Ухвала суду № 30504890, 02.04.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року м. Київ К-35844/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року

у справі № 2а-2792/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт Сек'юріті Сервіс ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Гейт Сек'юріті Сервіс ЛТД» (позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000142380/0 від 20 лютого 2009 року та № 0000152380/0 від 20 лютого 2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000142380/0 від 20 лютого 2009 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000152380/0 від 20 лютого 2009 року та зобов'язано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняти нове рішення за фактами, встановленими актом перевірки № 155/23-815-21526580 від 02 лютого 2009 року. Судові витрати в розмірі 3,40 грн. присуджено на користь ТОВ «Голден Гейт Сек'юріті Сервіс ЛТД» за рахунок Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Голден Гейт Сек'юріті Сервіс ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої складено акт № 155/23-815-21526580 від 02 лютого 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000142380/0 від 20 лютого 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 67 308,00 грн. (44 872,00 грн. - основний платіж, 22 436,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та № 0000152380/0 від 20 лютого 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 84 125,00 грн. (56 083,00 грн. - основний платіж, 28 042,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР), пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат сум на оплату послуг з комунального обслуговування орендованих об'єктів - сторожки охорони в смт Підгірці, сторожки охорони в смт Козин, КПП «Підгірці» та КПП «Козин», з огляду на непов'язаність вказаних послуг з підготовкою, організацією та веденням господарської діяльності ТОВ «Голден Гейт Сек'юріті Сервіс ЛТД».

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як встановлено судами, основними видами діяльності позивача є проведення розслідувань та забезпечення безпеки, а тому віднесення витрат на комунальне обслуговування орендованих приміщень (забезпечення водопостачання та електропостачання, утримання в технічно справному стані систем каналізації, водопроводу, вуличного освітлення тощо), які використовуються у господарській діяльності ТОВ «Голден Гейт Сек'юріті Сервіс ЛТД», до складу валових витрат відповідає вимогам Закону № 334/94-ВР.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, оскільки, придбання послуг з комунального обслуговування орендованих об'єктів здійснювалось ТОВ «Голден Гейт Сек'юріті Сервіс ЛТД» з метою їх подальшого використання в межах власної господарської діяльності, то позивачем правомірно включено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні таких послуг, до складу податкового кредиту.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Моторний О.А.