Ухвала суду № 30519577, 09.04.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1622/9227/2012

Номер провадження 22-ц/786/1261/2013

Головуючий у 1-й інстанції Бугрій В.М.

Доповідач Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.,

суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно, що перебуває у заставі,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2012 року ,-

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, де посилаючись на порушення ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором №ZRZ0AA00000201 від 27.12.2007 року укладеним з ПАТ КБ «Приват Банк», прохав в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави - автомобіль ВАЗ 21099, 2002 року випуску, легковий седан - В, днз НОМЕР_2, належний на праві власності ОСОБА_3; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 200,00 грн. та судовий збір.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення - задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №ZRZ0AA00000201 від 27.12.2007 року в сумі 35 886,26 грн. витребувано у ОСОБА_3 та передано в заклад (володіння) шляхом вилучення Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «Приват Банк»:

предмет застави - автомобіль ВАЗ , модель - 21099, 2002 року випуску, тип ТЗ - легковий седан - В, номер кузова/шасі -НОМЕР_1, днз НОМЕР_2, що належить на праві ОСОБА_3;

комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) на автомобіль ВАЗ , модель - 21099, 2002 року випуску, тип ТЗ - легковий седан - В, номер кузова/шасі -НОМЕР_1, днз НОМЕР_2, що належить на праві ОСОБА_3.

Звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ , модель - 21099, 2002 року випуску, тип ТЗ - легковий седан - В, номер кузова/шасі -НОМЕР_1, днз НОМЕР_2, що належить на праві ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приват Банк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням Публічному акціонерному товариству Комерційний Банк «Приват Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» судовий збір у розмірі 358,86 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, прохає рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24.10.2012 року скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приват Банк» у повному обсязі.

Сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм судових повісток.

Враховуючи, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, то суд розглядає справу у апеляційній інстанції у відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 27.12.2007 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № ZRZ0AA00000201, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 28 802,00 грн., зі сплатою 19,32 % річних та кінцевим терміном повернення 24.12.2010 року.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_3 укладено договір застави нерухомого майна, відповідно до умов якого останній передав у заставу належний йому на праві власності транспортний засіб - автомобіль ВАЗ , модель - 21099, 2002 року випуску, тип ТЗ - легковий седан - В, номер кузова/шасі -НОМЕР_1, днз НОМЕР_2.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором № ZRZ0AA00000201 від 27.12.2007 року, станом на 25.05.2012 року утворилася заборгованість у розмірі 35 886, 26 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 13 505,03 грн., заборгованості по процентам - 3 604,65 грн., заборгованість по комісії - 639,92 грн., пеня - 18136,66 грн.

Відповідно до п. 15.7.1 договору застави визначено, що з метою задоволення своїх вимог заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу» передбачено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Статтею 20 ч. 1, 6 Закону України «Про заставу» визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Встановлено, що ОСОБА_3 умов договору застави не виконав, так як предмет застави в заклад банку, відповідно до умов договору, передано не було.

Статтею 16 ч. 2 п. 5 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно ст. ч. 2 п. 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Статтею 26 ч. 1 п. 2 цього Закону передбачено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, серед яких, продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку задовольнивши позовні вимоги ПАТ КБ «Приват Банк» в частині звернення стягнення на автомобіль належний ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27.12.2007 року.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта в тій частині, що суд неправомірно розглянув справу у його відсутності за його першої неявки.

Відповідно до вимог ст. 169 ч. 1 п. 2 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Враховуючи, що ОСОБА_3 був належно повідомлений про день, час та місце розгляду справи, але причину неявки у судове засідання суду не повідомив, то у суду першої інстанції відсутні були підстави для відкладення розгляду справи.

У відповідності до ухвали судді Октябрського районного суду м. Полтави від 02.07.2012 року, яка міститься у матеріалах справи, відкрите провадження у даній справі та призначено розгляд справи у судовому засіданні 24.10.2012 року об 11-00 годин.

Таким чином, не відповідають дійсності посилання апелянта на те, що ухвалою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19.10.2012 року розгляд справи був призначений на 29.11.2012 року на 10-30 годину.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на порушення місцевим судом вимог ст. 224 ч. 2 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 224 ч. 2 ЦПК України, у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У справі приймає участь два відповідачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які не з'явилися у судове засідання, а тому місцевий суд вірно у відповідності до вимог ст. 224 ч. 2 ЦПК України провів заочний розгляд справи.

Статтею 10 ч. 3 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 131 ч. 3 ЦПК України, сторони до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводилося, - до початку розгляду справи по суті, зобов'язані повідомити суд про всі відомі ім. рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі ім незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору.

Апелянт, посилаючись на скасування кредитного договору від 27.12.2007 року рішенням Корольовського районного суду м. Житомира, не надав копії цього рішення.

Враховуючи, що апелянтом не повідомлена дата ухвалення зазначеного рішення та в якій справі воно приймалося, то колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 належно не виконані вимоги ст. 131 ч. 3 ЦПК України та не надано належних і допустимих доказів скасування кредитного договору від 27.12.2007 року.

Таким чином, фактичні обставини місцевим судом встановлені повно та об'єктивно, які підтверджуються матеріалами справи. Вказаним обставинам та наданим сторонами доказам судом першої інстанції надано належний правовий аналіз, що обґрунтовано відображено у мотивувальній частині судового рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213 - 215, 290 ЦПК України та є законним і обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, а матеріали справи не дають підстав вважати, що суд при розгляді даної справи допустив невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які у відповідності до вимог ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України є підставами для скасування рішення.

За наведених обставин апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 1, ст. 308 ч. 1, ст. 314 ч. 1 п. 1, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: /підпис/ О.Ю. Кузнєцова

Судді: /підпис/ С.Ю. Мартєв

/підпис/ Л.М. Хіль

Копія

Згідно: суддя апеляційного суду

Полтавської області О.Ю. Кузнєцова