Постанова № 30495662, 08.04.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року

Справа № 803/740/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії “Західагроінвест” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби (далі – Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії “Західагроінвест” (далі – ТзОВ “Західагроінвест”, відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 54 838,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є суб’єктом господарювання, зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України і виконувати податкові обов’язки шляхом сплати в повному обсязі відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних норм за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 54 838,87 грн., в тому числі: з податку на додану вартість в сумі 5 760,60 грн. та з орендної плати за землю в розмірі 49 078,27 грн. Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу, а саме: на адресу відповідача була сформована та розміщена на дошці податкових оголошень податкова вимога; прийнято рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Позивач просить стягнути з банківських рахунків ТзОВ “Західагроінвест” в дохід Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 5 760,60 грн. та в дохід місцевого бюджету міста Луцька податковий борг з орендної плати за землю в сумі 49 078,27 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с. 40).

Відповідач в судове засідання представника не направив, однак належним чином про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та заперечень на позов не подавав.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича компанія “Західагроінвест” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.03.2013 року (а.с. 4-5).

Станом на 07.03.2013 року за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 54 838,87 грн., в тому числі: з податку на додану вартість в сумі 5 760,60 грн. та з орендної плати за землю в розмірі 49 078,27 грн. Зазначене підтверджується розрахунком та довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету ТзОВ “Західагроінвест” (а.с. 6-7).

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього кодексу

Податковий борг з податку на додану вартість в сумі 5 760,60 грн. виник внаслідок несплати самостійно визначеної суми податкового зобов’язання згідно поданої відповідачем податкової декларації №9012738046 від 20.12.2011 року на суму 5 667,00 грн. (а.с. 14-16), несплати нарахованих штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 28.12.2012 №0023101601 року на суму 261,50 грн. (а.с. 22) та №0023111601 на суму 1,50 грн. (а.с. 23). Оскільки відповідач мав переплату в розмірі 169,34 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 13, 17-21), а тому сума боргу з податку на додану вартість складає 5 760,00 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 126 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено в акті №9908/10115-2/32 про результати перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання підприємства ТОВ “Західагроінвест” від 15.12.2011 року відповідач не забезпечив своєчасної сплати податкового зобов’язання з податку на додану вартість протягом граничного строку (а.с. 27-28), за що йому було нараховані штрафні санкції згідно розрахунку (а.с. 29-31) та вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Згідно розрахунку, довідки суми податкового боргу та даних облікової картки платника податків станом на 07.03.2013 року за ТзОВ “Західагроінвест” рахується податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 49 078,27 грн. (а.с.6-8).

Як вбачається з акту №10023/15-3/30006504 від 28.12.2010 року про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ НВК “Західагроінвест” з питань повноти та своєчасності сплати орендної плати за землю за період з 01.12.2008 року по 20.12.2010 року відповідачем не сплачено оренду плату за землю за вказаний період в сумі 38 854,61 грн. (а.с. 10-11). На підставі цього акту Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000071503/0 від 13.01.2011 року, яким відповідачу збільшено податкове зобов’язання з орендної плати за землю за основним платежем в розмірі 38 854,61 грн. та 10 223,66 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 9). Штрафні санкції нараховані відповідачу за неподання податкової звітності з цього податку за грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, січень-жовтень 2010 року, та підтверджуються додатком 1 до акту невиїзної документальної перевірки від 28.12.2010 року №10023/15-3/30006504 (а.с. 12).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що спірні правовідносини виникли з приводу несвоєчасної сплати орендної плати за землю та неподання податкових декларацій за період з грудня 2008 року по жовтень 2010 року. До 31 грудня 2010 року такі правовідносини регулювалися Законом України “Про плату за землю” та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. З 01 січня 2011 року спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про плату за землю” (в редакції до набрання чинності Податковим кодексом України), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Статтею 14 вищевказаного закону визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Аналогічні за змістом положення містяться і в розділі XIII “Плата за землю” Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 17.1.1, 17.1.2 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (в редакції до набрання чинності Податковим кодексом України), платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом "а" 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 згаданого закону встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Отже, податковий орган відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановив відповідачу штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн. та штрафну санкцію в сумі 9 713,66 грн. - згідно підпункту 17.1.2 пункту 17.1 статті цього закону, що разом становить 10 223,66 грн.

Згідно з підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковий борг з податку на додану вартість в сумі 5 760,60 грн. та з орендної плати за землю в розмірі 49 078,27 грн., що разом складає 54 838,87 грн. є податковим боргом ТзОВ “Західагроінвест”.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу позивачем на адресу відповідача була сформована та розміщена на дошці податкових оголошень податкова вимога №1/1595 від 12.10.2009 року (а.с. 33) та акт №45 від 18.12.2009 року про повернення податкової вимоги у зв’язку з незнаходженням фактичного місця розташування платника податків (а.с. 34). Також Луцькою ОДПІ у відповідності до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” прийнято рішення №24 від 18.01.2010 року про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 32). Однак вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20, пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 5 760,60 грн. та з орендної плати за землю в розмірі 49 078,27 грн., що разом становить 54 838,87 грн., а вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про плату за землю”, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої компанії “Західагроінвест”, в дохід Державного бюджету України податковий борг з податку на додану вартість в сумі 5 760 (п’ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 60 коп. та в дохід місцевого бюджету міста Луцька податковий борг з орендної плати за землю в сумі 49 078 (сорок дев’ять тисяч сімдесят вісім) гривень 27 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Д. Ковальчук