Постанова № 30524883, 03.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9081/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа» та Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.05.2012 №0006901501, від 19.12.2011 №0012522310, від 07.06.2011 №0004862304.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року позовні вимоги ТОВ «Компанія Телемедія» задоволено частково, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 21.05.2012 №0006901501 та від 19.12.2011 №0012522310, іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня2012 року позивач та відповідач звернулися до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами. Позивач в своїй апеляційній скарзі просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач простить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників сторін, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційних скаргах доводи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа» з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.04.2010 по 31.12.2010.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва складено акт перевірки від 24.05.2011 №566/23-4/33937699 та винесено податкове повідомлення-рішення від 07.06.2011 №0004862304, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа» визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 212 725,40 грн., у тому числі: 170 180,30 грн. -основний платіж, 42 545,10 грн. - штрафні (фінансової) санкції.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Торгсервіспостач» 05.11.2010 року укладено договір поставки № Т-511-1, відповідно до якого позивач зобов'язувався прийняти, а контрагент відповідно поставити та оплатити товар.

На підтвердження виконання даної господарської операції позивачем були надані: додаток до Договору № Т-511-1, видаткову накладну № 824 від 08.11.2010 року, податкову накладну № 824 від 08.11.2010 року, платіжні доручення № 5608 від 16.06.2011року, № 3445 від 02.12.2010 року, № 3583 від 13.12.2010 року, № 3734 від 27.12.2010 року, № 8312 від 29 грудня 2011 року (т. 1 а.с. 92-99).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2012 року (т. 1 а.с. 75-77), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2012 року (т.1 а.с. 78-80) у справі № 2а-18445/11/2670 за позовом ТОВ «Компанія Телемедія» до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, адміністративний позов задоволено та скасовано податкові повідомлення-рішення № 00110812310 та № 001082310 від 01.12.2011 року.

При цьому, судом було встановлено реальність та фактичне укладання договору поставки № Т-511-1 від 05.11.2010 року та його повного виконання.

В силу ч. 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведеного слідує, що підставою для виникнення права на включення сум ПДВ до податкового кредиту та одночасно підтвердженням такого права є саме податкова накладна, оформлена у відповідності до приписів ПК України.

Цей висновок узгоджується з тим, що п.п. 44.1. ст. 44 ПКУ встановлений обов'язок ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тим самим підпунктом передбачена заборона платникам податків формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Такими документами у відповідності до п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 та п.201.10. ст.201 ПК України є податкові накладні. Саме вони мають підтверджувати дані податкової звітності.

На підтвердження легітимності правовідносин з ТОВ «Альта Клатронік» та ПП «Авант» позивачем були надані копії договорів, укладених з вказаними контрагентами, видаткові накладні, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку № 631, роздруківки банківських виписок в розрізі зазначених контрагентів (т. 1 а.с. 165-250).

Також необхідно зазначити, що ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В ході судового розгляду справи відповідачем не наведено належних доказів, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та зазначеними контрагентами, а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, Відповідач не звертався до суду з позовом про визнання вказаних договорів недійсними.

Отже, враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0004862304 від 07.06.2011 року необхідно скасувати.

Таким чином, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати в частині відмови у позові та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Телемедіа» - задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року - скасувати в частині відмови у позові та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 07.06.2011 року № 0004862304.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 серпня 2012 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Постанова складена у повному обсязі 08.04.2013 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.