цієї додаткової угоди з 30.09.2010 фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами.

Позичальник зобов'язаний здійснити погашення заборгованості в майбутньому у слюда щомісячних платежів відповідно до графіку погашення кредиту та сплати процентів, що є додатком до цієї додаткової угоди.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього, позивач надав відповідачу кредитні кошти в сумі 125 000,00 дол. США., що підтверджується відповідними розпорядженнями банку, випискою з рахунку відповідача.

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний використати кредит на зазначені в договорі цілі, і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених договором.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків за кредитним договором станом на 06.02.2013 за останнім утворилась заборгованість по сплаті процентів в сумі 9 070,48 дол. США. за період з 30.03.2012 по 30.01.2013.

Відповідно до п. 10.2 договору, за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків позивальник сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення або пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення - для кредитів, наданих в іноземній валюті.

На підставі вказаного, позивачем нарахована пеня за порушення строків повернення кредиту а період з 11.08.2012 по 23.09.2012 в сумі 2,85 дол. США. та пеня за несвоєчасне погашення процентів за період з 11.08.2012 по 06.02.2013 в сумі 1 102,09 дол. США.

Відповідно до п. 7.4 позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом включаючи відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов договору в тому числі і щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків.

З метою отримання заборгованості за кредитним договором, позивач направив відповідачу претензію від 02.11.2012, яка останнім залишена без задоволення.

Оскільки сума заборгованості за кредитом відповідачем у добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було наведено вище, між сторонами у справі укладено кредитний договір від 29.11.2006 № 109/11-19/525, з додатками та додатковими угодами до нього.

Матеріалами справи підтверджено та не оспорено відповідачем, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу кредитні кошти в сумі 125 000,00 дол. США., що підтверджено виписками з банківського рахунку позичальника, а також додатковими угодами до договору.

Сторони узгодили, що остаточний строк користування кредитними коштами встановлюється до 28.05.2019 (в редакції додаткової угоди до договору від 30.09.2010), процентна ставка визначена в розмірі 14 % річних.

Сторони узгодили, що кредит надається на умовах строковості, повернення та плати за користування.

Згідно п. 6 договору позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в договорі цілі і забезпечити повернення в узгоджені строки та здійснити сплату відсотків за користування кредитом.

Відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту. Основна заборгованість сплачується позичальником за узгодженим графіком.

При цьому слід визначити, що сторонами неодноразово змінювалися графіки погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, остаточно за графіком повернення кредиту, що є додатком №1 до додаткової угоди від 30.09.2010.

За розрахунком позивача, станом на 06.02.2013 за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті процентів в сумі 9 070,48 дол. США. за період з 30.03.2012 по 30.01.2013.

Відповідачем вказані доводи позивача не спростовані.

Відповідно до п. 7.4 договору встановлено, що позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом включаючи відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання позичальником умов договору в тому числі і щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків.

Відповідач вказану суму не спростував, власний розрахунок суми заборгованості не надав.

З метою отримання заборгованості за кредитним договором, позивач направив відповідачу претензію від 02.11.2012, яка останнім залишена без задоволення. При цьому, позивач повідомив відповідача про необхідність дострокового повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до п. 10.2 договору, за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків позивальник сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення або пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення - для кредитів, наданих в іноземній валюті.

На підставі вказаного, з урахуванням того, що відповідачем не дотримувалися строки та суми сплати кредиту та процентів позивачем нарахована пеня за порушення строків повернення кредиту а період з 11.08.2012 по 23.09.2012 в сумі 2,85 дол. США. та пеня за несвоєчасне погашення процентів за період з 11.08.2012 по 06.02.2013 в сумі 1 102,09 дол. США.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів належного виконання умов кредитного договору не надав, доказів оплати заборгованості за кредитами та процентами суду також не представив.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України відповідно до яких, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Дострокове повернення позичальником всієї заборгованості за Кредитним договором є способом цивільно-правової відповідальності боржника, яка передбачена ст. 1050 ЦК України.

В даному випадку у позивача виникло право дострокової вимоги повернення всієї суми кредиту.

Відповідачем доказів оплати заборгованості за кредитним договором не надано, доводи позивача не оспорені.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 10.2 договору, за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків позивальник сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення або пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення - для кредитів, наданих в іноземній валюті.

На підставі вказаного, позивачем нарахована пеня за порушення строків повернення кредиту а період з 110.08.2012 по 23.09.2012 в сумі 2,85 дол. США. та пеня за несвоєчасне погашення процентів за період з 11.08.2012 по 06.02.2013 в сумі 1 102,09 дол. США.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення пені також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 77, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, на користь:

- Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код 14305909, в особі Луганської дирекції, м. Луганськ, вул. Совєтськая, буд. 61, код 24197094, 682 100 грн. 99 коп. (85 337,29 дол. США), в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 75 161,87 дол. США (600 768,83 грн.), заборгованість по сплаті відсотків в сумі 9 070,48 дол. США (72 500,35 грн.), пеня за несвоєчасну сплату кредиту в сумі 2,85 дол. США (22,77 грн.), пеня за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 1 102,09 дол. США (8 809,04 грн.), витрати зі сплати судового збору в сумі 13 642 грн. 02 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 09.04.2013.

Суддя Т.А. Василенко