Ухвала суду № 30504838, 13.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2013 р. м. Київ К-24631/10-С

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Островича С.Е.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року

у справі №2-а-1541/09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 листопада 2008 року № 0000152301/3.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 07 листопада 2008 року № 0000152301/3 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 60433,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30216,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Васт-Транс», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанції є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Васт-Транс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в установі банку за період - грудень 2007 року, за результатами якої був складений акт № 110/23-3/30367782 від 19 березня 2008 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги: пункту 6.1 статті 6, підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Васт-Транс» занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за рудень 2007 року на 68336,00 грн.; пункту 6.1 статті 6, підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «про податок на додану вартість», підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Васт-Транс» завищено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року на суму 43519,00 грн.

02 квітня 2008 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000062301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Васт-Транс» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 88837,00 грн., у тому числі: 68336,00 грн. - за основним платежем, 20501,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

02 квітня 2008 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000072301/0, яким згідно з підпунктами «б», «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зменшила ТОВ «Васт-Транс» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за січень 2008 року на 43519,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем адміністративному порядку шляхом подання до органів державної податкової служби відповідних скарг № 41/3 від 11 квітня 2008 року, № 673 від 25 червня 2008 року та № 788 від 28 серпня 2008 року (арк. справи 73-78, 85-90, 98-103).

Рішеннями ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 13 червня 2008 року № 3684/10/25-014 «Про результати розгляду первинної скарги», ДПА в Київській області від 21 серпня 2008 року № 949/10/25017/134-651 «Про результати розгляду скарги» скарги позивача були залишені без задоволення, а оспорювані податкові повідомлення-рішення - без змін (арк. справи 79-84, 91-97).

Рішенням ДПА України від 03 жовтня 2008 року № 9536/6/25-0115 «Про результати розгляду повторних скарг» податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 02 квітня 2008 року № 0000062301/0 та № 0000072301/0, а також рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 13 червня 2008 року № 3684/10/25-014, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, та рішення ДПА в Київській області від 21 серпня 2008 року № 949/10/25017/134-651, прийняте за результатом повторної скарги, були скасовані (арк. справи 104-109). Вказане рішення було надіслане ТОВ «Васт-Транс» 03 жовтня 2008 року та вручене його уповноваженому представнику 08 жовтня 2008 року (арк. справи 25).

Разом з цим, 07 листопада 2008 року на підставі акту перевірки № 00110/23-3/30367782 від 19 березня 2008 року та рішення ДПА України «Про результати розгляду повторних скарг» від 03 жовтня 2008 року № 20173/7/25-0115 ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000152301/3, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Васт-Транс» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 90649,00 грн., у тому числі: 60443,00 грн. - за основним платежем, 30216,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доказів надіслання позивачу акту перевірки № 00110/23-3/30367782 від 19 березня 2008 року та рішення ДПА України «Про результати розгляду повторних скарг» від 03 жовтня 2008 року № 20173/7/25-0115 податковим органом не надано, тоді як ТОВ «Васт-Транс» було надіслане рішення ДПА України «Про результати розгляду повторних скарг» від 03 жовтня 2008 року № 9536/6/25-0115, яким його скаргу було задоволено, з урахуванням того, що копія саме рішення ДПА України «Про результати розгляду повторних скарг» від 03 жовтня 2008 року № 9536/6/25-0115 мала надійти до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області для виконання. Також суд виходив з того, податкові повідомлення-рішення № 0000152301/1 та № 0000152301/2, як того вимагає пункт 4.3 Порядку надсилання (вручення) податковими органами податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 року № 253, які повинні передувати оспорюваному податковому повідомленню-рішенню № 0000152301/3 від 07 листопада 2008 року, податковим органом не приймались та не надсилались позивачу. При цьому, суд вказав, що за відсутності рішення ДПА України, наказу за підписом голови ДПА України та наявності службового розслідування або кримінальної справи щодо посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, перевірка є незаконною, оскільки 29 лютого 2008 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області вже була проведена позапланова документальна перевірка вказаного податкового періоду (грудень 2007 року).

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Абзацом 1 підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та пунктом 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року № 29 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Згідно абзацу 3 підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

За приписами абзаців 8-10, 13-14 пункту 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року № 29 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі повного або часткового задоволення скарги (заяви) в рішенні даються вказівки органу державної податкової служби, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій. Рішення за розглядом скарги (заяви) платника податків приймає керівник органу державної податкової служби (або його заступник). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) платнику податків. Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою - платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву). Ксерокопія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, надсилається для виконання до органу державної податкової служби (податкове повідомлення, податкова вимога або рішення якого було оскаржено) за місцем взяття на облік платника податків і зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги, які долучаються до справи платника податків з оподаткування. Ксерокопія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги (заяви) платника податків, зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, доказів надіслання позивачу акту перевірки № 00110/23-3/30367782 від 19 березня 2008 року та рішення ДПА України «Про результати розгляду повторних скарг» від 03 жовтня 2008 року № 20173/7/25-0115 податковим органом не надано. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

Крім іншого, як вбачається з рішень ДПА України «Про результати розгляду повторних скарг» від 03 жовтня 2008 року № 20173/7/25-0115 та № 9536/6/25-0115 та рішення ДПА в Київській області від 21 серпня 2008 року № 949/10/25017/134-651 «Про результати розгляду скарги», ДПА в Київській області під час розгляду скарги ТОВ «Васт-Транс» зобов'язала ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області у термін до 23 липня 2008 рпоку провести позапланову перевірку ТОВ «Васт-Транс» з питань правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок, заявлених підприємством по деклараціях за листопад та грудень 2008 року (арк. справи 28, 91,106).

Разом з цим, судами попередніх інстанцій було встановлено, що 29 лютого 2008 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області вже була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Васт-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість з метою підтвердження достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податковій декларації за грудень 2007 року, що підтверджується направленням на перевірку, наказом про проведення виїзної позапланової перевірки та журналом реєстрації перевірок (арк. справи 68-72).

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

Пунктом 8 абзацу 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, зокрема, у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи доказів існування рішення про проведення повторної перевірки ТОВ «Васт-Транс», оформленого наказом за підписом Голови ДПА України, а також наявності службового розслідування або порушення кримінальної справи стосовно посадових або службових осіб ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, які проводили виїзну позапланову документальна перевірка ТОВ «Васт-Транс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість з метою підтвердження достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по податковій декларації за грудень 2007 року, податковим органом не надано. Не додано таких доказів і до касаційної скарги.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ С.Е. Острович