КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2013 року 810/293/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання – Роздобудько Я.В., за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлоінвест»
до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішень від 05.12.2012 р. №0000102300, -
В С Т АН О В И В:
ТОВ «Промжитлоінвест» звернулось до суду з позовом до Іванківської МДПІ Київської області ДПС з вимогою визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 р. №0000102300.
У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Промжитлоінвест» з питань правомірності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту по господарських взаємовідносинах із платником податків ТОВ «Сучасні системи» за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., результати якої оформлені Актом від 26.11.2012 р. №606/22/36421263 (далі – Акт перевірки).
За наслідками перевірки Іванківською МДПІ Київської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 р. №0000102300.
Вказує, що ТОВ «Промжитлоінвест» не погоджується з оскаржуваним податковим податковим-повідомленням рішенням, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.
У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини викладені у позовній заяві, уточнені позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач – Іванківська МДПІ Київської області ДПС проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що працівниками Іванківською МДПІ Київської області ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Промжитлоінвест» з питань правомірності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту по господарських взаємовідносинах із платником податків ТОВ «Сучасні системи» за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р. За результатами складено Акт перевірки. Були виявлені порушення податкового законодавства.
На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від від 05.12.2012 р. №0000102300, яким позивачу визначено податок зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 7497,00 грн., в тому числі за основним платежем 4998,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 2499,00 грн. Вважає, що оскаржуване податкові повідомлення-рішення є правомірними та відповідають нормам чинного законодавства.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наказу Іванківської МДПІ Київської області ДПС від 14.11.2012 р. №162 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Промжитлоінвест» з питань правомірності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту по господарських взаємовідносинах з платником податків ТОВ «Сучасні системи» за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами складено Акт перевірки в якому були зафіксовані порушення, а саме:
- ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків по взаємовідносинах з ТОВ «Сучасні системи» за вересень 2011 р.;
- п.201.1 ст. 201, п.201.6 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за вересень 2011 р. на суму 4998,00 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки та Акту перевірки Іванківська МДПІ Київської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 р. №0000102300, яким позивачу визначено податок зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 7497,00 грн., в тому числі за основним платежем 4998,00 грн. та штрафними санкціями в сумі 2499,00 грн.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу про порушення позивачем ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України та п.201.1 ст. 201, п.201.6 ст. 201 ПК України.
Так, безпосередньо в Акті перевірки вказано, «За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів (загальна чисельність працюючих 1 чол., виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнаний; (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб’єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності.
Відповідно до АІС та ІБД районного та регіонального рівня ТОВ "ДЛЛ Топ Консалтінг" здійснювало поставку товару (надання послуг) до ТОВ «Сучасні системи» у період з 01.06.2011 по 31.10.11. Відповідно до вище зазначених баз даних, ТОВ "ДЛЛ Топ Консалтінг" не декларувало свої податкові зобов’язання та не подавало декларації з податку на додану вартість та додатку №5 до неї з грудня 2010 року. Станом на дату складання акту перевірки ТОВ "ДЛЛ Топ Консалтінг" мало стан 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням». Свідоцтво ПДВ ТОВ "ДЛЛ Топ Консалтінг" анульовано 12.12.2011 року.
У зв’язку з відсутністю відповіді на надіслані запити та відсутністю підтверджуючих первинних документів щодо взаємовідносин між ТОВ «Сучасні системи» та ТОВ "ДЛЛ Топ Консалтінг" не встановлено факту передачі товару (надання послуг).
Таким чином, у зв’язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ по фінансово - господарським відносинам з ТОВ "ДЛЛ ТОП КОНСАЛТІНГ", у ТОВ «Сучасні системи» відсутні об’єкти оподаткування з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) до контрагентів-покупців. Виходячи з вище зазначеного, що ТОВ «Сучасні системи» у червні 2011 року безпідставно було задекларовано податкові зобов’язання у сумі 781,5 тис.грн., та податковий кредит у сумі 776,8 тис.грн., липень 2011 року безпідставно було задекларовано податкові зобов’язання у сумі 1283,4 тис.грн., та податковий кредит у сумі 1286,2 тич.грн., серпні 2011 року безпідставно було задекларовано податкові зобов’язання у сумі 1053,1 тис.грн., та податковий кредит у сумі 1053 тис.грн., вересні 2011 року безпідставно було задекларовано податкові зобов’язання у сумі 726,8 тис.грн., та податковий кредит у сумі 726,7 тис.грн., жовтні 2011 року безпідставно було задекларовано податкові зобов’язання у сумі 1250,5 тис.грн., та податковий кредит у сумі 1250,4 тис.грн.
Тобто, з урахуванням вищезазначеного встановлено формування податкового кредиту ТОВ «Промжитлоінвест» за рахунок ТОВ «Сучасні системи» з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит, а саме формування податкового кредиту контрагентів покупців, а саме ТОВ «Промжитлоінвест» яке знаходиться на обліку у Іванківській МДПІ Київської області ДПС за рахунок ТОВ «Сучасні системи».
Таким чином, операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) ТОВ «Сучасні системи» порушують ч.ч.1.5 ст.203, ч.ч.1.2 ст.215, ст..228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.
Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Сучасні системи» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.
Також, до проведення перевірки Іванківською МДПІ передано до податкової міліції на відпрацювання отримані від ТОВ «Промжитлоінвест» первинні документи щодо взаємовідносин з ТОВ «Сучасні системи». Як результат відпрацювання отримано Висновок спеціаліста Білоцерківського MB при ГУ МВС України в Київській області від 03.10.2012 року’ № 512 щодо результатів проведення почеркознавчої експертизи первинних документів ТОВ «Промжитлоінвест» по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Сучасні системи» за вересень 2012 року. У вказаному висновку зазначено, що підписи, які виконано в наданих на дослідження документах ймовірно виконані іншою особою.
Згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено розбіжності між задекларованою сумою податкового кредиту ТОВ «Промжитлоінвест» та задекларованою сумою податкових зобов’язань ТОВ «Сучасні системи» за вересень 2011 року на загальну суму ПДВ 4998,33 грн. (ПК>ПЗ).
Враховуючи вищезазначене, перевіркою встановлено, що на порушення п. 201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, де вказано: «Платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити: місцезнаходження юридичної особи …», п.201.6 ст.201 ПК України, де вказано: Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов’язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця..».,ТОВ «Промжитлоінвест» завищено податковий кредит за вересень 2011 року на загальну суму 4998,33 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Сучасні системи», а саме: стан підприємства-постачальника ТОВ «Сучасні системи» - « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», що не відповідає зазначеним у податкових накладних, виписаних на адресу ТОВ «Промжитлоінвест» реквізитам у гр. «Місцезнаходження (податкова адреса)» - м. Київ, вул. Проф. Підвисоцького, буд.5, оф. 5. Крім того, ТОВ «Сучасні системи» не відображено суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Промжитлоінвест» в сумі 4998,33 грн. у податковому зобов’язанні за вересень 2011 року…»
На підставі цього, податковим органом зроблено висновок про те, що договір укладений між ТОВ «Промжитлоінвест» та контрагентами (покупцями, постачальниками) в період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р. згідно ч. 1 ст.203, ст.215, ст.228 Цивільного Кодексу є нікчемним, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Судом встановлено, що між ТОВ «Промжитлоінвест» (Замовник) та ТОВ «Сучасні системи» (Підрядник) укладений Договір підряду №1-0109 на проведення проектних робіт від 01.09.2011 р.
Згідно вказаного договору Підрядник зобов’язується за плату розробити за завданням Замовника та передати останньому наступну проектну документацію: Дизайн-проект фасаду будівлі, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Артема, 75, а Замовник зобов’язується прийняти та оплатити послуги на розроблену Підрядником документацію.
Відповідно до п. 2 даного договору загальна ціна робіт щодо розробки документації Підрядником включає в себе відшкодування витрат Підрядника та плату за виконані ним роботи і становить: 29900,00 грн., в тому числі ПДВ – 4998,33 грн.
Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Сучасні системи» за Договором підряду підтверджується: актами надання послуг, податковою накладною та банківською випискою, оформлення яких відповідає Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р.
Таким чином, право позивача на віднесення сум ПДВ виникло з моменту отримання послуг, що підтверджується податковими накладними.
Згідно податних контролюючому органу податкових декларацій, податковий кредит позивача за вересень 2011 р. складав – 4998,00 грн.
Позивач одержав послуги від ТОВ «Сучасні системи», яке на момент здійснення з позивачем господарських операцій та виписки податкових накладних останньому, у встановленому законом порядку було зареєстровано платником ПДВ, перебувало на обліку в органах ДПІ і мало свідоцтво платника ПДВ.
Отже, в момент укладення та виконання вказаного Договору підряду на проведення проектних робіт №1-0109 від 01.09.2011 р. позивач та його контрагент ТОВ «Сучасні системи» має належним обсяг право- та дієздатності та мало реальний характер, а твердження податкового органу про його безтоварність та нікчемність є безпідставними.
Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Суд вважає, що витрати для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення понесених витрат до складу валових.
Податкові накладні, виписані ТОВ «Сучасні системи» від 30.09.2011 р. №3007 оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст.201 ПК України, наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 р. №969 "Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 за №1401/18696 та містять усі необхідні реквізити, передбачені законодавством для первинного документу, як такого (п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік»).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.
Суд вважає, що в розумінні Податкового кодексу України існують декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку – покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів продавцю у сумі, зазначеній в податковій накладній.
Право платника ПДВ на податковий кредит визнається підтвердженим за умови встановлення:
- реальності господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит;
- добросовісності дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті;
- реальності усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.
При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкового законодавства, вчинені контрагентом платника податку.
Також, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника ПДВ подальше припинення чи анулювання статусу платника ПДВ його контрагента.
Статтею 2442 КАС України визначено, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Відповідно до ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а за ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 23.02.2006 р. №3477-IV, національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Постановою Верховного Суду України № 14/11 від 31.01.2011 р. у справі №21-47а10 за позовом Закритого акціонерного товариства “Мукачівський лісокомбінат” до Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення визначено: «Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.
У постанові від 13.01.2009 р. (справа № 21-1578во08) Верховний Суд України зазначив, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. У постанові від 11.12.2007 р. (справа № 21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов’язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі “БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов’язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності, зазначено в постанові ВС України №13/11 від 31.01.2011 р. у справі № 21-42а10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “ВІК” до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
На думку Верховного Суду України, такий висновок касаційного суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, яка полягає у тому, що несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту, - постанова ВСУ №3/10 від 22.10.2010 р. у справі за позовом Приватного підприємства “Балтимор” до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Також, в свої запереченнях відповідач стверджує, що такий вид діяльності як проведення проектних робіт (розробка дизайну фасаду будівлі) підлягає ліцензуванню, проте дане твердження суперечить діючому законодавству зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 14.1.85 ПК України, інжиніринг це надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами).
Згідно до Класифікації видів економічної діяльності - діяльність, пов’язана проектуванням дизайну будівель, відноситься до категорії 71.11 (діяльність у сфері архітектури).
Наказом Держрегіонбуду від 27.01.2009 р. №47 затверджено наступні види інжинірингової діяльності, що підлягають ліцензуванню: генеральний розробник у проектуванні, технічний огляд і оцінка стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж, обстеження і оцінка технічного стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж (визначення параметрів і характеристик матеріалів і конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури на об’єктах і в лабораторіях, проект виконання будівельних робіт, генеральний підрядник у будівництві.
Зважаючи на все вищевикладене, діяльність ТОВ «Сучасні системи», пов’язана із проведенням проектних робіт (розробкою дизайну фасаду будівлі) не підлягає ліцензуванню.
Таким чином, висновки податкового органу про протиправність формування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Сучасні системи» є необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення №0000292301 від 17.07.2012 р. є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 128, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 р. №00001023003 Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В. Р.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 22 березня 2013 р.
Судове рішення № 30522101, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 19.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 810/293/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: