Ухвала суду № 30486983, 04.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 177733/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Мікули О.І., Старунського Д.М.,

при секретарі Билень Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» звернулося до суду з позовом до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.07.2012 року № 0000342320/3263 та № 0000332320/3264.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та незаконними, оскільки господарські операції позивача із його контрагентом ПП «Захід-Торг» щодо придбання товарів документально підтверджені. Відтак, висновки податкового органу зроблені без дослідження та належної оцінки первинних бухгалтерських документів та документів фінансової звітності, а отже є безпідставними та необґрунтованими.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 16.10.2012 року позов задовольнив повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відомості, зазначені у первинних документах щодо господарських операцій між позивачем та ПП «Захід-торг» у повній мірі відображають суть даних господарських операцій, а тому позивач, формуючи податковий кредит, діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України. Крім того, судом враховано, що перевірка проводилася на підставі постанови, винесеної в рамках розслідування кримінальної справи, а тому відповідач не мав права приймати оскаржувані повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі зазначив, що в ході судового розгляду суд першої інстанції безпідставно відкинув доводи ДПІ щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та ПП «Захід-Торг», які ґрунтуються на матеріалах кримінальної справи, що порушена відносно конкретних осіб за ознаками злочинів, передбачених ст.. ст.. 205 ч. 2, 358 ч. 3 КК України. Докази, зібрані у кримінальній справі свідчать про відсутність фактичної діяльності ПП «Захід-Торг», пов'язаною з придбанням та реалізацією товарів, в тому числі і позивачу. Тому апелянт просить скасувати постанову від 16.10.2012 року та винести нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який наполягав на задоволенні апеляційної скарги, та представника Позивача, який просив відмовити в задоволенні скарги, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Миколаївською міжрайонною державною податковою інспекцією Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ПП «Захід-торг», визначених в постанові старшого слідчого СВ ПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові капітана податкової міліції Лещух І.Я. від 24.02.2012 року, за період з 01.01.2010 року по 01.06.2012 року, результати якої відображені в Акті № 237/22-0/00278801 від 22.06.2012 року.

Перевіркою виявлено порушення ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат»:

- ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, в результаті чого зазначені в попередніх розділах правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток;

- п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 209279 грн., в тому числі за 4-й квартал 2010 року на суму 209279 грн.;

- п. 1.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 41856 грн., в тому числі по періодах: жовтень 2010 р. в сумі 12558,43 грн., за листопад 2010р. в сумі 13190,10 грн., за грудень 2010 р. в сумі 16107,26 грн.

Податковим органом встановлено, що ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» укладено з ПП «Захід-Торг» договір поставки товару № 93 п/л від 01.10.2010 року та додаткові угоди до договору поставки товару. За умовами договору продавець зобов'язується продати лісопродукцію, а покупець прийняти та оплатити товар (Баланси).

На виконання умов договору та додаткових угод ПП «Захід-Торг» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року було поставлено на ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» баланси на загальну суму 251134,78 грн., в тому числі ПДВ на суму 41855,79 грн., на що були виписані прихідні та податкові накладні. Фактичне отримання товару (балансів) підтверджується товарно-транспортними накладними.

За отриманий товар (баланси) ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» перераховано грошові кошти ПП «Захід-Торг» згідно платіжних доручень.

Жидачівським відділенням Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області отримано від ДПІ у Личаківському районі м. Львова матеріали позапланової виїзної перевірки ПП «Захід-Торг», які направлені листом від 30.03.2012 року № 672/7/23-2, вхідний номер 504/7 від 24.04.2012 р. ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Захід-Торг», акт від 30.03.2012 р. № 27/22-10/36501261, яким встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених із зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями товарно-матеріальних цінностей.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов до висновку, що оскільки ПП «Захід-Торг» не мав необхідних умов для ведення господарської діяльності, то і відповідно правочини щодо придбання товарів, здійсненні позивачем із вказаними контрагентом, мають ознаки нікчемності.

З урахуванням викладеного, 09.07.2012 року податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000342320/3263, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 209279 грн., та № 0000332320/3264, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» за платежем - податок на додану вартість на суму 62784 грн., з них за основним платежем - 41856 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20928 грн.

Правильно та повно встановивши обставини справи, суд першої інстанції дав їм належну оцінку і вірно застосував відповідні їм норми матеріального права.

Зокрема, згідно п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно з п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 7.2.4 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як вбачається з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Не підлягають включення до податкового кредиту, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку із придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.

Виходячи із наявних в матеріалах справи доказів, між ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» та ПП «Захід-Торг» укладено договір поставки товару № 93 п/л від 01.10.2010 року та додаткові угоди до договору поставки товару. За умовами договору продавець зобов'язується продати лісопродукцію, а покупець прийняти та оплатити товар (Баланси).

На виконання умов договору та додаткових угод ПП «Захід-Торг» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року було поставлено на ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» баланси на загальну суму 251134,78 грн., в тому числі ПДВ на суму 41855,79 грн., на що були виписані відповідні прихідні та податкові накладні.

Придбання товару відображено в бухгалтерському обліку ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат». Фактичне отримання товару (балансів) підтверджується товарно-транспортними накладними.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків між ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» та ПП «Захід-торг» станом на 01.06.2012 року заборгованість за розрахунками відсутня.

За отриманий товар ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» перераховано грошові кошти ПП «Захід-Торг» згідно досліджених судом першої інстанції платіжних доручень.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

На підставі дослідження представлених позивачем первинних документів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Такі документи відображають обсяг, час та місце поставки товарів, а також проведення оплати.

Оскільки відомості, зазначені у згаданих вище первинних документах, у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагентом, то позивач, формуючи податковий кредит, діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Також судом першої інстанції враховано те, що податкова перевірка позивача проводилась відповідачем на виконання постанови слідчого, винесеної в межах кримінальної справи.

У відповідності до пп. 86.9 ст. 86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Тому законним є висновок суду в оскаржувані постанові про те, що відповідач не мав права приймати оскаржуване повідомлення-рішення до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі.

Ні в суді першої інстанції, ні в ході перегляду справи апеляційним судом рішення суду по кримінальній справі представлено не було.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що твердження органу державної податкової служби є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому відсутні правові підстави вважати оспорювані податкові повідомлення-рішення правомірними.

Отже оскаржувана постанова прийнята судом з дотриманням положень матеріального та процесуального права, підстави для її скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року у справі № 2а-6694/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді Д.М. Старунський

О.І. Мікула

Повний текст виготовлено 05.04.2013