Ухвала суду № 30486978, 04.04.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 177726/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Мікули О.І., Качмара В.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна дорожна транспортна група» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна дорожна транспортна група» звернулося до суду з позовом до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2011 року №0000552301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області про нікчемність укладених позивачем правочинів ґрунтуються на припущеннях. На думку позивача, твердження податкового органу про заниження суми ПДВ вважає неправомірним, оскільки підприємство має належним чином оформлені податкові накладні та інші первинні документи, які повністю відповідають вимогам податкового законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що наявні і матеріалах справи докази повністю підтверджують обставини реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому висновок про неправомірність формування платником податків податкового кредиту за результатами таких господарських операцій є безпідставним та не обґрунтованим.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ, подавши на неї апеляційну скаргу.

Відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що операції по взаємовідносинах ТОВ «Західна дорожна транспортна група» із ТОВ «БК Дніпробудпроект» не мали реального товарного характеру. Судом першої інстанції не враховані надані відповідачем докази про відсутність даного контрагента позивача за місцем реєстрації, відсутність в нього трудових та матеріальних ресурсів, основних фондів, необхідних для ведення господарської діяльності, відсутність актів приймання товару позивачем від контрагента. На думку апелянта, зазначені правочини між позивачем та ТОВ «БК Дніпробудпроект» є нікчемними. Відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в позові.

Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 12 квітня 2011 року № 415/23-1, виданого ДПІ у Дрогобицькому районі, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України та наказу ДПІ у Дрогобицькому районі від 12.04.2011 року № 493, проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Західна дорожна транспортна група» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, ТОВ «Будівельна компанія Дніпробудпроект» за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року.

За наслідками даної перевірки складено акт від 26.04.2011р. № 346/23-1/35487941, на підставі якого винесено оспорюванне податкове повідомлення-рішення по податку на додану вартість на загальну суму 56442 грн. (основний платіж - 45153 грн., фінансова санкція - 11289 грн.).

Проведеною перевіркою щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Будівельна компанія Дніпробудпроект», яке мало правові відносини з ТОВ «Західна дорожна транспортна група», встановлено порушення:

1. пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 45153 грн., в т.ч. по звітних періодах: у липні 2010 року в сумі 45153 грн.;

2. ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину з TOB «БК Дніпробудпроект»вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України).

Вірно та повно встановивши обставини справи, суд першої інстанції дав їм належну оцінку та правильно застосував норми матеріального законодавства.

Відповідно до п. 14.1.181 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.4. ПК України якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до складу податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що 10 червня 2010 року між ТОВ «Західна дорожна транспортна група» та ТОВ «Будівельна компанія ДНІПРОБУДПРОЕКТ» укладено договір № 10/06-10 купівлі-продажу товарів, відповідно до якого Продавець (ТОВ «БК ДНІПРОБУДПРОЕКТ») зобов'язався продати та передати у власність Покупця (ТОВ «Західна дорожна транспортна група») бітум дорожній БНД 60/90, 90/130, а Покупець зобов'язався прийняти Товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору товар постачається Покупцю товарними партіями або в повному об'ємі автомобільним транспортом на умовах - БСА Інкотермс-2000.

Згідно Інкотермс-2000 термін РСА «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.З «а», у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Поставка вважається здійсненою: а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.З «а», нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

ТОВ «Західна дорожна транспортна група» на забезпечення доставки (перевезення) товару, придбаного у ТОВ «БК ДНІПРОБУДПРОЕКТ» укладено 10.06.2011 р. договір з ТОВ «Славтрансгруп», згідно якого Виконавець (ТОВ «Славтрансгруп») зобов'язався доставити автомобільним транспортом ввірений йому Замовником (ТОВ «БК ДНІПРОБУДПРОЕКТ») вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену за рахунками оплату.

В підтвердження дійсного транспортування означених ТМЦ позивачем надано товарно-транспортну накладну СКД № 524 від 11 червня 2010 року, з якої вбачається,що означеного числа ТОВ «Славтрансгруп» на автомобілі « ВА8558АН з причепом від вантажовідправника ТОВ «БК ДНІПРОБУДПРОЕКТ» доставило вантажоодержувачу ТОВ «Західна дорожна транспортна група» з м. Кременчуга у м. Дрогобич 29.100 т бітуму дорожнього.

Позивачем надано також товарно-транспортну накладну СКД № 553 від 22 червня 2010 року, з якої вбачається,що означеного числа ТОВ «Славтрансгруп» на автомобілі №ВА8558АН з причепом від вантажовідправника ТОВ «БК ДНІПРОБУДПРОЕКТ» доставило вантажоодержувачу ТОВ «Західна дорожна транспортна група» з м. Кременчуга у м. Дрогобич 29.540 т бітуму дорожнього.

Між ТОВ «Славтрансгруп» та ТОВ «Західна дорожна транспортна група» укладено Акт № ОУ-0000108 здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також видана рахунок-фактура № СФ-0000137 від 22.06.2010 року, з якого вбачається, що перевізник надав позивачу послуги по перевезенню вантажів , надано також квитанцію зважування.

На підставі вищевказаних документів протягом червня 2010 року ТОВ «БК ДНІПРОБУДПРОЕКТ» поставлено на користь ТОВ «Західна дорожна транспортна група» бітум на загальну суму 270 916.80 грн. в т.ч. ПДВ 45152.80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 204 від 12.06.2010 року про поставку бітуму у кількості 29,1 тон на загальну суму 134442,00 грн. в т.ч. ПДВ 22407.00 грн.; видатковою накладною № 206 від 23.06.2010 року про поставку бітуму у кількості 29,54 тон на загальну суму 136474,80 грн. в т.ч. ПДВ 22745,80 грн.

Поставлені товари ТОВ «Західна дорожна транспортна група» оплачені у повному обсязі згідно виписки з банківського рахунку ТОВ «Західна дорожна транспортна група» за 08.07.2010 р.

На суму поставлених товарів ТОВ «БК ДНІПРОБУДПРОЕКТ» виписано податкові накладні № 460 від 12.06.2010 р. на суму ПДВ 22407,00 грн.; № 462 від 23.06.2010 р. на суму ПДВ 22745.80 грн.

Підтвердженням факту транспортування вказаного товару на адресу ТОВ «Західна дорожна транспортна група» є наявні в матеріалах справи товарно-транспортна накладна СКД № 524 від 11.06.2011 р. та акт № ОУ-0000093 здачі-прийнягтя робіт (надання послуг) про транспортування бітуму у кількості 29,1 тон з м. Кременчук у м. Дрогобич (1015 км) за допомогою перевізника ТОВ «Славтрансгруп »; товарно-транспортна накладна СКД № 553 від 22.06.2011 р. та акт № ОУ-ОООО108 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про транспортування бітуму у кількості 29,54 тон з м. Кременчук у м. Дрогобич (1015 км) за допомогою перевізника ТОВ «Славтрансгруп».

Вартість транспортних послуг, наданих ТзОВ «Славтрансгруп», у сумі 33926,18 грн. була повністю оплачена ТОВ «Західна дорожня транспортна група» згідно виписки з банківського рахунку позивача за 08.07.2011 р. та представлених податкових накладних ,реальність яких підтверджується записами у реєстрі.

Усі вищезазначені документи є належним чином оформлені та повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Також позивачем представлено Акти переробки бітуму від 31.08.2010 року за липень 2010 року, акти списання бітуму від 31.08.2010 року за липень 2010 року, матеріальний звіт за серпень 2010 року та за липень 2010 року, в якому відображено рух по виробництву означеної кількості бітуму, Акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року, з якого вбачається використання позивачем бітуму для виконання підрядних робіт для Філії «Дрогобицький райавтодор», накладну про відпуск бітуму замовнику, податкові накладні ,видані позивачем замовнику.

З Договору оренди об'єкта нерухомості - асфальтобетонного заводу ТОВ «Універсал» від 01.05.2008 року вбачається, що ТОВ «Західна дорожня група» орендує територію, будівлі, обладнання асфальтобетонного заводу, що підтверджується також рахунками-фактурами та Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_1 показав, що він, як механік асфальтобетонного заводу в червні 2010 року отримав для переробки бітум з Кременчуцького заводу бітум, який було перероблено у асфальтобетон і реалізовано.

На підставі зазначених доказів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій.

Також, мотивуючи рішення, суд першої інстанції дав оцінку тій обставині, що ДПІ не оспорювала вимоги позивача про повернення ПДВ по операціях з перевезення бітуму, що також вказує на реальність поставки бітуму.

Судом першої інстанції також досліджувались обставини добросовісності позивача при вчиненні згаданих господарських операцій з вищенаведеним контрагентом і встановлено, що контрагент позивача був платниками податку на додану вартість на час вчинення господарських операцій.

Отже, на час укладення правочинів позивач мав інформацію щодо свого контрагента з метою зменшення ризиків негативних наслідків вчинення господарських операцій. контрагента

Тому наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами підтверджується поставка позивачеві товарів згідно укладеного договору, які були використані позивачем у своїй господарській діяльності.

Позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період були надані податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в оскаржуваному рішенні, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування, тим більше враховуючи, що декларація з ПДВ продавцем подавалась.

Суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), на яку також послався в оскаржуваній постанові суд першої інстанції.

У згаданому рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що враховуючи своєчасне і повне виконання покупцем своїх зобов'язань щодо подання звітності з податку на додану вартість, неможливість ним забезпечити дотримання постачальником обов'язку подавати звітність по податку на додану вартість і той факт, що жодних протиправних дій з боку контрагента про які знав чи міг знати покупець вчинено не було, суд вважає, що покупець не повинен відповідати за наслідки невиконання продавцем свої зобов'язань своєчасно подавати звітність з податку на додану вартість і в результаті чого вдруге сплачувати податок на додану вартість, а також пеню.

Також окружним судом враховано, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини були враховані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що наявні і матеріалах справи докази повністю підтверджують висновок окружного суду щодо реальності господарської операції між позивачем та його контрагентом та про безпідставність і необґрунтованість висновків відповідача про неправомірність формування позивачем, як платником податків, податкового кредиту за результатами такої господарської операції.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.07.2012 року у справі № 2а-13895/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.Я. Качмар

О.І. Мікула