Постанова № 30522871, 06.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 р. Справа № 804/2263/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріМединській А.О. за участю: представника позивача представника відповідача Беркова Н.Ю. Краснікова Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства Багатопрофільна фірма «НА і КС» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Багатопрофільна фірма «НА і КС» звернулось до суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про визнання протиправним та і скасування податкового повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.01.2013р. №0000072250 пр збільшення суми грошового зобов'язання Приватному підприємству Багатопрофільна фірма «НА і КС» за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україна товарів (робіт,послуг)»: за основним платежем на 54 460 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 13 615 грн.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 11.01.2013р. № 0/22-5-21924122 на підставі якого прийнято оскаржуване рішення. Позивач вважає, що вказане рішення винесено з порушенням норм чинного законодавства України, дії відповідача неправомірними, а висновки Акту перевірки необґрунтованими та безпідставними, оскільки висновок про не підтвердження факту реальності здійснення господарських взаємовідносин між ПП «ОптТорг-Актів» та ПП БФ «НА і КС» спростовується первинними документами (договором, видатковою і податковою накладними, розрахунковими).Твердження про порушення вимог п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України спростовується встановленими під час перевірки обставинами, висновки акта перевірки ґрунтуються на припущеннях та є протиправними.

Від відповідача надійшло заперечення, в яких він зазначає, що не погоджується з висновками позивача, викладеними у позовній заяві з огляду на наступне. Протягом перевіряємого періоду позивач мав взаємовідносини по поставкам товару з ПП «ОптТорг-Актив». До перевірки підприємством не надано товарно-транспортні накладні, дорожній лист вантажного автомобіля. Актом перевірки контрагента позивача встановлена відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «ОптТорг-Актів» за липень 2012р. - по ланцюгу з постачальниками та покупцями. Висновки акта перевірки позивача та винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення вважає правомірним, в задоволені позову просить відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши доводи представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, чинне законодавство, суд приходить до наступних висновків.

Приватне підприємство Багатопрофільна фірма «На і КС» зареєстрована виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 04.01.1995р., що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії АОО № 3976396.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №558048 Приватне підприємство Багатопрофільна фірма «На і КС» займається наступними видами діяльності за КВЕД: - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням; - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля хімічними продуктами і т.і.

Приватне підприємство Багатопрофільна фірма «На і КС» зареєстровано платником податку на додану вартість 10.07.1997р., про що отримано Свідоцтво № 03457676.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 1036 від 27.12.2012р. в період з 27.12.2012р. по 03.01.2013р. Західно-Донбаською ОДПІ Дніпропетровської області ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено Акт «Про результати позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства Багатопрофільна фірма «НА і КС» щодо реальності здійснення господарських операцій та з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «ОптТорг-Актив» в липні 2012р. № 10/22-5-21924122 від 11.01.2013р.

Згідно арк.4 акту перевірки позивача від 11.01.2013р., керівнику та головному бухгалтеру ПП БФ «НА і КС» вручено лист від 16.11.12 № 29206/22-5-1/1985 «Про надання документів та письмових пояснень» відповідно до вимог п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, в тому числі: наявність відповідних виробничих потужностей, матеріальних і фінансових ресурсів; - документів, які підтверджують право власності або оренди офісних складських та виробничих приміщень, станом на день складання акту перевірки не надано.

За звітний період липень 2012р. позивач в податковій декларації з податку на додану вартість задекларовано загальну суму податкового кредиту 55 202 грн., в тому числі до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ по операціям з ПП «ОптТорг-Актив» у розмірі 54460,24 грн.

Згідно арк.10 акту перевірки позивача від 11.01.2013р., керівнику та головному бухгалтеру ПП БФ «НА і КС» вручено лист від 16.11.12 № 29206/22-5-1/1985 «Про надання документів та письмових пояснень» відповідно до вимог п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, в тому числі: - надати первинні документи (товарно-транспортні накладні, залізничні квитанції про приймання вантажу); - реквізити підприємства-перевізника на всіх етапах його руху; - документи що підтверджують здійснення вантажно-розвантажувальних робіт на всіх етапах його руху.

Підприємством для перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які б підтверджували транспортування товару від продавця до покупця.

Перевіркою встановлено, що підприємством, за даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних, включено до складу податкового кредиту в липні 2012р. податкові накладні, виписані продавцем ПП «ОптТорг-Актив» покупцю ПП БФ «НА і КС» на суму ПДВ у розмірі 54460,24 грн.

Західно-Донбаською ОДПІ проведено перевірку ПП «ОптТорг-Актив» про що складено акт від 28.11.2012р. № 183/36568942, за результатами якої не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «ОптТорг-Актив» за липень 2012р. - по ланцюгу з постачальниками та покупцями. Документів, щодо підтвердження подальшої реалізації товару, придбаного у ПП «ОптТорг - Актив» на письмовий запит від 16.11.2012р. підприємством позивача не надано.

Згідно висновків вказаного Акту, перевірки : 1. Позаплановою невиїзною перевіркою встановлено відображення в податковому обліку операцій з отримання товару від постачальника ПП «ОптТорг-Актив» в липні 2012р. на суму ПДВ у розмірі 54460,24 грн. 2. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій ПП БФ «НА і КС» з постачальником ПП «ОптТорг Актив» в липні 2012рю. На суму 54460,24 грн. 3. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п.198.1 п.198.2 п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при отриманні товару в липні 2012р. від ПП «ОптТорг-Актив» на суму ПДВ у розмірі 54460,24 грн.

Встановлені перевіркою порушення податкового законодавства призвели до заниження податкового зобов'язання з ПДВ до сплати в бюджет за липень 2012р. на загальну суму 54460,24 грн.

На підставі вказаного Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.01.2013р. № 0000072250, в якому, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 ст.54 Податкового Кодексу України та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового Кодексу України встановлено порушення п.198.1,198.2, 198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України у зв'язку чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 68705,00грн., за основним платежем 54460 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями 13615 грн.

Відповідно до копії Договору поставки №7 від 03 січня 2012р. між ПП «ОптТорг-Актив» (Продавець) та ПП БФ «НА і КС»» (Покупець), предметом договору згідно п.п.1.1.є: - «Продавець» зобов'язується поставити а «Покупець» купити дизельне паливо. Відповідно до п.п.3.1, 3.2 транспортні витрати по доставці обладнання бере на себе «Покупець».

В судовому засіданні були дослідженні надані сторонами наступні документи: копія видаткової накладної № РН-00102 від 01.07.2012р., копія податкової накладної від 31.07.2012р. № 102, копія рахунку-фактури № СФ-00102 від 01.07.2012р., копії квитанцій до прибуткового касового ордера за період з 01.07.2012р.- по 31.07.2012р., оборотно-сальдова відомість по рахунку : 10 за липень 2012р., Акт списання № СпТ-000050 від 31.07.2012р., Акт списання № СпТ-000051 від 31.07.2012р., Акт списання № СпТ-000052 від 31.07.2012р., Акт списання № СпТ-000053 від 31.07.2012р., Акт списання № СпТ-000054 від 31.07.2012р., копія податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2012р., реєстр виданих та отриманих податкових накладних, копія наказу №1036 від 27.12.2012р. «Про документальну позапланову невиїзну перевірку ПП БФ «НА і КС», копія повідомлення від 27.12.2012р. № 69/10/22-5-21924122., копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.12.2012р., копія Акта від 28.11.2012р. № 183/22/5-36568942 «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «ОптТорг-Актів»» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Веда-Україна» за липень 2012р. та при подальшій реалізації отриманого товару, тимчасового реєстраційного талону ДАП № 827443, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС071531, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу РСА № 359120, копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ЯАА № 831787, Наказ № 01/01 від 01.01.2012р., оборотно-сальдова відомість по рахунку : 361 за липень 2012р., картка рахунку : 361 за липень 2012р.

Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового Кодексу України (надалі -ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим кодексом України.

Згідно п.п.20.1.8 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Ст.78 Податкового кодексу України регламентує порядок проведення документальних позапланових перевірок п.78.1 якої передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п.78.1.1 за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; п.п.78.4 про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Аналогічні норми містить п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України яким передбачено, що документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до ч.4 п.86.7 ст.86 ПК України рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно з п.86.8 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

П.198.1. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. вказаної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3. Податкового кодексу україни, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 2 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону № 996, факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: «назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити : найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції , посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», «Про автомобільний транспорт», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, тощо.

Так, у відповідності до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні вимоги містяться і в статті 50 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568, передбачено, що договір перевезення вантажів -двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентується обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язку та відповідальність сторін щодо їх додержання. Даними Правилами передбачено, що товарно-транспортна документація -комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України № 488/346 від 29.121995 року).

Таким чином, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом № 996.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 від 29.12.95 №488/346 Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля (далі - Наказ №488), товаро транспортна накладна типової форми №1-ТН - є єдиним первинним документом для списання товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника та оприбуткування у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах України. А також для їх складського, оперативного і бухгалтерського обліку. При доставці товару автомобілем, обов'язковим документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару). Відповідно п.2 Наказу №488 застосування товарно-транспортної накладної Форми №1-ТН є обов'язковою для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності. Вантажовідправник зобов'язаний передати водію разом з товарно-транспортною накладною посвідчення про якість або сертифікат. Відомості про ці документи обов'язково зазначаються у товарно-транспортній накладній. У посвідченні про якість, у сертифікаті або іншому документі повинні міститись відомості про продукцію, допустимий термін його доставки.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При винесенні рішення, судом взято до уваги, що згідно акта Західно-Донбаською ОДПІ за результатами перевірки ПП «ОптТорг-Актив» від 28.11.2012р. № 183/36568942, не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «ОптТорг-Актив» за липень 2012р. - по ланцюгу з постачальниками та покупцями.

Також судом встановлено, та не спростовано позивачем, що керівнику та головному бухгалтеру ПП БФ «НА і КС» (одна особа Нарівський О.П.) вручено лист від 16.11.12 № 29206/22-5-1/1985 «Про надання документів та письмових пояснень» відповідно до вимог п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, в тому числі: наявність відповідних виробничих потужностей, матеріальних і фінансових ресурсів; - документів, які підтверджують право власності або оренди офісних складських та виробничих приміщень; - первинні документи (товарно-транспортні накладні, залізничні квитанції про приймання вантажу); - реквізити підприємства-перевізника на всіх етапах його руху; - документи що підтверджують здійснення вантажно-розвантажувальних робіт на всіх етапах його руху. Проте станом на день складання акту перевірки так і на час розгляду справи судом, підприємством позивача вказані документи не надані.

Документів, щодо підтвердження подальшої реалізації товару, придбаного у ПП «ОптТорг - Актив» на письмовий запит від 16.11.2012р., на час складання акту перевірки підприємством позивача не надано.

Таким чином, як в ході перевірки, так і під час розгляду справи судом не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування товару, а саме товарно-транспортних накладних, подорожніх листів проте, як зазначено вище, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою, що передбачено Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568.

Відповідно пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97 р. №165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.97 р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) та скріплюється печаткою такого платника податку -продавця.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Таким чином, досліджуючи обставини реальності здійснення господарської операції позивача з означеним контрагентом, на підставі якої ним були сформовані дані податкового обліку, суд приймає на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Посилання позивача на наявність належним чином оформлених податкових накладних як на доказ правомірності формування ним податкового кредиту та валових витрат від ПП «ОптТорг-Актив», суд вважає помилковими через суб'єктивне тлумачення норм діючого законодавства, оскільки наявність податкової накладної є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні копії Договору поставки №7 від 03 січня 2012р. між ПП «ОптТорг-Актив» (Продавець) та ПП БФ «НА і КС»» (Покупець), останній містить суперечності, а саме предметом договору згідно п.п.1.1. договору є поставка «дизельного топлива», проте відповідно до п.п. 3.2 вказаного договору, транспортні витрати по доставці «обладнання» бере на себе «Покупець».

Крім того в видатковій накладній № РН-00102 від 01.07.2012р. виданій ПП «ОптТорг-Актив», одержувач ПП БФ «НА і КС», прізвище посадової особи яка її отримала за довіреністю та дата і номер довіреності відсутні, вказане унеможливлює встановлення осіб які відповідальні за здійснення вказаної господарської операції.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті № 10/22-5-21924122 від 11.01.2013 року, проте відповідачем правомірність своїх дій та рішень доведена.

Враховуючи викладене, висновок ДПІ про порушення позивачем п.198.1,198.2, 198.3,198.6 ст.198 Податкового кодексу України у зв'язку чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 68705,00грн., за основним платежем 54460 грн., за штрафним (фінансовими) санкціями 13615 грн. на підставі чого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, визнається судом юридично та фактично обґрунтованим, правомірність своїх дій ним доведена, відповідно в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Багатопрофільна фірма «НА і КС» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 11.03.2013р.

Суддя Н.В. Турлакова