Рішення № 30484118, 08.04.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 квітня 2013 р. Справа № 903/210/13-г

за позовом: Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця " в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" ,м. Рівне

до відповідача: Привтного підприємства «Фомальгаут - Ковель», смт. Люблинець Ковельський р-н.

про стягнення 29 785,00 грн.

Суддя Слободян Петро Романович

Секретар судового засідання Касьянова Кристина Миколаївна

за участю представників сторін:

від позивача: Дученко О.І. - представник (довіреність у справі)

від відповідача: Кудрицький О.І. - керівник ПП «Фомальгаут - Ковель»

Суть спору: Позивач - Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" звернувся із позовом до відповідача - Приватного підприємства «Фомальгаут - Ковель» про стягнення 29 785,00 грн. штрафу нарахованого на підставі ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить позов задоволити, зазначаючи, що факти наявності того,що вагон був навантажений понад норму у відповідності до ст.. 129 Статуту залізниць України та правил складання актів ( затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.02р. №334 та зареєстрованих у Міністерстві Юстиції України 08.07.02р. за №567/6855) було зафіксовано в комерційному акті №АА 076791 від 01.10.12р.

Відповідач у своєму відзиві від 13 березня 2013 року №71 проти позову заперечує посилаючись на те,що всупереч пункту 8 Правил складання актів, затверджених Міністерством транспорту України від 28 травня 2002 року №334 у перевізних документах, зокрема наданій накладній, позивачем не було проставлено відмітки про складений комерційний акт. Відповідач наголошує на тому, що комерційний акт АА № 076791/45, на підставі якого було нараховано штраф, складений з порушенням вимог Правил і тому, він не може слугувати належним доказом у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2012року на станції Здолбунів ДТГО «Львівська залізниця» було затримано вагон № 67847483 для комісійного зважування на статистичній вазі. Згідно показників тензометричної ваги вагон № 67847483 навантажено понад норму, що в свою чергу загрожувало безпеці руху у відповідності до Правил технічної експлуатації вагонів розділ 15 п. 15.27. Даний факт підтверджується актом загальної форми № 2681 від 30.09.12р.

Згідно залізничної накладної № 35406206 вагон було відправлено 28 вересня 2012 року зі станції Люблінець - Волинський Львівської залізниці. Відправником даних вагонів зазначено ПП «Фомальгаут - Ковель», вантаж - «мел для флюсования», вагою нетто 68950 кг, тара 21200 кг. Отримувач - ТОВ «РМ-Інвест», станція Київ - Московський Південно - Західної залізниці. Позивач стверджує, що при комісійному зважуванні маси вантажу шляхом переважування на 150-тонних вагонних вагах працівниками станції Здолбунів було виявлено у вагоні № 67847483 нетто 71800 кг, тара 21200 кг, брутто 93000 кг, що більше проти документа на 2850 кг та більше вантажопідйомності на 2800 кг.

За правилами ст. 122 Статуту залізниць України - за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у 5-ти кратному розмірі провізної плати за кожен вагон згідно із статтею 118 Статуту. Відповідно до ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України відповідачу нараховано штраф у розмірі 19 725 грн. 00 коп. (розрахунок а.с. 8)

Стаття 129 Статуту залізниць України містить норму, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї ж статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002року №334.

Відповідно до статті 53 Статуту залізниць, у разі, якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на шляху проходження виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, про що складено комерційний акт, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу.

Згідно п. 12 Правил складання актів, якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм належної юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

За приписами статті 12 Закону України "Про транспорт", підприємства транспорту мають право вимагати від відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статут залізниць України згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №457, з подальшими змінами та доповненнями. Статтею 2 Статуту передбачено, що цим Статутом визначено обов'язки , права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

За правилами статті 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. В пункті 8 Правил складання актів,затверджених Міністерством Транспорту України від 28 травня 2002року №334 зазначено,що у перевізних документах, зокрема накладній повинна бути проставлена відмітка про складений комерційний акт.

Позовні вимоги позивач підтверджує розрахунком суми штрафу, копією накладної №35406206, копією комерційного акта АА № 076791/45, копією акту загальної форми 2681, копією претензії від 12 листопада 2012р., копією телеграми, копією витягу із книги контрольного переважування.

Окрім того, до позовної заяви додано копію заяви від 01.10.2012р. та розписки від 01.10.2012р. головного інженера ПП «Фомальгаут - Ковель» Кашуби С.Д., де вказано, що Кашуба просить надати дозвіл на відбір надлишку вантажу та вказує,що надлишок вантажу в напіввагоні №67847483 по відправці № 35406206 затриманого на станції Здолбунів Львівської залізниці в кількості 2800 кг відібрано власними силами. Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача підставні та підлягають задоволенню.

Разом з тим, 02.04.2013р. в ході розгляду справи по суті відповідачем було подано клопотання №85 від 01.02.2013р., в якому відповідач зазначив про збитковість підприємства та скрутне становище. Згідно фінансової звітності Н-1 збитки ПП «Фомальгаут - Ковель» за 2012 рік склали 424 000,00 гривень. Збитковість підприємства склалась, в зв'язку із значним зниженням розвитку будівельної галузі України за період 2008-2012 рік. Так, у 2008 році підприємство отримало прибуток у 686 000 гривень, а вже у 2012 році продуктивність підприємства знизилась по виробництву цегли силікатної в 9,25 рази, а по вапну будівельному в 7,1 рази в натуральному виразі. Середня чисельність працюючих у 2012 році склала 16 чоловік, що на 85 чоловік менше, ніж у 2008 році. У зв'язку з збитковістю підприємства - банки України відмовили ПП «Фомальгаут - Ковель» у наданні кредиту, тому підприємство змушено було взяти кредит у фізичних осіб на загальну суму 250 000 гривень. Виходячи із скрутного фінансового становища, ПП «Фомальгаут - Ковель» звернулось до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції про відстрочення сплати ПДВ за січень і лютий 2013року. Ковельська ОДПІ надала податковий кредит в сумі 27762 гривні за січень 2013 року і 23000 грн. за лютий 2013року. Відповідач додав копії Договору поворотної фінансової допомоги від 03 грудня 2012 року, РІШЕННЯ Ковельської ОДПІ №28/19-15 про розстрочення грошових зобов'язань,РІШЕННЯ Ковельської ОДПІ №33/19-15 про розстрочення грошових зобов'язань. На підставі цього просить зменшити розмір санкції, визначений у позові, що не суперечить чинному законодавству.

Згідно ст.233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора та у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Статтею 83 Господарсько - процесуального кодексу України, передбачено надання господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу,пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Приймаючи до уваги вищевикладене, розглянувши клопотання відповідача та усі обставини справи в їх сукупності та, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, керуючись законом і своїм внутрішнім переконанням, надавши юридичну оцінку співвідношенню пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків допущеного відповідачем порушення, відсутність прямих збитків позивача, господарський суд дійшов висновку про можливість зменшення належних до сплати штрафних санкцій до 10 000грн.

Оскільки спір до розгляду справи у суді доведено з вини відповідача, то судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на останнього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.551 Цивільного кодексу України, ст..ст.233, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 118, 122, 129 Статуту Залізниць України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процессуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Фомальгаут - Ковель» (45034 смт. Люблинець, вул. Заводська 1,Ковельського р-ну Волинської обл.,) в користь Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу „Рівненська дирекція залізничних перевезень"( 33028,м.Рівне, вул.16 Липня,17, рах.260027580 в Райффайзен банк Аваль, МФО 333227, ЗКПО 25894955) штраф в сумі 10 000 грн. та 1720,50 грн. по сплаті судового збору.

3.В позові на суму 19 785,00 грн. відмовити.

Повний текст рішення складено

08.04.13

Суддя П. Р. Слободян