Вирок № 30490649, 05.04.2013, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

05.04.2013

Справа № 642/2704/13-к

1кп/642/128/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2013 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Ольховського Є.Б.,

за участю : секретаря - Ященко Є.І.,

сторін кримінального провадження: прокурора - Хірного В.О., обвинуваченого - ОСОБА_1, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця РФ, м. Ростов-на-Дону, громадянина України, росіянина, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого:1) 02.02.1983 р. Кагарлицьким районним судом Київської області за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 27.12.1982 р. «Про амністію» строк покарання скорочено на половину; 2) 24.05.1985 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі; 3) 06.09.1990 р. Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 81, ст. 208 КК України до 4 років позбавлення волі; 4) 07.06.1995 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 141 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 5) 03.07.2000 р. Лозівським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі;6) 10.08.2005 р. Лозівським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі; 7) 06.07.2007 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі; 8) 26.02.2009 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі , згідно до ст. 75 УК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки; 9) 14.11.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 296 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з ВК-100 Харківської області 19.03.2013року по відбуттю строку покарання , судимість не знята і не погашена ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2КК України,

та Угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері юристом 2 класу Хірним В.О. та обвинуваченим ОСОБА_128 березня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

20 березня 2013 року о 10 годині 20 хвилин на п'ятій платформі вокзалу ст. Харків - пас., ДП «Південна залізниця», розташованого на території Ленінського району м. Харкова працівниками міліції був виявлений ОСОБА_1, у якого було вилучено металевий предмет, який являється холодною зброєю ударно-дробильної дії, виготовленого саморобним способом по типу кистенів, яку він носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.263 ч.2 КК України, а саме носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Під час досудового розслідування між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері юристом 2 класу ОСОБА_2, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні 28 березня 2013 року укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами угоди про визнання винуватості, ОСОБА_1 зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні, а також сприяти досудовому слідству. Крім того, сторони узгодили ОСОБА_1 покарання за ст.263 ч.2 КК України у вигляді 4 (чотирьох) місяців арешту

Угода підписана сторонами 28 березня 2013 року та разом з обвинувальним актом, надійшла до суду.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ст. 263 ч.2 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у підготовчому судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 263 ч.2 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надав згоду на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Прокурор прохав затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та ОСОБА_1, як таку, що відповідає вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі наведеного, суд вважає, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері юристом 2 класу ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 28.03.2013 року про визнання винуватості, відповідають вимогам КПК України, міра покарання, узгоджена сторонами угоди, відповідає санкції ст.263 ч.2 КК України, також укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Розподілити процесуальні витрати відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 100, 202, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Угоду про визнання винуватості, укладену 28 березня 2013 року між прокурором Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері юристом 2 класу ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 263 ч.2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ст. 263 ч.2 КК України у вигляді 4 (чотири ) місяців арешту з утриманням в арештному домі Харківського слідчого ізолятору.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту прибуття до виправної установи.

Речовий доказ після набрання вироком законної сили - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави процесуальні витрати: вартість проведенняекспертизи у розмірі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять ) грн.00 коп., перерахувавши на: НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області Код по ОКПО 25574728, установа банку УДКУ в Харківській області, Рахунок одержувача 31253272210487, МФО 851011, вид платежу (за товарознавчу експертизу).

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя Є.Б. Ольховський