Ухвала суду № 30509768, 28.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14912/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцова О.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Грибан І.О., Парінова А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2012 року за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і Комплектація» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0005912203 від 10.07.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0005912203 від 10.07.2012 року, винесене на підставі акта перевірки №417/22-3/24364209 від 21.09.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 25.06.2012 року на адресу ПП «ВКФ «Будівництво і комплектація» надійшло податкове повідомлення-рішення №0005912203 від 10.07.2012 року, винесене ДПІ у Печерському районі м. Києва на підставі акту перевірки №417/22-3/24364209 від 21.06.2012 «Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з TOB «Компанія «Дефанс» за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року».

Відповідно до цього податкового повідомлення-рішення встановлено порушення ПП «ВКФ «Будівництво і комплектація» пп.198.3, 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 141 980 грн., з яких 141 979 грн. - сума за основним платежем, 1 грн. - штрафні санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0005912203 від 10.07.2012 року.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Дефанс» за договором оренди будівельних механізмів № 25А від 27.01.2011 року та за договором ремонту будівельних механізмів № 26Р від 04.05.2011 року встановлена, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту по операціях з ТОВ «Компанія «Дефанс» за договором оренди та договором ремонту будівельних механізмів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 08.06.2012 року по 14.06.2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на підставі наказу № 628 від 07.06.2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з TOB «Компанія «Дефанс» за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року.

Перевіркою встановлено, що ПП «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація» мало взаємовідносини з TOB «Компанія «Дефанс» в період з 01.05.2011 по 31.05.2011 року за результатами яких було сформовано податковий кредит на загальну суму 141 979,00 грн.

Відповідно до інформації, яка наведена в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1151/23-6/37144768 від 17.08.2011 року «Про результати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Компанія «Дефанс» встановлено, що за юридичною адресою TOB «Компанія «Дефанс» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

В ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та фактично згідно податкової звітності у TOB «Компанія «Дефанс» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Стан платника TOB «Компанія «Дефанс» згідно баз даних АІС Податки 10 «запит на встановлення місцезнаходження».

Зазначеним актом встановлено, що TOB «Компанія «Дефанс» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, з огляду на що у зв'язку з не формуванням податкових зобов'язань з ПДВ та валового доходу у TOB «Компанія «Дефанс» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Враховуючи наведене вище, податковий орган дійшов висновку про порушення податкового законодавства ТОВ «Компанія «Дефанс», та як наслідок, Актом від 17.08.2011 року № 1151/23-6/37144768 встановлено нікчемність правочинів по ланцюгу до «вигодонабувача» в результаті взаємовідносин ПП «Будівництво і комплектація» з TOB «Компанія «Дефанс».

У зв'язку з тим, що податковою службою було встановлено порушення норм податкового законодавства в господарській діяльності TOB «Компанія «Дефанс», ДПІ у Печерському районі прийшло до висновку, що ПП «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і Комплектація» здійснювало правові взаємовідносини з TOB «Компанія «Дефанс» без мети настання реальних правових наслідків.

На підставі наведеного та за результатами перевірки ПП «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і Комплектація» складено акт № 417/22-3/24364209 від 21.06.2012 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення №0005912203 від 10.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 141980,00 грн.

Колегія суддів не може погодитись із таким висновком відповідача, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у період, який перевірявся податковим органом, позивач мав правовідносини з TOB «Компанія «Дефанс» за договором оренди будівельних механізмів № 25А від 27.01.2011 року та за договором ремонту будівельних механізмів № 26Р від 04.05.2011 року.

Факт надання послуг за зазначеними договорами підтверджується актами здачі прийняття робіт (надання послуг) № 053148 від 31.05.2011 року та № 05319 від 31.05.2011 року.

Відповідно до акту перевірки видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є « 45.34.0 - Інші монтажні роботи» та « 74.20.1 - Діяльність у сфері інжинірингу», а отже виконані TOB «Компанія «Дефанс» за договором оренди будівельних механізмів № 25А від 27.01.2011 року та за договором ремонту будівельних механізмів № 26 від 04.05.2011 року роботи та надані послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку.

Крім того, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилань відповідача на акт № 1151/23-6/37144768 від 17.08.2011 року, оскільки під час перевірки, за результатами якої його було складено, не досліджувались фінансово - господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Компанія «Дефанс», а також тим, що позивач взагалі не фігурує в зазначеному акті.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань та формування податкового кредиту, судова колегія зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України, який вступив в силу з 01 січня 2011 року.

Так, відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаткові та податкові накладні, які містяться в матеріалах справи, повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

З огляду на викладене, судова колегія прийшла до висновку про те, що господарські операції між позивачем та TOB «Компанія «Дефанс» за договором оренди будівельних механізмів № 25А від 27.01.2011 та за договором ремонту будівельних механізмів № 26Р від 04.05.2011 мали реальний товарний характер, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, в матеріалах справи містяться документи, які підтверджують факт оплати Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація» на виконання договору оренди будівельних механізмів № 25А від 27.01.2011 року та за договором ремонту будівельних механізмів № 26Р від 04.05.2011 року.

Вказані документи є доказами того, що Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація» використовувало у власній господарській діяльності техніку, яка було орендована у контрагента TOB «Компанія «Дефанс», а тому висновки податкового органу щодо фіктивності підприємства спростовуються доказами, що містяться у матеріалах справи.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» та Постанови Верховного Суду України від 13 січня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678 не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Відтак, колегією суддів не приймаються посилання відповідача в Акті перевірки на факт нікчемності укладених між Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і комплектація» та TOB «Компанія «Дефанс» правочину, оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2012 року за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будівництво і Комплектація» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0005912203 від 10.07.2012 року - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Грибан І.О.

Суддя Парінов А.Б.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Грибан І.О.

Парінов А.Б.