Ухвала суду № 30505195, 28.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" березня 2013 р. м. Київ К/9991/66045/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "Томашпільський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціального лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Дочірнє підприємство "Томашпільський райагроліс" Вінницького обласного комунального спеціального лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" (далі - ДП «Томашпільський райагроліс» ВОКЛП «Віноблагроліс») звернулось до суду з позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі - Крижопільська МДПІ) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року позов ДП «Томашпільський райагроліс» ВОКЛП «Віноблагроліс» задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року апеляційну скаргу Крижопільської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Крижопільська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП «Томашпільський райагроліс» ВОКЛП «Віноблагроліс» у задоволені позову.

ДП «Томашпільський райагроліс» ВОКЛП «Віноблагроліс» подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Крижопільської МДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Крижопільською МДПІ в період з 30.07.2010 року по 12.08.2010 року було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Томашпільський райагроліс» ВОКЛП «Віноблагроліс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року. За результатами перевірки було складено акт №1549/2301-35143846 від 13.08.2010 року

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 та п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством було занижено податок на прибуток в загальному розмірі 41016, 00 грн.

На підставі акту перевірки Крижопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №3552301/0 від 16.08.2010 року, яким ДП «Томашпільський райагроліс» ВОКЛП «Віноблагроліс» було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності в сумі 41016,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 9057,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.22.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Вінницької обласної ради №3 від 21.01.2010 року ВОКСГП «Віноблагроліс» було надано право провести реорганізацію районних комунальних агролісогосподарських підприємств «Райагроліс» - дочірніх підприємств шляхом приєднання до ДП «Томашпільський райагроліс» ВО КЛП: ДП «Тульчинський райагроліс» ВОКЛП «Віноблагроліс», ДП АЛМГ «Поліщуково». На виконання вимог даного розпорядження наказом №19/6 від 22.01.2010 року було визначено порядок проведення реорганізації.

Також суди попередніх інстанцій встановили, що в складі залишків готової продукції у позивача відсутні товари (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировина, матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, малоцінні предмети, а залишки складаються із заробітної плати та відрахувань до фондів, які не включаються до вказаних запасів.

Відповідно до пп. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від та пп. 4 п. 4 р. II Узагальнюючого податкового роз'яснення щодо застосування підпункту п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року стосовно відображення в податковому обліку операцій з додержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги, затвердженого наказом ДПА України від 24.0.2003 року №26, до складу валових доходів включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповернутою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена п. 7.2 ст. 7 або ст. 10 цього Закону.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.9. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" (надалі -9П(С)БО 9), затвердженого наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.1999 року, придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

У пункті 9 П(С)БО 9 наведено складові первісної вартості запасів, що придбані за плату, зокрема ціна договору без податку на додану вартість, транспортно-заготівельні витрати, суми ввізного мита, інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно-технічних характеристик запасів. Отже, вартість придбаних (отриманих) запасів включає витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням (створенням) запасів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про порушення відповідачем п.п. 2.2.17, 2.2.18 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 року, оскільки останнім не було враховану ту обставину, що наказом Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс» №19/6 від 22.01.2010 року було визначено граничний термін завершення передачі активів та пасивів, а також визначено строк завершення організаційно-правових процедур ДП «Томашпільський райагроліс» ВОКЛП «Віноблагроліс» та ДП АЛМГ «Поліщуково» ВОКСЛП «Віноблагроліс» на баланс підприємства, який закінчився 15.03.2010 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Крижопільської МДПІ №3552301/0 від 16.08.2010 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області залишити без задоволення, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров